ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Правознавство. Право. Юриспруденція. Закон → Координація національних і міжнародних правоохоронних органів по боротьбі з економічною злочинністю

Проблеми транснаціональної злочинності, як ніколи, у сучасних умовах вимагають участі правоохоронних органів усіх країн у їх розв\'язанні в умовах тісної співпраці як на національному, так і міжнародному рівнях.

Аналіз звітів міжнародних організацій, статистичних даних про стан боротьби зі злочинністю у різних країнах підтверджує важливість справи міжнародного співробітництва у боротьбі зі злочинністю, бо навіть ті держави, які не мають тісних політичних і економічних контактів, як правило, не зневажають контактами в галузі протидії злочинності. Велике значення надається таким формам взаємодії у боротьбі з економічною злочинністю, як підписання та реалізація міжнародних договорів щодо: надання допомоги у кримінальних справах; виконання рішень іноземних правоохоронних органів; регламентації кримінально-правових питань; обміну інформацією; проведення спільних наукових досліджень у галузі по боротьбі зі злочинністю; обміну досвідом; спільної підготовки кадрів, взаємного надання матеріально-технічної та консультативної допомоги.

Результати ж співпраці вітчизняних правоохоронних органів з іноземними колегами свідчать про недостатню активність України у виконанні Програми ООН щодо заходів попередження злочинності і забезпечення кримінального правосуддя, упровадженої 18 грудня 1991 року, що передбачає: боротьбу зі злочинністю національного та транснаціонального характеру; об\'єднання зусиль держав-членів ООН у попередженні транснаціональної злочинності тощо.

Крім Інтерполу – всесвітньої поліцейської організації – в Європейському співтоваристві створено Європол, основним завданням якого є організація і координація взаємодії національних поліцейських систем у боротьбі з \"відмиванням\" грошей, тероризмом, нелегальним оборотом наркотиків і зброї, контроль за зовнішніми кордонами Європейського співтовариства. Для боротьби з кримінальними угрупованнями у Європі створена особлива група \"Антимафія\", до завдань якої входить аналіз діяльності мафіозних угруповань, вироблення європейської стратегії протидії мафії.

Але аналіз конкретних результатів співпраці із зазначеними міжнародними організаціями щодо викриття мафіозних структур, розслідування резонансних кримінальних справ свідчить про те, що рівень співробітництва з ними правоохоронних органів України повинен стати кращим.

Чимало проблем виникає у зв\'язку зі вступом України до Ради Європи. Розбіжності у національному і міжнародному законодавстві вимагають, по-перше, знання законодавства інших європейських країн, а, по-друге, – відповідне вдосконалення чинного законодавства України. Прикладом цього може бути той факт, що в січні 2003 року на офіціальному сайті FATF розміщено повідомлення про те, що Міжнародна група протидії легалізації \"брудних\" коштів (FATF) прийняла рішення про запровадження санкцій проти України. У ньому зазначено: \"Це рішення є результатом провалу Україною прийняття законодавчого акта про боротьбу з відмиванням \"брудних\" коштів, який би відповідав міжнародним стандартам\". У ньому також сказано, що Україна прийняла Закон \"Про боротьбу з відмиванням \"брудних\" коштів\", однак цей документ не відповідає рекомендаціям FATF, висловленим у червні 2001 року. FATF повинен урахувати заяву Прем\'єр-міністра В. Януковича про те, що питання доопрацювання цього Закону буде ретельно обговорюватися у парламенті. Коментуючи процедуру прийняття Закону України \"Про запобігання і протидію легалізації (відмиванню) надходжень, отриманих злочинним шляхом\", яким залишилася незадоволена FATF, В. Янукович заявив, що ця процедура була, на його думку, занадто заполітизованою, і велика кількість депутатів, які блокували прийняття цього документа, \"напряму залежать від цього закону або є учасниками цього процесу\" (відмивання брудних коштів).

За його словами, крім цього Закону, необхідно прийняти Закон \"Про легалізацію доходів\", тобто потрібно створити всі умови для того, щоб тінізація економіки в Україні мала наймінімальніший рівень.

Прем\'єр-міністр зазначив, що у світі практично не існує жодної держави, де б тіньової економіки не було взагалі, але водночас підкреслив, що рівень тінізації економіки найчастіше залежить від того, яке законодавче поле діє у державі. У цьому контексті він підкреслив, що в Україні створення належного законодавчого поля для боротьби з відмиванням \"брудних\" коштів \"тільки почалося\" [10].

Вивчення правових основ співпраці із правоохоронними органами сусідніх держав показало, що, розірвавши економічні та політичні зв\'язки, колишні радянські держави досить повільно їх налагоджують. У той же час процеси розриву сучасних зв\'язків не зашкодили встановленню тісної співпраці криміналітету, у результаті цього злочинність усе більше набуває транснаціонального, міжнародного характеру – здійснення злочинів у сфері економіки на територіях кількох держав. Криміногенна обстановка у більшості держав-учасниць співдружності, особливо організовані форми економічної злочинності, викликає незадоволення населення і є реальною загрозою національній безпеці суверенних держав.

Набирають сили небезпечні процеси об\'єднання економічної та загальнокримінальної злочинності, керівників злочинних угруповань з корумпованими посадовими особами органів влади та управління. Більш наполегливими є спроби злочинців \"вписатись\" в економічний простір, використати засоби кримінального походження для організації та розвитку власного бізнесу, приватизації великих об\'єктів господарського комплексу держави.