ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Правознавство. Право. Юриспруденція. Закон → Зміст податкового обов’язку та особливості забезпечення його виконання

Способи забезпечення виконання податкового обов\'язку виконують роль додаткових гарантій повної та своєчасної сплати податків і зборів. Їх застосування завжди пов\'язується з неналежним виконанням податкового обов\'язку. Забезпечувальні заходи застосовуються поряд із штрафними (фінансовими) санкціями, які виконують штрафну (каральну) функцію: порушення встановленого терміну подання податкової декларації платником податків є підставою застосування штрафних санкцій відповідно до підпункту 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов\'язань платників податків перед бюджетеми та державними цільовими фондами\", а також підставою виникнення права податкової застави, яке припиняється з дня отримання такої податкової декларації контролюючим органом.

Нарешті, як зазначає Ю.О. Крохіна, способи забезпечення виконання податкового обов\'язку мають винятково майновий характер, оскільки спрямовані на відновлення порушених фіскальних прав держави та призвані гарантувати державі реальне і належне виконання платником податків його обов\'язків [11, с. 284]. На нашу думку, способи забезпечення податкового обов\'язку, крім майнового, мають і організаційний характер, оскільки такі способи, як податкова застава та адміністративний арешт активів, передбачають створення організаційних обмежень щодо здійснення фінансово-господарської діяльності платником податків (узгодження операцій з активами, що перебувають у податковій заставі; виняткова заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його активами при повному арешті).

Сутність способів забезпечення виконання податкового обов\'язку як податково-правового інституту визначають функції, які вони виконують у процесі правововго регулювання податкових відносин.

По-перше, стимулююча функція– у разі застосування забезпечувальних заходів для платника податків створюються організаційні обмеження щодо здійснення фінансово-господарської діяльності (податкова застава, адміністративний арешт активів) або додаткові майнові обтяження (пеня). Такі обставини є свого роду негативними стимулами, які припиняються у разі належного виконання податкового обов\'язку.

По-друге, правовідновлювальна функція, оскільки в результаті їх застосування задовольняється (відновлюється) порушене несвоєчасною або неповною сплатою податків і зборів суб\'єктивне право уповноваженого суб\'єкта податкових правовідносин – держави. С.С. Алексєєв підкреслює, що „юридична сутність будь-якого суб\'єктивного права полягає в тому, що уповноваженому надається засіб, за допомогою якого він може проявити свою волю та ініціативу, з метою домогтися здійснення іншою особою покладеного на нього юридичного обов\'язку\" [12, с. 118]. Вказана функція реалізується шляхом активних, примусових дій з боку уповноважених органів. Ці дії охоплюються поняттями „право вимоги\" та „домагання\" – повноваженнями, що включається до складу суб\'єктивного права. Відмінність змісту цих понять у площині податкових правовідносин полягає в тому, що право вимоги характеризує потенційну можливість держави вимагати від протилежної сторони у правовідношенні виконання обов\'язку, тоді як домагання є повноваженням, що передбачає примусове застосування забезпечувальних заходів у разі фактичного порушення суб\'єктивного права (невиконання обов\'язку).

По-третє, способи забезпечення виконання податкового обов\'язку виконують захисну функцію. На нашу думку, зміст захисної функції доцільно розглядати у двох аспектах:

1) способи забезпечення виконання податкового обов\'язку спрямовані на захист майнових інтересів держави у повному і своєчасному надходженні податків і зборів до бюджетів та державних цільових фондів. У разі ненадходження коштів до бюджету держава стає боржником за бюджетними асигнуваннями, включаючи заробітну плату, державне замовлення та інші фінансові зобов\'язання, що призводять до додаткових видатків у вигляді сплати неустойок, процентів і штрафів на користь контрагентів держави. Іншим негативним наслідком несвоєчасного надходження податкових доходів до бюджету може бути вимушене запозичення для фінансування поточних видатків [13, с. 14, 15];

2) способи забезпечення спрямовані на захист інтересів осіб, які отримують кошти з бюджетів. Відповідно до п. 8.1 ст. 8 Закону України „Про порядок погашення зобов\'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами\" „з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу\". Так законодавець акцентує увагу саме на захисті інтересів майнових інтересів кінцевого одержувача бюджетних коштів.

По-четверте, превентивна функція, оскільки попереджують можливі порушення норм, що визначають порядок виконання податкового обов\'язку як з боку платників податків, які зазнали застосування забезпечувальних заходів (приватна превенція), а також й іншими платниками податків (загальна превенція).

Література:

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – ст. 141.

2. Про систему оподаткування: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 16. – Ст. 119.

3. Перепелица М.А. Правовое регулирование статуса платильщиков налогов и сборов в Украине: Монография / Под ред. Н.П. Кучерявенко. – Харьков: Легас, 2003. – 116 с.

4. Кучерявенко Н.П. Налоговая обязанность: содержание и особенности правового регулирования // Правоведение. – 2002. – № 5. – С. 96 –97.

5. Основы налогового права: Учебное пособие / Под ред. Н.П. Кучерявенко. – Харьков: Легас, 2003. – 384 с.

6. Кучеров И.И. Налоговое право России: Курс лекций. – М.: Учебно-консульт. центр „ЮрИнформ\", 2001. – 360 с.

7. Про порядок погашення зобов\'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами: Закон України від 21 грудня 2000 року № 2181- III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 10. – Ст. 44.

8. Налоговый кодекс Российской Федерации (часть первая) // Собрание законодательства Российской Федерации. – 1998. – № 31. – Ст. 3824.

9. Кучерявенко Н.П. Налоговое право: Учебник. – Харьков: Легас, 2001. – 584 с.

10. Бюджетний кодекс України від 21 червня 2001 року // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 37, 38. – Ст. 189.

11. Налоговое право России: Учебник для вузов / Отв. ред. Ю.А Крохина. – М.: Изд-во \"НОРМА\", 2003. – 656 с.

12. Алексеев С.С. Общая теория права. В двух томах. – Т. II. – М.: Юрид. лит., 1982. – 360 с.

13. Стрельников В.В. Правовой режим пени в налоговом праве: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. – Воронеж, 2003. – 23 с.