ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Правознавство. Право. Юриспруденція. Закон → Критерії становлення і формування інформаційної культури як об’єкта інформаційного права

Говорячи про українське інформаційне законодавство, необхідно зазначити, що воно на даному етапі досить активно розвивається. Багато є ще невирішених питань, проте держава робить значні кроки в цьому напрямі. Національна програма інформатизації [5] була одним з перших нормативних актів, який засвідчив намагання України на нормативному рівні закріпити вступ до інформаційного суспільства. Дана Програма дала поштовх комп\'ютеризації органів державної влади. Крім того, для запровадження на основі сучасних інформаційних технологій автоматизованої обробки, систематизації та аналізу інформації, що застосовуються для прийняття управлінських рішень, створення єдиної інформаційної системи державних органів, для постійного доступу до державних інформаційних систем було прийнято ряд нормативних актів, серед яких особливе місце займають постанова ВР України „Про затвердження завдань Національної програми інформатизації на 2000–2002 роки\" та Указ Президента України „Про вдосконалення інформаційно-аналітичного забезпечення Президента України та органів державної влади\" [5].

Входження суспільства до нового строю тягне за собою і зміну світогляду. Життя людей стає більш динамічним. Комп\'ютеризація науки, економіки, побуту дозволила значно прискорити обмін інформацією, що в свою чергу дає значний поштовх до розвитку всього суспільства. Кожний державний суспільний лад мав свої особливості, свої цінності, які визначаються перш за все матеріальними та духовними потребами людини.

Кожному етапу розвитку людства притаманні його особливі властивості, які виливаються у загальні норми поведінки, взаємовідносин і цінностей. Формуються певні критерії оцінки того чи іншого явища.

Одна з характерних рис сучасного періоду розвитку суспільства полягає в тому, що оточуючий нас світ дуже стрімко змінюється. При цьому масштаби змін, що відбуваються практично у всіх сферах життєдіяльності суспільства, настільки значні, що можна цілком обґрунтовано говорити про виникнення нової глобальної проблеми розвитку цивілізації – проблеми людини у суспільстві, що змінюється.

В інформаційному суспільстві істотно підвищуються вимоги до рівня підготовки всіх його учасників. Ми підійшли до необхідності формування нового світогляду, переосмислення деяких цінностей. Тобто формується новий світогляд, нова культура. А в інформаційному суспільстві відповідно формується інформаційна культура.

У період переходу до інформаційного суспільства необхідно підготувати людину до швидкого сприйняття й обробки великих обсягів інформації, оволодіння нею сучасними засобами, методами і технологіями роботи. Крім того, нові умови роботи породжують залежність поінформованості однієї людини від інформації, набутої іншими людьми. Тому вже недостатньо вміти самостійно освоювати і накопичувати інформацію, а необхідно оволодіти такою технологією роботи з інформацією, коли рішення готуються і приймаються на основі колективного знання. Це говорить про те, що людина повинна мати визначений рівень культури при роботі з інформацією.

В останні роки поряд з поняттям „інформаційна культура\" часто використовуються такі як: „комп\'ютерна грамотність\", „інформаційна культура користувача персонального комп\'ютера\", „інформаційна культура фахівця\".

Слід зазначити, що зміст поняття „інформаційна культура\" набагато ширший, ніж інші зазначені поняття, воно точніше відображає взаємодію окремої особистості з навколишнім інформаційним середовищем й інформаційним простором.

Якщо зміст поняття „комп\'ютерна грамотність\" містить у собі визначені загальні знання, що стосуються інформаційної техніки і технології, комп\'ютерів, їхніх можливостей і меж використання для вирішення різних професійних завдань, а також основи знань і практичних навичок роботи з персональним комп\'ютером, то зміст поняття „інформаційна культура\" припускає наявність у людини сучасного суспільства виробленої звички одержувати знання з використанням можливостей сучасних комп\'ютерних технологій так, як ми сьогодні одержуємо через книги.

Атаян А.М. вважає, що інформаційна культура трактується як розуміння ролі соціальної, наукової та інших видів інформації та інформаційного забезпечення як у професійній діяльності, так і в аспекті загальнолюдських, гуманістичних цінностей; уявлення про головні способи та напрями використання засобів інформатики, інформаційних технологій у розвитку суспільства [6].

Органов А.А. та Хангельдиева І.Г. під інформаційною культурою розуміють якісну характеристику життєдіяльності людини передусім у сфері отримання, передачі, зберігання і використання інформації, де пріоритетними є загальнолюдські цінності [7].

Найбільш повне визначення, на нашу думку, дав український вчений В.С. Цимбалюк: „Інформаційна культура – це якісна оцінка за певними критеріями (умовами) рівня функціонування структурних одиниць суспільства (окремих індивідів, підрозділів та конкретної соціальної системи в цілому, як сфери суспільних відносин) щодо скеровування технологічного забезпечення отримання, передачі, зберігання і використання інформації щодо досягнення узгоджених і визначених нормативно у суспільстві цілей завдань, інтересів, потреб\" [8].

Аналізуючи інформаційну культуру, В.С. Цимбалюк показує багатогранність даного поняття і розглядає його в різних площинах системи суспільних відносин. При цьому виділяючи за суб\'єктивним критерієм:

– інформаційну культуру особи;

– корпоративну інформаційну культуру (різних соціальних організацій);

– інформаційну культуру суспільства і держави (у особі їх органів);

– інформаційну культуру цивілізацій.

За об\'єктними організаційно-правовими критеріями:

– як сферу суспільних відносин;

– як міжгалузевий інститут інформаційного права;