ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Правознавство. Право. Юриспруденція. Закон → Економіко-правовий механізм фінансування комунального господарства

Економічні відносини, що виникають у будь-якій галузі народного господарства, не існують відокремлено і входять у систему економічних відносин держави. Оскільки галузь комунального господарства носить чисто місцевий характер, економічні відносини в ній не можуть бути проявом загальнодержавних інтересів. Очевидно, що в економіці комунального господарства найбільше проявляються економічні інтереси території. Однак їх прояв до сьогодні носив і носить специфічний характер. Галузь в основному не бере участі у створенні національного доходу і бюджетні асигнування на комунальне господарство перевищують надходження до бюджету від підприємств галузі. Тому прояв економічного інтересу території в намаганні до підвищення дохідності бюджету за рахунок підприємств комунального господарства незначний.

Іншими словами, з позиції місцевого бюджету, комунальне господарство невигідне. Але це значною мірою результат діяльності соціально низьких тарифів і цін на послуги галузі, що надаються населенню. Тобто \"невигідність\" для територіально-господарюючого комплексу компенсується вигодою для населення при оплаті послуг.

Разом з тим, фінанси комунального господарства повинні забезпечити коштами експлуатацію підприємств галузі і нове будівництво, яке сприятиме досягненню пропорціональності в розвитку комунальних підгалузей і взаємозв\'язку розвитку комунального і житлового господарства. З іншого боку, існуюча система фінансування комунального господарства не дозволяє належним чином проводити обслуговування об\'єктів галузі, знос основних фондів яких складає 40 – 60 %, внаслідок чого стан всієї системи комунального обслуговування в країні не відповідає сучасним вимогам.

Договори на комунальне обслуговування заключаються формально і не забезпечують мінімальних стандартів якості обслуговування. Розходи енергоресурсів на потреби житлово-комунального господарства, які постійно зростають, а також ріст цін на паливо і послуги, що надаються комунальним господарством, давно не відповідають стану економіки країни і доходам населення.

У зв\'язку з цим реформування системи фінансування комунального господарства потребує глибокого знання специфіки підгалузей цього господарства, що визначається специфікою різноманітних елементів її системи фінансів, типом населеного пункту і природнокліматичними умовами, які визначають розмір, умови експлуатації і собівартість послуг.

Крім того, існують різні визначення фінансового механізму. Наприклад, А.Д. Шеремет і Р.С. Сейфулін уявляють фінансовий механізм як систему управління фінансовими відносинами підприємства через фінансові важелі за допомогою фінансових методів [18, с. 13]. І.Т. Балабанов зазначає, що фінансовий механізм являє собою систему дії фінансових важелів, що виражається у організації, плануванні і стимулюванні використання фінансових ресурсів [7, с. 50]. Виходячи з вищенаведеного, фінансовий механізм комунального господарства – це система управління фінансовими відносинами галузі через фінансові показники і методи, за допомогою яких органи місцевого самоврядування впливають на утворення і використання грошових фондів у відповідних підприємствах галузі. Вважаємо за доцільне для повного розуміння суті фінансового механізму комунального господарства охарактеризувати принципи побудови такого механізму в умовах ринкових відносин:

1) зацікавленість території у розвитку комунального господарства;

2) особливості економіки конкретної території;

3) частина фінансового механізму держави;

4) багатогалузевий характер комунального господарства;

5) соціальний захист населення відповідної території.

Багатогалузевий характер комунального господарства передбачає існування ряду особливостей формування доходів, собівартості і результатів господарської діяльності підприємств, що входять до галузі.

Основним джерелом доходів комунальних підприємств є виручка від реалізації комунальних послуг, яка залежить від обсягу послуг і рівня тарифів.

Обсяги випуску продукції і надання послуг у натуральному виразі і комунальному господарстві мають межі, обумовлені експлуатаційними можливостями матеріально-технічної бази підприємств і потребами в послугах, а також господарською доцільністю послуг, що надаються.

Іншим фактором, який впливає на величину доходів комунальних підприємств, є тарифи і ціни за надані послуги і вид продукції. Причому на один і той же вид послуг або продукції комунальні підприємства встановлюють тарифи, диференційовані за групами споживачів: населення; пільгові категорії споживачів, які належать, як правило, до соціально-культурної сфери; промислові підприємства.

Існуючий порядок фінансування комунального господарства, проблеми галузі, а також відсутність ефективних договірних відносин призводить до значної фінансової невизначеності діяльності комунальних підприємств.

Фінансування комунальних підприємств здійснюється в основному з двох джерел:

– оплата споживачів, якими можуть виступати населення, комерційні, громадські і бюджетні організації;

– бюджетне дотування різниці в реальній вартості послуги і адміністративно встановленого рівня її оплати для того або іншого споживача (населення).

Крім того, існує система, коли одні споживачі за рахунок більших тарифів, по суті, платять за інших споживачів (наприклад, промисловість – за населення за послуги водопостачання і водовідведення). Така ситуація призводить до того, що для постачальника споживачі діляться на прибуткових і збиткових.

Необхідність проведення раціональної, соціально виваженої тарифної політики в комунальному господарстві обумовлюється вкрай несприятливою в теперішніх економічних умовах динамікою доходів населення і значно підвищеною територіальною диференціацією комунальних платежів населення. Різний рівень оплати населенням послуг комунального господарства пов\'язаний з реальними відмінностями у затратах, які включаються до собівартості послуг, що виробляються, і враховують стан основних фондів галузі, а, звідси, величину видатків матеріальних і паливно-енергетичних втрат.