ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Правознавство. Право. Юриспруденція. Закон → Критерії становлення і формування інформаційної культури як об’єкта інформаційного права

Реферат на тему:

Критерії становлення і формування інформаційної культури як об\'єкта інформаційного права

З другої половини ХХ століття людство перебуває на шляху здійснення соціотехнічної революції, результатом якої є формування нового типу суспільного устрою – інформаційного суспільства. Це час, що характеризується значним ростом обсягів інформаційних потоків як в економіці, управлінні, науці, соціальній сфері, так і в інших сферах життя. Відбувається зміна способів виробництва, світогляду людей, міждержавних відносин. Інформаційні технології, що з кожним днем набувають все ширшого застосування, кардинально змінюють повсякденне життя людей. Усвідомлення природи цих змін – необхідна передумова для розв\'язання практично будь-якого прикладного завдання. Держава набуває в інформаційному суспільстві нових рис, нового значення.

Мета даної статті – висвітлення тих змін, які формують нові відносини в суспільстві, показано важливість формування інформаційної культури в нашій державі. Автор доводить актуальність викладання у вищих навчальних закладах України нового навчального курсу – „Інформаційна культура\". Адже людство вже підійшло до тієї межі свого розвитку, коли основною цінністю стає інформація, і формування інформаційної культури громадянина інформаційного суспільства є одним із провідних завдань сьогодення.

Різні вчені по-різному називають даний етап розвитку суспільства: інформаційне, кібернетичне, глобальне інформаційне. Як і будь-яке нове соціальне явище, інформаційне суспільство потребує як наукового обґрунтування та дослідження, так і вивчення його складових студентами на рівні навчальної дисципліни. Саме перспективність використання у майбутньому спеціалістами можливостей комп\'ютерних інформаційних систем, можливість спілкування в „он лайн\"-режимі, використання автоматизованих пошукових і довідкових правових систем та електронних баз даних правової інформації як важливої складової роботи бухгалтера, юриста, економіста та інших викликає необхідність введення інформаційної культури як обов\'язкової навчальної дисципліни.

Не можна уявити бухгалтера чи державного службовця, який у своїй щоденній діяльності не користується законодавчими актами, яких в останній час приймається дуже багато. Прослідкувати через засоби масової інформації зміни до законодавства досить складно, а накопичувати всі ці зміни на паперових носіях майже неможливо. Тому саме вміння використовувати сучасні комп\'ютерні інформаційні технології дозволить успішно вирішувати поставлені завдання. Інформаційні комп\'ютерні технології мають забезпечити можливість застосування потужного аналітичного апарату задля ефективного обслуговування підтримки прийняття рішень у поточній діяльності як державних органів, так і суб\'єктів господарювання, а також здійснення ними узгодженої за інтересами стратегічної та тактичної фінансової діяльності [1].

Серед вітчизняних досліджень необхідно відзначити праці Р.А. Калюжного, М.Я. Швеця, В.С. Цимбалюка, В.Д. Гавловського, В.М. Брижка, І.О. Здеби, В.А. Саницького, В.М. Глушкова, що мають значний вплив на формування вітчизняної правової інформатики, а також зарубіжних вчених О.А. Гаврилова, Н.С. Польового, Г.Г. Абрамкіна, В.С. Кудрявцева, Ю. Хаяші, якими фактично було сформульовано поняття „інформаційне суспільство\" [2].

У 1993 році на засіданні Комісії Європейського Союзу було дано визначення інформаційного суспільства як суспільства, в якому діяльність людей ґрунтується на використанні послуг, наданих за допомогою інформаційних технологій і технологій зв\'язку [3]. Починаючи з 1994 року Європейське співтовариство поставило на перший план завдання побудови інформаційного суспільства. Було складено план дій, який визначив основні питання стратегії руху Європи до інформаційного суспільства.

З кожним днем все більша кількість людей стає учасниками різноманітних інформаційно зорієнтованих типів робіт. Наукові та технічні працівники збирають і створюють інформацію, правники аналізують і забезпечують нормальне державне функціонування, менеджери та спеціалісти обробляють її, викладачі та працівники комунікаційної сфери – поширюють. Цей процес – інформатизація – не залишає поза увагою жодної з сфер соціальної діяльності: від повсякденного життя до міжнародних відносин, від сфери розваг до виробничих відносин.

Інформаційні технології несуть зміни не тільки у внутрішню політику досить різних за рівнем розвитку країн світу, але і у відносини між цими країнами, у роль, яку відіграють у світовій системі міжнародні організації, фінансові групи, злочинні організації та окремі особистості. Змінюється сам предмет міжнародних відносин. Теоретичне осмислення сучасних міжнародних відносин без урахування ролі нових інформаційних технологій стає просто неможливим. Саме інформаційні технології є тією ланкою, що забезпечує взаємозв\'язок між людьми, різними соціальними групами, між громадянським суспільством та владою, включаючи сферу підготовки та поширення інформації. Інформаційне суспільство, як і будь-яке інше, потребує соціального скерування, зокрема на рівні державного управління.

Завдання побудови демократичної держави, що базується на ринковій економіці, висунуло перед наукою ряд проблем, серед яких одне з центральних місць займає інформатизація. Відповідно до ст. 1 Закону України „Про національну програму інформатизації\" інформатизація – це сукупність взаємопов\'язаних організаційних правових, соціально-економічних, науково-технічних, виробничих процесів, спрямованих на створення умов для задоволення інформаційних потреб, реалізації прав громадян і суспільства на основі створення, розвитку, використання інформаційних систем, мереж, ресурсів та інформаційних технологій, побудови на основі застосування сучасної обчислювальної та комунікаційної техніки [4]. Своє конкретне вираження розв\'язання цих проблем знайшло в розробці та широкому втіленні комп\'ютерних та інформаційних технологій у всі види суспільної діяльності.