ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Правознавство. Право. Юриспруденція. Закон → Кримінально-правова та кримінологічна класифікації злочинів у кредитно-фінансовій сфері

Проведений аналіз злочинів у КФС під кутом критерію посягання останніх на декілька сфер суспільних відносин дає змогу провести наступну класифікацію:

– корисливі злочини, що посягають на кредитно-фінансові відносини та вчиняються шляхом порушення меж посадових повноважень і не мають ознак розкрадання: ст.ст. 208, 218, 219, 220, 221, 222, 223 КК;

– корисливі злочини, які при посяганні на відносини в сфері службової діяльності завдають шкоду окремому комплексу кредитно-фінансових відносин: ст. 364, 365, 366, 367, 368, 369 КК;

– корисливі злочини, що посягають на кредитно-фінансові відносини без порушення меж посадових повноважень та без ознак розкрадання: ст. 199, 200, ч. 2 ст. 202, 205, 208 (при вчиненні злочину неслужбовою особою), 209, 215, 224 КК;

– корисливі злочини, що посягають на КФС та можуть мати ознаки розкрадання: ст. 205, 209 КК;

– злочини проти власності, що мають ознаки розкрадання та є основними причинами та умовами посягання на КФС: ст. 190, 191 КК та інші майнові злочини.

Слід вказати, що класифікація злочинів у КФС по окремих видах також дозволяє систематизувати заходи протидії вказаним злочинам. Майже всі автори приходять до висновку, що необхідно виділити три напрями профілактичної роботи:

– загальна профілактика (виявлення та усунення криміногенних факторів, що обумовлюють злочини в КФС);

– спеціальна профілактика (виявлення та недопущення злочинів у КФС, вчинення яких готується);

– індивідуальна профілактика (встановлення осіб, від яких з високим ступенем вірогідності можна очікувати вчинення злочинів у КФС, та вжиття до них заходів виховного характеру) [7].

Звичайно, що стратегічним напрямом подолання (обмеження) злочинності в КФС є реальне впровадження профілактичних заходів протидії, адже це один із головних шляхів, який може зменшити обсяг злочинних проявів у КФС та їх негативний вплив на економіку держави та суспільство. Відповідно до напрямів профілактичної діяльності можемо виділити такі заходи протидії злочинності в КФС:

1) загальні заходи:

– створення реальної програми економічного розвитку та проведення відповідної реформи в КФС;

– удосконалення законодавства, що регулює діяльність суб\'єктів кредитно-фінансових відносин;

– зниження податкового тиску держави на суб\'єктів кредитно-фінансових відносин;

– кодифікація злочинів у КФС;

– декриміналізація сумнівних злочинів у КФС з подальшим переведенням їх у межах адміністративного законодавства;

– використання в санкціях статей злочинів у КФС невеликої та середньої тяжкості альтернативних заходів покаранню у вигляді обмеження або позбавлення волі – штраф, конфіскація майна;

– прийняття Закону України \"Про кредит\" (визначення порядку надання кредитів суб\'єктам підприємницької діяльності, впровадження ефективного контролю та запобігання фактам безпідставної видачі та пролонгування кредитів, попередження шахрайств з фінансовими ресурсами);

– створення реальної програми запобігання утворення \"фіктивних фірм\" та \"конвертаційних центрів\";

– прозорість роботи КФС (доступність інформації правоохоронним і контролюючим органам, висвітлення в засобах масової інформації);

2) спеціальні заходи:

– оперативне перекриття суб\'єктів КФС, які формують \"кістяк\" економіки держави;

– реформування бухгалтерського обліку в КФС (спрощення, комп\'ютеризація, надійний захист, ефективний контроль за проведенням сумнівних фінансових операцій);

– реальна робота фінансового моніторингу;

– чітка взаємодія фінансового моніторингу, відповідних служб банківського контролю з правоохоронними органами (своєчасність повідомлення про вчинення правопорушень і злочинів, повнота документування та передачі відповідних матеріалів перевірки);

– встановлення схем вчинення злочинів у КФС та отримання злочинних здобутків, їх аналіз і розробка відповідних методів протидії;

– створення обліково-інформаційної системи статистичного обліку злочинів і правопорушень у КФС (аналіз, прогнозування, напрями \"руху\" незаконно одержаних коштів і майна);

– розробка нових засобів захисту електронних мереж кредитно-фінансових установ;

– своєчасне повідомлення органів податкової служби до відповідних правоохоронних органів про суб\'єктів КФС, які більше ніж 2 місяці не звітуються про фінансову діяльність;

– повна реєстрація злочинів у КФС, контроль за провадженням кримінальних справ;

3) заходи індивідуальної профілактики:

– виявлення осіб, які вчиняють злочини в КФС (робота відповідних служб правоохоронних органів та органів безпеки кредитно-фінансових установ (далі – КФУ);

– ведення спеціальних обліків осіб, схильних до вчинення правопорушень та злочинів у КФС, а також проведення профілактичних засобів з ними;

– надання допомоги з боку правоохоронних органів адміністрації КФУ з організації профілактичних заходів;

– обмін інформацією між відповідними контролюючими органами з метою обмеження доступу або недопущення правопорушників до виконання певних посадових функцій у КФУ;

– обговорення питань профілактики злочинів у трудових колективах КФУ;

– шефство, наставництво над працівниками КФУ, яких було викрито у вчиненні незначних правопорушень, запровадження різного роду контролю трудового колективу над ними.

Практика підтверджує, що методика попередження злочинів у КФС потребує нових наукових підходів і сучасних знань про способи вчинення вказаних злочинів. У вирішенні цієї проблеми, на нашу думку, головне значення має проведення кримінологічної систематизації злочинів у КФС. Така система надасть можливість більш ефективно використовувати інформаційні зв\'язки між елементами кримінологічної характеристики вказаних злочинів з наступним застосуванням методів різних наук у дослідженні причин та умов, що сприяють вчиненню злочинів у КФС, а також розробці окремих заходів щодо попередження злочинності в КФС.

Література:

1. Злочинність в Україні: Стат. збірник. / Державний комітет статистики України. – 2001.

2. Курс кримінології: Загальна частина: Підручник: у 2 кн. / М.В. Корнієнко, Б.В. Романюк, І.М. Мельник та ін.; За заг. ред. О.М. Джужи. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – С. 76.

3. Медведєв А.М. Экономические преступления: понятие и система // Советское госу-дарство и право. – 1992. – № 1. – С. 79.

4. Матусовский Г.А. Экономические преступления. – Харьков: Консум, 1999.

5. Дудоров О.О. Злочини у сфері господарської діяльності: кримінально-правова харак-теристика: Монографія. – К.: Юридична практика, 2003. – С. 21–22.

6. Литвак О. Державний вплив на злочинність: кримінологічно-правове дослідження. – К., 2000. – 280 с.

7. Курс кримінології: Особлива частина: Підручник: у 2 кн. / М.В. Корнієнко, Б.В. Романюк, І.М. Мельник та ін./ За заг. ред. О.М. Джужи. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – С. 82.