ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Правознавство. Право. Юриспруденція. Закон → Законодавство України про статус депутатів місцевих рад

Відповідно до ст. 6 Закону „Про статус депутатів місцевих рад\" депутати місцевих рад здійснюють свої повноваження, не пориваючи з виробничою або службовою діяльністю, тобто на громадських засадах. Винятком є виборчі посади, на яких депутати працюють на постійній основі . Це може бути голова постійної комісії з питань бюджету, якщо таке рішення прийме обласна рада (ст. 47 част. 13 закону про місцеве самоврядування).

Відповідно до чинного законодавства депутат сільської, селищної, міської ради є головною фігурою у представницькому органі і користується правами, передбаченими законами [3 ].

Місцеві ради зі свого складу утворюють постійні комісії. Відповідний закон покладає обов\'язок на депутата бути членом в одній із постійних комісій.

Депутати місцевих рад на час роботи сесій, засідань комісій і виконання інших завдань, пов\'язаних з реалізацією депутатських обов\'язків, звільняються від виробничої і службової діяльності й отримують компенсацію у розмірі середнього заробітку за основним місцем роботи.

Депутат місцевої ради є представником усієї територіальної громади. Виходячи з цього, відповідно до ст. 49. част. 2 Закону про місцеве самоврядування, депутат звітує про свою діяльність перед виборцями, радою та її органами. У разі невиконання своїх депутатських повноважень законом встановлена можливість відкликання депутата виборцями за поданням ради в таких випадках:

– пропуск протягом року більше половини пленарних засідань ради або засідань постійної комісії;

– невиконання депутатом без поважних причин рішень і доручень ради та її органів (ст. 49 част. 5 Закону про місцеве самоврядування).

Термін повноважень представницьких органів місцевого самоврядування в різних країнах визначений по-різному. В Італії представницький орган місцевого самоврядування вибирається терміном на 5 років, у Польщі – на 4 роки [2]. Відповідно до законодавства України депутати місцевих рад обираються терміном на 4 роки.

Кількість депутатів місцевої ради залежить від кількості населення, яке проживає у відповідному населеному пункті. Законодавець не встановлює конкретну кількість депутатів для кожної ради. Він передбачає тільки граничну кількість депутатів місцевих рад залежно від кількості населення.

Необхідною правовою умовою для ефективного здійснення депутатами місцевих рад своїх повноважень є правові норми, що закріплюють основні гарантії депутатської діяльності, тобто ті умови, які можуть забезпечити права депутатів місцевих рад.

Гарантії – це певні умови та засоби, які забезпечують повну та ефективну реалізацію функцій і повноважень депутата місцевої ради. Гарантованість прав депутата місцевої ради є найбільш важливою умовою ефективності здійснення повноважень.

У науковій літературі розглядають певну систему гарантій місцевого самоврядування, серед яких можна виділити такі: загальні гарантії, обумовлені особливостями соціально-політичного ладу, ступенем розвитку економіки, духовної сфери тощо; конституційні гарантії, які визначаються у Конституції і присвячені безпосередньо принципам організації місцевого самоврядування; організаційно-правові гарантії, що забезпечують організаційну та правову автономію територіальних громад та органів місцевого самоврядування [5].

Основні гарантії діяльності депутатів місцевих рад закріплено в розділі ІV Закону про статус депутатів місцевих рад, серед яких можна виділити організаційні, матеріальні, гарантії трудових прав депутатів, гарантії прав депутатів при розгляді питання про його відкликання, гарантії судового захисту прав тощо.

Таким чином, аналіз законодавства дозволяє встановити концептуальні положення статусу депутатів місцевих рад, зокрема:

– депутат – це виборна особа;

– депутат – це представник територіальної громади, який обирається за принципами загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування і уповноважений представляти та захищати інтереси всього населення, тобто як і виборців, так і тих людей, які проживають на відповідній території;

– депутат є головним суб\'єктом представницького органу і наділений повноваженнями щодо вирішення питань місцевого значення, виходячи з потреб та інтересів населення, яке він представляє у складі колегіального органу відповідно до цілей соціально-економічного і культурного розвитку відповідної територіальної одиниці і на підставі законодавства, а також нормативно-правових актів органів місцевого самоврядування;

– депутат не може бути депутатом інших державних органів або органів місцевого самоврядування і поєднує свою депутатську діяльність з виконанням виробничих або службових обов\'язків, тобто депутат місцевої ради здійснює депутатські повноваження на громадських засадах;

– депутатський мандат має імперативний характер, тобто депутат є відповідальним перед своїми виборцями і у випадку невиправдання довіри виборців може бути відкликаний у передбаченому законом порядку.

Література:

1. Бюлетень законодавства і юридичної практики України // Місцеве самоврядування в Україні. – 2002. – № 10.

2. Ємельянов Н.А. Местное самоуправление: проблемы, поиски, решения. – М., 1997. – С. 47.

3. Кампо В.М. Місцеве самоврядування в Україні. – К.: Ін Юре, 1997. – С. 15.

4. Ключковський Ю. Проблеми місцевого самоврядування // Вісник програми сприяння парламентові України. – 1999. – № 41. – С. 16.

5. Муніципальне право України: Підручник / За ред. В.Ф. Погорілка, О.Ф. Фрицького. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – С. 41, 42, 110.