ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Правознавство. Право. Юриспруденція. Закон → Здійснення органами державної податкової служби України валютного контролю

На думку І.В. Хаменушка, різноманітність суб\'єктів валютного контролю дозволяє стверджувати, що існують декілька організаційно-правових форм валютного контролю:

1) загальний (неспеціалізований) – здійснюється Міністерством фінансів РФ, податковими і правоохоронними органами та іншими;

2) банківський – здійснюється Центральним Банком Росії, територіальними управліннями, а також іншими агентами валютного контролю;

3) митний – здійснюється органами Державного митного комітету Російської Федерації по контролю за валютними операціями, що переміщаються через митний кордон Росії [21, с. 46–59].

Частково можна погодитися з ученим у тій частині, що органи податкової служби здійснюють лише загальний валютний контроль. Але, на нашу думку, вони мають право відповідно до чинного законодавства здійснювати митний та банківський валютний контроль.

Відповідно до статті 12 Декрету № 15-93 сферою валютного контролю є валютні операції за участю резидентів та нерезидентів, а також зобов\'язання щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, що перебуває за межами території України.

Цілком логічно в такому разі зазначити, що предметом валютного контролю є порядок здійснення валютних операцій з валютними цінностями, що проводяться резидентами та нерезидентами на території України. Незважаючи на важливість застосування юридичної процедури валютних операцій, їх предмет, об\'єкт і сутність ученими-юристами майже не досліджувалися, що призводить до неправильного їх застосування та трактування в нормативних актах. І як наслідок – незаконні маніпуляції та зловживання резидентами та нерезидентами в цій сфері.

Найбільш прийнятне визначення валютних операцій дає Л.П. Петрашко, який вважає, що це „операції:

– пов\'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком тих, що здійснюються між резидентами та нерезидентами у валюті України;

– пов\'язані з використанням валютних цінностей у міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов\'язань, предметом яких є валютні цінності;

– пов\'язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням по території України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за кордон валютних цінностей\" [19, с. 13–14].

Отже, все ж таки операції з валютними цінностями між резидентами та нерезидентами у валюті України слід віднести до валютних. На нашу думку, вчений помилково виключає національну валюту України із системи розрахунків, але поряд з цим не виключає інші валютні цінності (іноземну валюту, метали, золото, платину та інші). До речі, така помилка допущена в абзаці 1 пункту 2 статті 1 Декрету № 15-93. Враховуючи це, пропонуємо внести зміни до пункту 2 статті 1 Декрету № 15-93, та абзац перший викласти в такій редакції:

„операції, пов\'язані з переходом права власності на валютні цінності, що здійснюються між резидентами та нерезидентами у іноземній та національній валюті України\".

Свої особливості має валютний контроль, що здійснюється органами ДПС України щодо юридичних осіб. Доречно зазначити, що в Україні відсутні комплексні науково-теоретичні дослідження в цій сфері. У Російській Федерації А.Ю. Меркуловим було досліджено фінансово-правове регулювання валютних операцій юридичних осіб [17], що дозволило використати науково-теоретичні надбання в цій сфері, під час обговорення внесення змін і доповнень в основні нормативно-правові акти, які регулюють валютні відносини в Російській Федерації.

Аналізуючи процес проведення органами ДПС України валютного контролю на підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності на предмет дотримання законності порядку проведення розрахунків у національній валюті України, слід зауважити, що головними нормативними актами у цій сфері є постанови Правління Національного банку України: „Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні\" від 19 лютого 2001 року [12] та „Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті\" від 29 березня 2001 року № 135 (далі – Інструкція № 135) [11].

До речі, відповідно до статті 92 Конституції України [1], винятково законами України встановлюється статус національної валюти, іноземних валют на території України, а також засади створення та функціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків на території України. Але на сьогодні, на території України діє значна кількість відомчих нормативно-правових актів, які не є законами України, але регулюють валютні відносини, зокрема, порядок розрахунків у національній та іноземних валютах. Тому пропонуємо найближчим часом врегулювати вище зазначену проблему на законодавчому рівні.

Під час проведення валютного контролю органам ДПС України необхідно приділити максимальну увагу порядку проведення готівкових розрахунків, тобто веденню касових операцій у національній валюті України, а також порядку організації готівкових розрахунків; порядку оформлення та ведення касових операцій і касових книг, інших фінансових документів; порядку оприбуткування надходжень готівки; дотримання встановлених лімітів каси; дотримання порядку видачі готівки під звіт; дотримання граничних обмежень на здійснення готівкових розрахунків.

Особливої уваги з боку органів державної податкової служби України потребує порядок здійснення безготівкових розрахунків у національній валюті України. Фінансово-правовий механізм безготівкових розрахунків встановлений Інструкцією № 135, який включає в себе загальні правила, форми і стандарти безготівкових розрахунків в національній валюті, що здійснюються суб\'єктами валютного ринку. Під час проведення валютного контролю органи ДПС України повинні звернути уваги на такі моменти: перевірити загальні правила документообігу на предмет дотримання законності, порядок оформлення, приймання, оброблення електронних розрахункових документів, а також порядок розрахунків в електронних системах типу „клієнт – банк\". Предметом валютного контролю також є порядок проведення розрахунків під час здійснення заліку взаємної заборгованості, а також розрахунки із застосуванням платіжних доручень, платіжних вимог-доручень, розрахункових чеків та за акредитивами.

До основних напрямів валютного контролю, що здійснюється органами ДПС України, включається сфера розрахунків з іноземною валютою, порядок проведення яких встановлюється Законом України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті\" від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР [8].