ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Правознавство. Право. Юриспруденція. Закон → Комп’ютерна програма як об’єкт нематеріальних активів в оцінці інтелектуальної власності

Другий спосіб. Підприємство надає іншим підприємствам право користуватися своєю комп\'ютерною програмою (програмним забезпеченням) за винагороду (роялті). У даному випадку відображення амортизації слід здійснювати як інші операційні витрати на субрахунку 949 „Інші операційні витрати\" права [4, с. 62].

Третій спосіб. Підприємство використовує нематеріальний актив у своїй діяльності, а також надає право користуватися іншим. У цьому випадку амортизацію необхідно розподіляти. Як базу, можна використовувати кількість об\'єктів використання. Наприклад, якщо підприємство само використовує комп\'ютерну програму, а також надає це право ще трьом підприємствам, тоді ј суми амортизації слід відобразити на рахунку 23, а ѕ – на субрахунку 949.

Зіньковський М. підкреслює, що згідно з п. 20 П(С)БО 15 дохід у вигляді роялті визнається, якщо існує ймовірність економічної вигоди від такої операції та дохід може бути достовірно оцінений. Дохід у вигляді роялті визнається за принципом нарахування згідно з економічним змістом певної угоди. За загальним правилом, якщо передається право користування, то за підприємством залишається право власності на цей нематеріальний актив права.

Зауважимо, що операція передачі комп\'ютерної програми в користування не відображається в бухгалтерському обліку. Це пов\'язано з тим, що підприємство, яке передало комп\'ютерну програму, продовжує контролювати комп\'ютерну програму, тобто для нього вона продовжує залишатися активом.

Відповідно до положень П(С)БО 8, підприємство може здійснювати переоцінку за справедливою вартістю на дату балансу тих нематеріальних активів, щодо яких існує „активний ринок\" [7, с. 14]. Відповідно до п. 4 П(С)БО 8, активним є ринок, якому притаманні такі умови:

– предмети, що продаються та купуються на цьому ринку є однорідними;

– у будь-який час можна знайти зацікавлених продавців та покупців;

– інформація про ринкові ціни є загальнодоступною [5, с. 26].

У процесі продажу комп\'ютерної програми відбувається відчуження. Таким чином, платіж за нематеріальний актив уже не можна розглядати як роялті, і облік такої операції здійснюється в порядку, передбаченому для продажу активів. Отже, необхідно відобразити дохід у сумі активів, що надійшли, а витрати – у вигляді собівартості нематеріального активу. Собівартістю нематеріального активу буде різниця між первісною вартістю і нагромадженою амортизацією. Доходи, отримані від продажу комп\'ютерної програми, відображаються як інші доходи за кредитом субрахунка 742 „Доходи від реалізації необоротних активів\". Витрати відображаються за дебетом субрахунків 972 „Дохід від реалізації необоротних активів\".

Певну увагу слід приділити обліку у платника роялті або набувача комп\'ютерної програми.

Коли підприємство сплачує роялті, воно повинно відобразити їх як витрати періоду, оскільки в його бухгалтерському обліку не виникає нематеріального активу.

У разі придбання (тобто отримання виняткових прав на комп\'ютерну програму) підприємство відобразить у своєму обліку надходження нематеріального активу. Відповідно до п.11 П(С)БО 8 первісна вартість комп\'ютерної програми буде складатися із цін придбання, мита, непрямих податків та інших затрат, безпосередньо пов\'язаних із таким придбанням.

Проте правила податкового обліку та бухгалтерського обліку щодо відображення нематеріальних активів дещо відрізняються.

Відповідно до абз. 1 і 2 пп. 8.1.2 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств\" амортизації підлягають витрати на придбання матеріальних активів або витрати на самостійне виготовлення тільки основних фондів. Таким чином, затрати на створення нематеріальних активів не підлягають амортизації.Але на цьому етапі дослідження слід звернути увагу на норму пп. 8.1.1, у якій надається поняття амортизації для податкового обліку, і все ж амортизувати вказані витрати права [4, с. 62].

Відповідно до пп. 5.4.2 „Про оподаткування прибутку підприємств\" до складу валових витрат включаються витрати, крім тих, що підлягають амортизації, пов\'язані з науково-технічним забезпеченням господарської діяльності, на винахідництво та раціоналізацію господарських процесів, проведення дослідницько-експерементальних і конструкторських робіт, виготовлення та дослідження моделей і зразків, з метою використання їх у господарській діяльності платника податків. Завжди треба брати до уваги те, що існують декілька підходів до відображення витрат на створення нематеріальних активів. Якщо підприємство прийняло рішення керуватися пп. 8.1.2, то витрати на створення нематеріального активу не підлягають амортизації і, отже, включаються до складу валових витрат у той момент, коли вони понесені (оплачені) права [4, с. 62].

Що стосується операцій щодо нематеріальних активів або права на їх використання іншими підприємствами, то, як уже було зазначено, підприємство може передати комп\'ютерну програму в повне користування (тобто передати право на надання іншим особам, відчудження та ін.) або в обмежене користування (включає тільки право користування) права [4, с. 63].

Якщо власник авторських прав на комп\'ютерну програму передає іншому підприємству право користування, але не розпорядження, тоді винагорода, що отримується в результаті такої операції згідно з нормами пп. 1.31 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств\", буде роялті [8].

Відповідно до цього ж Закону, якщо передаються повні права на комп\'ютерну програму, то такий платіж ні в якому разі вже не можна вважати роялті, тобто цю суму слід розглядати як продаж результатів робіт (послуг).

У всіх випадках отримана сума буде включена до складу валового доходу на підставі норм пп. 4.1.1, 4.1.4 Закону „Про оподаткування прибутку підприємств\".

З метою найбільш повного дослідження обраної теми, необхідно розглянути застосування податку на додану вартість. Нагадаємо, що термін „роялті\" для цілей визначення податку на додану вартість використовується згідно ізЗаконом „Про оподаткування прибутку підприємств\". Згідно з пп. 3.2.7 Закону України „Про податок на додану вартість\" роялті, що виплачується у грошовій формі чи у формі цінних паперів, не є об\'єктом оподаткування [9].

На підставі пп. 5.4.2 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств\" при виплаті роялті підприємство включає ці суми до складу валових витрат. Якщо підприємство придбає комп\'ютерну програму, то відповідно до норм закону у підприємства виникає нематеріальний актив. Витрати, пов\'язані з його придбанням, підлягають амортизації.

При цьому у підприємства у податковому обліку відсутній нематеріальний актив. На підставі вже наведених у літературі прикладів щодо обліку у платника податку, наведемо власний. Так, ТОВ „Караван\" у квітні–травні 2004 року вело розробку комп\'ютерної програми та понесло такі витрати: