ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Правознавство. Право. Юриспруденція. Закон → Загальнотеоретичний аспект сутності організаційної структури управління підрозділами податкової міліції як вирішальна передумова її оптимального форму

Саме ж управління, зокрема і соціальне, також безсумнівно є цілісною, динамічною системою. У значенні основних елементів воно включає керуючу, яка спрямовує управлінський вплив; керовану, на яку спрямовано управлінський вплив, підсистеми (у соціальному управлінні відповідно – суб\'єкт та об\'єкт управління), а також систему зв\'язків між ними.

Властивий системі склад компонентів виступає змістом її цілісності, основою структури та внутрішньої організації. Переходячи до характеристики понять \"структура\" та \"організація\", зазначимо, що структурність є невід\'ємним атрибутом будь-якої системи, необхідною умовою її існування. У світі немає системи без структури, оскільки саме структура надає їй цілісності, сприяє збереженню її стійкого стану. Адже, дійсно, відсутність самих елементів або зв\'язків між ними не дає змоги говорити про цілісну єдність утворення, тобто про наявність системи.

Наукова література визначає \"структуру\" як \"будову та внутрішню форму організації системи, що виступає як єдність сталих взаємозв\'язків між її елементами\". Іншими словами, структура являє собою набір певним чином розміщених та взаємопов\'язаних компонентів. Податкова міліція, наприклад, виступаючи підсистемою органів державної податкової служби, у свою чергу, як система складається із структурних підрозділів (елементів): управлінь, відділів, відділень, груп.

Структурними ж елементами системи соціального управління, також і податкової міліції, є:

– суб\'єкт управління – керуюча підсистема, яка спрямовує управлінський вплив;

– об\'єкт управління – керована підсистема, на яку спрямовано управлінський вплив;

– система взаємозв\'язків між ними.

Отже, підпорядковуючись діалектиці взаємовідношення частини та цілого, структура є складовою частиною системи, і за своєю суттю фактично виступає показником її організованості.

Філософія містить три різні тлумачення поняття \"організація\", що співвідносяться відповідно з поняттями \"система\", \"структура\", \"управління\".

У першому випадку організація – це об\'єднання індивідів у єдине ціле для сумісної праці щодо реалізації програми або мети, діюче на основі певних правил і процедур. Як групу індивідів, об\'єднаних організаційними принципами, інтересами, особистісними цінностями, формами повноважень і відповідальності визначають, наприклад, організацію У. Кінг та Д. Кліланд.

У другому – внутрішня упорядкованість, узгодженість, взаємодія більш або менш диференційованих і автономних частин цілого, обумовлених його побудовою. Характеризуючи цю сторону поняття \"організація\", Г.А. Туманов вважає його тотожним поняттю \"структура\".

У третьому – сукупність процесів чи дій, які призводять до утворення та вдосконалення взаємозв\'язків між частинами цілого. З цього погляду організація може бути представленою як одна з найважливіших функцій управління, тобто свідома діяльність, спрямована на упорядкованість тих чи інших соціальних утворень.

Таким чином, у теорії управління використовуються усі три значення поняття \"організація\", між різними аспектами якого існує тісний зв\'язок, що полягає у досягненні певної мети функціонування системи.

Намагаючись узагальнити визначення \"організації\", Г.В. Атаманчук характеризує організацію як:

– формальне явище, утворене шляхом виділення із будь-якого цілого його певної частини з метою покладання на неї адекватних їй функцій цілого;

– взаємодію елементів частини як у середині, так і поза нею з метою реалізації покладених на неї функцій цілого;

– стійку (у часі та просторі) взаємодію елементів, яка придає частині певних контурів і зміцнює її силу за допомогою спеціалізації та кооперації цих елементів.

Головне в організації вбачається не у наборі, кількості та якості складових елементів, а у їх взаємозв\'язках та взаємодіях, спрямованих на досягнення певної мети.

Синтез сутності понять \"структура\" та \"організація\" визначає зміст поняття \"організаційна структура\", яке, на наш погляд, відображає єдність структурного та функціонального аспектів як соціальної системи, так і управління нею.

Структура і функції – невід\'ємні атрибути, дві взаємозумовлені сторони організації системи, і тільки у їх єдності розкривається зміст її сутності.

Система, між елементами якої встановлені зв\'язки, що забезпечують взаємодію її елементів, і яка спрямована на досягнення певної мети, є організаційною. Структура ж, що відображає синтез взаємозв\'язків різних елементів, які функціонують для досягнення певної мети, називається організаційною. Отже, організаційна структура будь-якої соціальної системи пов\'язана з досягненням основної мети її функціонування.

Саме цей аспект – відображення зв\'язку структури і функцій, при визначенні даного поняття має вирішальне значення, оскільки він свідчить про залежність ефективності функціонування системи від правильності вибору та побудови її організаційної структури. Найкраща структура, – зазначають у своїй роботі М.Х. Мескон, М. Альберт і Ф. Хедоурі, – це та, яка найкращим чином дозволяє організації ефективно взаємодіяти із зовнішнім середовищем, продуктивно і цілеспрямовано розподіляти і спрямовувати зусилля своїх співробітників, і таким чином, задовольняти потреби клієнтів і досягати своїх цілей з високою ефективністю\".

Що ж стосується складових компонентів організаційної структури, то й тут необхідно визначити різноманітність поглядів, що містить з цього приводу наукова література. Так, В.М. Плішкін вважає, її елементами виступають посади та зв\'язки між ними, і у загальному вигляді визначає організаційну структуру соціальної системи, як сукупність посад, з\'єднаних за допомогою організаційних зв\'язків. О.М. Бандурка до елементів організаційної структури (у даному випадку системи органів внутрішніх справ) відносить об\'єднані в орган структурні підрозділи та зв\'язки підпорядкованості між ними, за В.Ф. Сухарєвим ними є як підрозділи, так і посади, що входять до складу органу.

На нашу думку, останній погляд є більш виваженим, особливо при визначенні організаційної структури такої соціальної системи як податкова міліція, оскільки на рівні територіальних відділів (відділень) вона включає як елементи окремі посади, якими представлені галузеві підрозділи. На більш вищих рівнях (відділи, головні відділи, управління податкової міліції) елементами організаційної структури дійсно виступають і відповідні структурні підрозділи.

Таким чином, під організаційною структурою соціальної системи, також і податкової міліції, необхідно розуміти її організаційну побудову, відповідну сукупність складових елементів (посад, структурних підрозділів), взаємозв\'язків між ними, що забезпечує досягнення певної мети функціонування системи, її ефективність.

З\'ясувавши зміст понять \"організаційна структура системи\" та \"структура управління\", ми безпосередньо підійшли до визначення категорії \"організаційна структура управління\" (ОСУ). Фактично вона є синтезуючим вираженням сутності зазначених понять, оскільки її складовими компонентами є елементи структури управління, а крім цього, як і організаційна структура будь-якої системи, вона виражає зв\'язок структури та функцій, у даному випадку системи управління.