ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Правознавство. Право. Юриспруденція. Закон → Законодавчі передумови залучення іноземних інвестицій через банківську систему України

Реферат на тему:

Законодавчі передумови залучення іноземних інвестицій через банківську систему України

Упродовж останніх десяти років в економіку України закладено основи багатоукладної економіки, створено основні інститути ринку, продовжується адаптація підприємств до функціонування в нових умовах. Практика засвідчує, що економічні процеси прискорюються, якщо випереджувальними темпами збільшуються інвестиції. Тому важливим завданням ринкової трансформації економіки України була заміна командно-адміністративної ідеології інвестиційної політики ринковою ідеологією.

У період кризи основні зусилля у процесі ринкової трансформації інвестиційної діяльності були спрямовані на пом\'якшення кризових явищ.

У післякризовий період необхідною умовою забезпечення незворотності економічного зростання є створення виробничих потужностей із залученням передових технологій. Для цього потрібне залучення значних інвестицій з усіх можливих джерел.

Однак інвестиційна діяльність найбільше була вражена кризою. У 1991–1997 рр. обсяги інвестицій зменшилися у 5 разів, а їх питома вага у ВВП знизилася з 18,6 % до 13,3 % [15].

Процес зменшення обсягів інвестицій, який розпочався у 1991 році, вдалося зупинити тільки у 1997 році. З 1998 року обсяги інвестицій почали зростати, проте вони майже у 4 рази менші за рівень 1990 року [14].

Важливу роль у забезпеченні ринкової трансформації економіки стали відігравати прямі іноземні інвестиції, тому що вони мають ринкову суть і сприяють розвитку приватної власності та приватизації економіки України.

Активна діяльність щодо залучення іноземних інвестиції проводилася з перших років незалежності України.

Проте до 1994 року залучення прямих іноземних інвестицій було незначне – 100–150 млн. дол. США на рік. Починаючи з 1994 року динаміка значно поліпшилася. У 1996–1998 рр. прямих іноземних інвестицій щорічно залучалося по 500–700 млн. дол. США, темпи їх приросту постійно підвищувались (15).

Однак починаючи з 1999 року динаміка залучення іноземних інвестицій знизилась, втратила рівномірність і зростання. У 1999 – 2001 рр. приріст прямих іноземних інвестицій був нижчий, ніж 1996–1998 роках (15).

За обсягом залучених прямих іноземних інвестицій на душу населення Україна посідає одне з останніх місць серед країн Центральної та Східної Європи. Цей показник в Україні на початок 2004 року становить близько 95 дол. США, що в 10 раз менше, ніж Польщі, Чехії та країнах Балтії (15).

Аналіз падіння темпів залучення іноземних інвестицій зумовило суттєво вдосконалити інвестиційну політику, вивчити інвестиційний клімат та імідж України. Найважливішим фактором у формуванні інвестиційного клімату є створення стабільного і сприятливого для економіки України та іноземних інвесторів законодавства. Початком такої роботи можна вважати 1997 рік, коли Указом Президента України була створена Консультативна рада з питань іноземних інвестицій при Президентові України.

Основоположним нормативно-правовим актом, що регламентує питання інвестиційної діяльності на території України, є Закон України „Про інвестиційну діяльність\" від 18 серпня 1991 року № 1560-ХII.

За ініціативою Президента України на законодавчому рівні вжито ряд заходів, які докорінно поліпшили умови інвестування в економіку. Це стосується запроваджених у середині 90-х років пільг для іноземних компаній і підприємств з іноземними інвестиціями. У 1998 році у сільському господарстві було запроваджено дуже вигідний для інвестування і розширення виробництва фіксований сільськогосподарський податок.

У 2001 році Президентом України підписано два важливих Укази: „Про додаткові заходи щодо збільшення надходжень інвестицій в економіку України\" від 22.02.2001 № 108/2001, який визначив залучення інвестицій пріоритетом діяльності виконавчої влади; від 12.07.2001 № 512/2001 „Про заходи щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні\", яким визначено завдання щодо спрощення порядку і усунення фактів бюрократизації у реєстрації іноземних інвестицій, функціонування інвестиційного процесу. У грудні 2001 року на виконання Указу Президента України Уряд затвердив Програму розвитку інвестиційної діяльності на 2002–2010 роки, а згодом був підготовлений план заходів щодо її реалізації.

Завдяки вищезазначеним нормативним актам поліпшився інвестиційний клімат та імідж України, що дає позитивні результати. У першому кварталі 2004 року була залучена найбільша квартальна сума інвестицій за роки незалежності. Загальний обсяг залучених в економіку України іноземних інвестицій за 2003 рік становив 9 млрд. дол. США [15].

Інвестиції в українську економіку надійшли із 113 країн світу. Серед найбільших інвесторів: США, Кіпр, Великобританія, Нідерланди, Російська Федерація, Німеччина, Корея, на ці країни припадає 76,1% загального обсягу прямих інвестицій. На сьогодні загальний обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну ще незначний (на 1 січня 2004 року він становив 4 406,9 млн. дол. США), хоч ці інвестиції вкладені у 8 165 об\'єктів [15].

Протягом трьох останніх років завдяки діяльності Президента України в питаннях удосконалення правової бази, створення ефективних механізмів стимулювання інвесторів та усунення адміністративних перешкод у їх діяльності в державі створено 11 спеціальних економічних зон (СЕЗ) та 9 територій пріоритетного розвитку (ТПР) у Луганській, Закарпатській, Чернігівській, Волинській, Сумській областях, містах Харкові, Миколаєві, Одесі, Славутичі та АР Крим.

У цих зонах для інвесторів створені надзвичайно сприятливі умови діяльності. Запровадження протягом такого стислого терміну пільгових умов для інвесторів більш ніж на 10 % території країни не має аналогів у світі. За короткий період питома вага залучених у СЕЗ і ТПР іноземних інвестицій досягла більш як 7 % їх загального обсягу в Україні [16].

У період функціонування зон і територій у межах реалізації інвестиційних проектів суб\'єктами господарювання сплачені податки у 2000 році перевищували одержані ними податкові пільги лише на 1 %, то у 2001 році – на 8 %, у 2002 році – на 17,3 %, 2003 році – 21,2 %.

У Закарпатській області, яка має одні з найкращих показників розвитку ТПР, її суб\'єкти сплатили у 2002 році на 36 % більше податків, ніж використали пільг [16].

Так, сьогодні у СЕЗ і ТПР затверджено близько 500 інвестиційних проектів на суму понад 2,1 млрд. доларів США та залучено більше 500 млн. дол. США [16].

Однією з форм інвестування є вкладення капіталу на концесії згідно з прийнятим Верховною Радою України у липні 1999 р. Закону України „Про концесії\". Цей Закон передбачає для іноземних та вітчизняних інвесторів можливості отримання та використання на умовах концесії об\'єктів державної та комунальної власності. Законом визначено, що зазначені об\'єкти можуть надаватися у концесію інвесторам на термін до 50 років.

Найбільшим інтересом для концесіонерів викликає житлово-комунальне господарство міст України, зокрема надання послуг з водопостачання, тепло- та газопостачання, утилізація сміття, громадський транспорт.

Так, у житлово-комунальне господарство України згідно з проектом буде вкладено інвестицій Світовим банком та ЄБРР понад 220 млн дол. США та 32 млн євро. Сьогодні ці проекти вже реалізуються у Києві та Запоріжжі [16].

Законом України „Про концесії на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг\" від 14 грудня 1999 року створені умови для залучення інвестицій на концесійних засадах. Так, на сьогодні на умовах концесії споруджуються автомобільна дорога „Львів-Краковець\" у Львівській області, автомагістралі Західний кордон – м. Київ, Київ-Одеса, в результаті чого на будівництво залучено іноземних інвестицій близько 4 млрд. дол. США та створено додатково 3200 робочих місць [11].