ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Правознавство. Право. Юриспруденція. Закон → Застосування методу розрахунку грошових надходжень для визначення суми податкового зобов’язання платника податків

Реферат на тему:

Застосування методу розрахунку грошових надходжень для визначення суми податкового зобов\'язання платника податків

Становлення та розвиток України як незалежної держави з одночасним формуванням у країні ринкової моделі господарювання вимагає розробки нових теоретичних підходів і принципів податкових відносин. Здійснюється перехід податкової системи від виконання функцій конфіскаційного механізму до набуття нею функцій головного інструмента стимулювання господарської активності соціальних суб\'єктів. Соціальна ефективність оподаткування визначається тим, наскільки воно цілеспрямовано вирішує комплекс завдань, пов\'язаних із управлінням соціумом, розвитком суспільного виробництва і підвищенням добробуту населення країни.

Недосконалість системи оподаткування в сучасній Україні, нерозробленість методологічних принципів побудови податкових відносин призводить до виникнення в суспільстві у значних масштабах тіньової економіки.

Податкова практика показує, що доходи, отримані у тіньовому секторі економіки, акумулюються у вигляді приватних заощаджень окремих громадян, які, порушуючи вимоги чинного законодавства, не подають до органів податкової служби декларації про сукупний річний дохід, оскільки офіційно працюють в одному місці, а не задекларовані доходи отримують із інших джерел. Іншою категорією є громадяни, які подають декларації, але при цьому занижують (приховують) свої доходи від оподаткування (суб\'єкти підприємництва без створення юридичної особи та інші).

Традиційні методи перевірок не завжди дозволяють об\'єктивно визначити податкові зобов\'язання платника на підставі поданої декларації або проведеної документальної перевірки.

Для успішної протидії таким негативним явищам у світовій практиці застосовується підхід, що полягає у вишукуванні дійсних джерел походження невідображених прибутків, та, враховуючи, що приховані від оподаткування кошти акумулюються у вигляді приватної власності окремих громадян, розглядається питання про відповідність задекларованих такими громадянами доходів з витратами на власні споживчі і господарські потреби.

Сучасні умови розвитку економічних процесів і загальні тенденції криміналізації сфери оподаткування вимагають від податкових органів саме таких підходів у визначенні дійсних податкових зобов\'язань громадян.

Для вирішення цієї проблеми Законом України від 21.12.2000 р. № 2181-III „Про порядок погашення зобов\'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами\" було передбачено застосування непрямих методів у визначенні податкових зобов\'язань платників податків, а також методики їхнього практичного застосування, затвердженої постановою КМ України від 27.05.2002 р. № 697 „Про ствердження Методики визначення сум податкових зобов\'язань по непрямих методах\" і Методичних рекомендацій визначення сум податкових зобов\'язань по непрямих методах, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 05.07.2002 р. № 312/ДСК.

Податкові зобов\'язання платника податків визначаються такими непрямими методами:

– методом економічного аналізу;

– методом розрахунку грошових надходжень;

– методом контролю витрат і доходів суб\'єктів підприємницької діяльності – фізичних осіб;

– методом аналізу інформації про доходи і витрати платника податків.

Як видно навіть із назв непрямих методів визначення сум податкового зобов\'язання, вони переважно призначені для встановлення (валових) доходів і витрат суб\'єкта господарювання і на підставі цього визначення розміру податку на прибуток з юридичних осіб чи податку з доходів фізичних осіб, стягнутого з фізичних осіб – суб\'єктів підприємницької діяльності.

Метод розрахунку грошових надходжень базується на визначенні показника доходів, отриманих платником податків від проведення господарської діяльності. Для розрахунку цього показника використовується інформація про надходження засобів на банківські рахунки платника податків, що підтверджується банківськими документами, і інша інформація (документи), що підтверджує одержання засобів платником податків.

Метод грошових надходжень базується на вивченні державним податковим ревізором-інспектором внесків платника податків на його банківські рахунки і з\'ясуванні джерел одержання засобів для цих внесків. Доцільніше використовувати зазначений метод у випадках, якщо платник податків вкладає в банки велику частину свого доходу, отриманого за наявні засоби, і розраховується в безготівковій формі.

За допомогою цього методу можна визначити обсяг грошових надходжень, що може містити в собі виторг від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), виторг від продажу основних фондів, виторг від іншої реалізації, а також позареалізаційні доходи.

Якщо з безготівковими розрахунками проблем не виникає (інформацію про грошові надходження на рахунки платника можна без особливих проблем одержати у відділеннях обслуговуючого банку), то знайти відповіді на питання, що стосуються наявних надходжень, значно складніше.

Найбільш корисно використовувати цей метод для перевірки підприємств торгівлі, суспільного харчування, сфери послуг і побуту, ігорного бізнесу й інших видів діяльності, де велика частина розрахунків проводиться за наявні. Окрема сфера застосування розрахунку зазначеним методом по платниках податків, що надають послуги з туризму.

Метою аналізу банківських рахунків платника податків повинне бути одержання інформації щодо можливих незадекларованих доходів як на підставі суми і частоти внесків, так і на підставі джерел одержання цих засобів. Але слід зазначити, що повну інформацію про грошові надходження можна одержати тільки з урахуванням інформації про використання засобів, у тому числі як на банківських рахунках, так і з інших джерел.

Такою іншою інформацією, хоча прямо в Методиці № 697 про це не згадується, можуть бути використані дані фіскальної пам\'яті реєстраторів розрахункових операцій, запису в книзі обліку розрахункових операцій, прибуткові касові ордери і відповідні записи в касовій книзі, а також дані установи банку про здану платником готівку. Разом з тим одержання повної інформації про загальну суму наявних надходжень за відсутності належним чином організованого обліку розрахункових операцій не можливо, тому ймовірним є сполучення цього методу з методом аналізу інформації про доходи і витрати платника. Що стосується методу спостережень за надходженням наявного виторгу, що був передбачений Порядком № 1997 і широко застосовувався в період його дії, то прямої вказівки щодо можливості його застосування в Методиці № 697 немає [5].

Згідно з пп. 4.3.1 п. 4.3 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-III „Про порядок погашення зобов\'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами\" визначено вичерпний перелік випадків для застосування непрямих методів, а саме:

[А] якщо платник податків не надає у встановлений термін податкової декларації й одночасно:

[А.1] не установлено фактичного місцезнаходження чи підприємства його відособлених підрозділів;

[А.2] платник податків чи його посадові особи ухиляються від надання зведень, передбачених законодавством;

[А.3] платник податків не веде податкового обліку чи в нього немає визначених законодавством первинних документів;

[Б] коли декларація була надана, але при документальній перевірці, що проводиться контролюючим органом, платник податків не підтверджує розрахунків, наведених у декларації, наявними документами обліку в порядку, передбаченому законодавством.

Основним джерелом інформації про надходження засобів є інформація, отримана з банківських установ, що обслуговують платника податків, а саме;