ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Правознавство. Право. Юриспруденція. Закон → Економічні злочини як об’єкт спеціального криміналістичного дослідження

Реферат на тему:

Економічні злочини як об\'єкт спеціального криміналістичного дослідження

Серед негативних явищ у сфері економіки, що гальмують процес реформування суспільства, потрібно особливо виділити зростання тіньової економіки та поширення економічної злочинності. За підрахунками експертів сьогодні на тіньову економіку припадає за різними оцінками від 40 до 60 % ВВП країни [1 ]. Згідно з офіційними статистичними даними, якщо у 1996 р. було виявлено близько 61,1 тис. економічних злочинів (тобто майже 10 % від загального стану злочинності, що майже на 40 % більше, ніж було зареєстровано у 1992 р.), то у 1999 р. цей показник сягнув майже до 81,1 тис.

Набуття економічною злочинністю організованих форм стає одним із найнебезпечніших чинників, що ускладнюють протягом декількох років оперативну обстановку в Україні. Кількість зареєстрованих злочинів у сфері економічної діяльності*, вчинених організованими групами за останні десять років, збільшилася майже на 80 %, насамперед у стратегічно важливих, ключових галузях економіки – у кредитно-фінансовій системі (питома вага 76,7 %), у сфері приватизації (80 %), зовнішньоекономічної діяльності (81,3 %), у паливно-енергетичному та агропромисловому комплексах [2 ]. За даними минулого року, сума матеріальних збитків по порушених кримінальних справах становить понад 183,8 млн грн., з яких лише 7,5 млн відшкодовано. До кримінальної відповідальності притягується 319 осіб [3].

Принципові зміни у криміногенній ситуації в Україні, які мали місце в останнє десятиріччя, дозволяють стверджувати про виникнення нових сталих тенденцій в економічній злочинності. Безперечною є думка, що соціально-негативне явище \"економічна злочинність\" у сучасних умовах в Україні, зберігаючи колишню назву, безсумнівно наповнюється новим змістом [4].

Сучасна економічна злочинність, яка розвивається у надрах підприємництва, завдаючи значних втрат державі, здатна при проникненні у владні структури не лише дестабілізувати базисні підвалини соціально-економічної системи держави, але й взагалі перевести економіку країни на кримінальні рейки. Характерними специфічними ознаками сучасної економічної злочинності є передусім високий рівень її латентності, динамічність і швидка адаптація злочинців до нових умов і правил господарювання (передусім економіко-правових новацій), стійкий характер злочинної діяльності організованих груп у формі злочинного бізнесу під прикриттям різноманітних інститутів легальної фінансово-господарської діяльності ринкового типу, наявність міжрегіональних, транснаціональних злочинних зв\'язків, застосування ефективних засобів протидії правоохоронним органам, зокрема використання з цією метою численних корумпованих важелів і сучасних інформаційно-технічних можливостей.

Уже не секрет, що темпи зростання економічної злочинності значно випереджають динаміку її реєстрації. Офіційна статистика не дозволяє одержати достовірні дані про стан і структуру економічної злочинності передусім через \"розмитість\" об\'єкта спостереження. Цілком ймовірно у найближчій перспективі виникнуть невідомі правоохоронцям механізми злочинної економічної діяльності, зумовлені намаганням кримінального світу пристосуватися до нових правил її кримінально-правового регулювання.

Суттєві труднощі, що сьогодні нерідко виникають при розслідуванні економічних злочинів, об\'єктивно зумовлені необхідністю вирішення широкого спектру слідчих, оперативно-розшукових та експертних завдань, застосування комплексу різних за своєю природою методів (криміналістичних, економічних, технічних), широкого використання спеціальних знань, значних затрат часу, трудових зусиль і матеріально-технічних ресурсів. Назрілі потреби правоохоронної практики в озброєнні ефективними засобами протидії злочинним діянням економічного спрямування об\'єктивно не можуть бути забезпечені в умовах неврегульованості законодавства, безсистемності наукових концепцій, відсутності у науковців і практиків єдиного підходу до розуміння цього явища.

Несприятлива криміногенна ситуація, що склалася у сфері економіки, нині і надалі ставить перед криміналістичною наукою завдання системного вивчення сутності нових кримінальних процесів в економіці, їх генезису, кількісних та якісних тенденцій розвитку, пізнання загальних закономірностей структурних елементів криміналістичної характеристики економічних злочинів, пошуку та запровадження у практику нових, ефективніших форм і методів протидії процесу тінізації та злочинним проявам у цій сфері.

Загальне уявлення про економічну злочинність в умовах реформування системи господарювання складається на межі кримінального права, кримінології, криміналістики та ряду інших галузей знання. Отже, при розгляді цього питання виникає необхідність розмежувати оцінки певних груп злочинів згідно з кожною із зазначених позицій.

У науковій літературі розрізняються різні кримінологічні ряди злочинів, зокрема корисливі, насильницькі, корисливо-насильницькі та ін. До цього переліку доцільно віднести групу злочинів у сфері економіки. На думку Є.Л. Стрєльцова, відмінність концепцій щодо визначення поняття \"економічна злочинність\" значною мірою залежить від того, який аспект у них підкреслюється: кримінологічний або кримінально-правовий. У першому випадку говорять про злочини за родом занять, а в другому більша увага приділяється об\'єкту кримінально-правової охорони [4, с. 211–212].

Фундаментальні дослідження економічної злочинності були проведені західними вченими-кримінологами – Сатерлендом (1939), Ньюменом (1958), Маннхеймом (1965), Едельхертцем (1970), Кайзером (1980), Шнайдером (1987) та ін. Засновником концепції економічної злочинності вважають американського кримінолога Е. Сатерленда, який у 1939 р. вперше вжив поняття \"білокомірцева злочинність\" [5]. Значну увагу дослідженню цієї проблеми приділяють й нині вчені-кримінологи країн СНД. Перед вітчизняною кримінологією сьогодні постає важливе завдання всебічного аналізу економічної злочинності як нового для нашого суспільства деструктивного явища, що виникло або дістало свій розвиток у зв\'язку із поширенням ринкових відносин. У літературі вже частково висвітлені окремі питання кримінологічної характеристики цього виду злочинності, її сутності, типології особи економічного злочинця, досліджені фактори, що сприяють криміналізації сфери економічної діяльності, розглянута система загальних і спеціальних заходів попередження економічної злочинності тощо [6].

Кримінальне право традиційно класифікує злочини на певні види та групи головним чином за об\'єктом посягання (безпосереднім і родовим). Основний об\'єкт економічного злочину – економіка, тобто сукупність господарських (економічних) відносин. Цим, насамперед, характеризується їх кримінально-правова сутність [4]. Визнані сьогодні злочинами суспільно-небезпечні діяння у сфері економіки можуть бути умовно розподілені на \"традиційні\" (посадові розкрадання, обман покупців тощо) та \"нові\". У структурі введеного в дію з 1 вересня 2001 року Кримінального кодексу України особливе місце займає глава VII \"Злочини у сфері господарської діяльності\", що включає склади злочинів, властивих лише ринковому типу економічних відносин. Таким чином, новий кримінальний закон у цій частині може виступати своєрідною межею двох епох у розумінні економічної злочинності: господарських злочинів за часів адміністративно-командної системи господарювання і економічних злочинів в умовах ринкової економіки.