ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Правознавство. Право. Юриспруденція. Закон → Забезпечення конфіскації грошових сум і майна, отриманих злочинним шляхом (міжнародно-правові аспекти)

Розглядаючи питання співробітництва правоохоронних органів України з відповідними органами зарубіжних держав у розшуку, арешті та забезпеченні конфіскації грошових сум і майна, отриманих злочинним шляхом доцільно звернути увагу на порядок виконання на території України європейських конвенцій з питань кримінального судочинства, а також взаємодію цих органів з Генеральним секретаріатом Інтерполу та правоохоронними органами зарубіжних держав під час здійснення діяльності, пов\'язаної з попередженням, розкриттям і розслідуванням злочинів, які мають транснаціональний характер або виходять за межі України.

У першу чергу привертає до себе увагу Інструкція про порядок виконання європейських конвенцій з питань кримінального судочинства[11, с. 274], де зазначено вичерпний перелік європейських конвенцій, що набули чинності для України, а також визначено механізм виконання Конвенції про відмивання, пошук, арешт і конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом.

Крім вищезазначеної, необхідно звернути увагу на Інструкцію про порядок використання правоохоронними органами можливостей Національного центрального бюро Інтерполу в Україні у попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів [11, с. 320], в якій визначено порядок та особливості взаємодії з правоохоронними органами зарубіжних держав під час проведення оперативно-розшукових заходів і слідчих дій з окремих категорій злочинів і в першу чергу тих, які живлять організовану злочинність.

Вагомий вплив на розвиток співробітництва правоохоронних органів різних країн мають рішення та рекомендації міжурядових організації спеціальної компетенції.

Однією з таких організацій, документи якої становлять інтерес для міжнародного розшуку, арешту та конфіскації отриманих злочинним шляхом грошових сум і майна є Financia1 Action Task Force of Money Laundering (скорочено FATF) – Спеціальна фінансова комісія з проблем „відмивання\" грошей. Вона заснована у липні 1989 р. у Парижі на 15-й зустрічі на вищому рівні глав держав та урядів ведучих індустріальних держав світу („великої сімки\" – Америки, Японії, ФРН, Франції, Великобританії, Італії, Канади) як міжурядова організація, основною метою якої є розробка та сприяння політиці держав, направленій на боротьбу з „відмиванням\" грошей.

У лютому 1990 р. FATF був поданий перший звіт про масштаб проблеми, виявлені способи „відмивання\" грошей. Крім того, в звіті було запропоновано програму боротьби з цим явищем, у вигляді 40 рекомендацій.

Після цього вона двічі переглядалась з урахуванням практики їхнього застосування, сьогодні діють „Сорок рекомендацій спеціальної фінансової комісії з проблем „відмивання\" грошей\" у редакції від 28 червня 1996 р.

Відповідно до цієї програми в Україні було прийнято Закон „Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом\" від 28 листопада 2002 р. № 249, який регулює відносини у сфері запобігання та протидії запровадженню в легальний обіг доходів, одержаних злочинним шляхом, та спрямований на боротьбу з фінансуванням тероризму.

Сукупність вищезгаданих документів являє собою міжнародно-правову основу міжнародного співробітництва в розшуку, арешті та конфіскації грошових сум і майна, отриманих злочинним шляхом. Як член світової співдружності, Україна та її правоохоронні органи вправі використовувати всі ці міжнародно-правові документи при розслідуванні злочинів, арешту та конфіскації грошових сум і майна, отриманих злочинним шляхом.

Аналізуючи такі документи можна зробити висновок, що правоохоронні органи України здійснюють співробітництво з відповідними органами зарубіжних держав щодо розшуку, арешту і забезпечення конфіскації грошових сум і майна, отриманих злочинним шляхом, тобто наявна „спеціальна конфіскація\", і майже нічого не зазначено про конфіскацію майна, як додаткове покарання, що застосовується як кримінальне покарання, тому що саме спеціальна конфіскація передбачена і вже протягом багатьох років застосовується у більшості країн Європи і світу. Однак заміна в Україні конфіскації майна на спеціальну конфіскацію потребує спеціальних наукових досліджень.

З метою покращання взаємодії правоохоронних органів України з відповідними органами зарубіжних держав, виходячи із теоретичних досліджень вітчизняної науки, а також враховуючи досвід зарубіжних країн, необхідно прискорити приведення українського законодавства у відповідність з міжнародними вимогами та стандартами Європейського Союзу, а також ширше використовувати передові комп\'ютерні інформаційні технології в своїй діяльності.

Література:

1. Конституція України: Прийнята на п\'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К.: Преса України, 1997. – 80 с.

2. Баранов А., Брыжко В., Базанов Ю. Права человека и защита персональных данных. – Харьков: ХПГ – Фолио при содействии Национального фонда поддержки демократии США, 2000. – 280 с.

3. Про приєднання України до Статуту Ради Європи: Закон України від 31 жовтня 1995р. № 398/95.

4. Декларація основних принципів правосуддя, для жертв злочинності і зловживання владою\" // Международные акты о правах человека: Сборник документов. – М.: Издательская группа НОРМА-ИНФРА – М: 1998. – С. 165–170.

5. Типовий договір про взаємну допомогу в галузі кримінального правосуддя // Резолюції і рішення, прийняті Генеральною Асамблеєю ООН на сорок пятій сесії. Офіційні звіти. – Нью-Йорк, 1991. – Т. 1. – С. 291–298.

6. Див. Документ ООН A/ RES/46/152, 7 april, 1992, p. 6

7. Див. Документ ООН E/CONF. 88/7, 12 July, 1994, p. 5–8.

8. Див. Документ ООН E/CONF. 88/3, 25 August 1994, p. 13–14.

9. Собр. зак. Союза СССР 1932 г. – отд. II. – № 6. – С. 62.

10. Див.: Ведомости Съезда народных депутатов и Верховного Совета СССР, 1990. – № 41. – С. 842. (Відома як „Віденьська Конвенція 1988 р.\").

11. Зібрання міжнародних конвенцій про взаємну правову допомогу. – Харків: „Еспада\" – 2001. – С. 18.