ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Правознавство. Право. Юриспруденція. Закон → Законодавство України про статус депутатів місцевих рад

Особливе місце в системі органів місцевого самоврядування займають представницькі органи всіх рівнів: сільські, селищні, міські, а також районні й обласні ради, які обираються за принципами загального рівного прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Головним суб\'єктом місцевих рад як представницьких органів є депутати сільських, селищних, міських рад. Правовий статус депутатів місцевих рад у загальних рисах закріплює Конституція України.

Конституційно-правове регулювання статусу депутатів місцевих рад на сьогодні здійснюється Законами України: „Про місцеве самоврядування в Україні\" від 21 травня 1997 року, „Про статус депутатів місцевих рад\" від 11 липня 2002 року.

Розглянемо деякі аспекти конституційно-правового статусу депутатів місцевих рад. Згідно з Конституцією України (ст.140) та Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні\" від 21 травня 1997 року (ст.1, 10), провідну роль у здійсненні функцій місцевого самоврядування відіграють представницькі органи.

Представницькі органи місцевого самоврядування – це виборні органи, які наділені правом представляти інтереси населення і приймати від їх імені рішення, що діють у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Такими представницькими органами є сільські, селищні, міські ради, які обираються за принципами загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Депутати місцевої ради є головними суб\'єктами у представницькому органі і, відповідно, їх статус буде пов\'язаний зі статусом місцевої ради в цілому.

Представницькі органи місцевого самоврядування здійснюють свою діяльність на підставі певних принципів.

Одним із провідних принципів місцевого самоврядування є принцип виборності, суть якого полягає в загальнодемократичних засадах формування і функціонування влади та її підзвітності територіальній громаді. Практичне втілення цього принципу є чинником мобілізації населення в здійсненні влади, а отже, засобом подолання відчуженості між владою і народом.

Згідно з Конституцією України та чинним законодавством депутати місцевих рад обираються за принципом загального рівного прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Цей принцип закріплений у Конституції України та Законі „Про вибори депутатів місцевих рад і сільських, селищних, міських голів\". Виборчий процес здійснюється на засадах рівного і рівноправного висування кандидатів, рівності можливостей для всіх кандидатів у проведенні виборчої компанії, неупередженості до кандидатів з боку органів державної влади, контролю за джерелами фінансування та витратами на виборчу компанію, гласності та відкритості виборчого процесу, свободи агітації.

Лише за умови дотримання вищезгаданих принципів виборчого права можливе справжнє волевиявлення, дійсно демократичні вибори як форма безпосередньої демократії. Проголошення цих засад виборчого процесу на конституційному рівні робить їх обов\'язковими для виборів будь-якого виду в цілому і виборів депутатів місцевих рад зокрема.

Профільне чинне законодавство містить основоположні вимоги (цензи) до кандидатів у депутати місцевих рад. Відповідно до Закону України „Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів\" від 14 січня 1998 року депутатом місцевої ради може бути обраний громадянин України, який має право голосу і на день виборів досяг18 років.

Відповідним законом також передбачені випадки, коли громадянин не може бути обраний депутатом місцевої ради: якщо він має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість непогашена або не знята у встановленому законом порядку.

Депутати місцевих рад здійснюють свої повноваження відповідно до Конституції України та законів.

Юридичним фактом, з яким закон пов\'язує момент виникнення повноважень депутатів місцевих рад, є день відкриття першої сесії відповідної Ради (ст. 4 Закону „Про статус депутатів місцевих рад\" від 11 липня 2002 року).

Законодавством регулюється також питання припинення повноважень депутатів місцевих рад. Повноваження депутатів місцевих рад закінчуються у день відкриття першої сесії ради наступного скликання. Зокрема, ст. 5 Закону „Про статус депутатів місцевих рад\" визначає підстави дострокового припинення повноважень у разі: відкликання депутата виборцями у встановленому законом порядку; втрати депутатом громадянства України; обрання або призначення його на посаду, зайняття якої за законом не сумісне з виконанням депутатських повноважень; обрання його депутатом іншої ради; визнання судом депутата недієздатним або безвісно відсутнім; набрання чинності обвинувальним вироком суду про позбавлення волі особи, яка є депутатом, та у випадку смерті.

У Законі також передбачено дострокове припинення повноважень депутатів місцевих рад за рішенням відповідної ради у зв\'язку: 1) з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, за яким його засуджено до покарання, не пов\'язаного з позбавленням волі; 2) з особистою заявою депутата про складання ним депутатських повноважень.

Важливим аспектом правового статусу депутатів місцевих рад є положення, що передбачають здійснення своїх повноважень депутатами на постійній основі чи на громадських засадах. Досвід країн Західної Європи свідчить про те, що депутати працюють, як правило, на непостійній основі. Народні обранці Німеччини, Норвегії та ряду інших країн працюють на громадських засадах. У Франції та Великобританії депутати поєднують свою діяльність у муніципальній раді з постійним місцем роботи за спеціальністю.