ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Правознавство. Право. Юриспруденція. Закон → Деякі аспекти правового регулювання лізингової діяльності в Україні

Сьогодні на ринку фінансового лізингу України діють 16 лізингових компаній, об\'єднаних у Всеукраїнську асоціацію лізингу \"Укрлізинг\". Більшість із них – банківські структури і лізингові компанії, створені промисловими організаціями для реалізації своєї продукції. Чистих лізингових угод сьогодні майже не існує, є безліч, які їх лише нагадують.

Для нормального розвитку індустрії лізингу в Україні, на нашу думку, потрібно:

1) впорядкувати чинне законодавство та ліквідувати суперечності, що в ньому існують;

2) спростити процедуру повернення майна власнику в разі відмови від платежу за нього;

3) для захисту власності лізингодавця обов\'язково реєструвати лізингові угоди;

4) зменшити на 50 % для кожного з перших двох років експлуатації майна відрахування на прискорену амортизацію, яка нараховується згідно з пунктом 8.6.2 Закону \"Про оподаткування прибутку підприємств\".

За оцінками експертів, за 9 % частки лізингу на ринку капіталовкладень, при обсязі капіталовкладень у сукупному ВВП на рівні 15 %, з урахуванням питомої ваги сучасної тіньової економіки в Україні (до 50 % офіційного ВВП) обсяг розвиненого ринку лізингу через п\'ять років перевищить 1,6 млрд. грн.

Вітчизняна лізингова практика тільки зароджується, а експерти Міжнародної фінансової корпорації вже прогнозують лізинговий бум в Україні. Запланований Світовим банком проект фінансової допомоги передбачає надання Україні кредитної лінії, частина ресурсів якої спрямовуватиметься на підтримку лізингових компаній. Проте для того, щоб бум дійсно відбувся, потрібно якнайшвидше вирішити всі проблеми (законодавчі, інфраструктурні, кадрові), які стримують використання цієї прогресивної форми економічних відносин між суб\'єктами ринку.

Як вважають вітчизняні та зарубіжні фахівці, гостру потребу в інвестиціях Україна частково задовольнить завдяки запровадженню лізингового бізнесу. Це підтверджує і світова практика: для країн, що розвиваються, характерною ознакою є зростання обсягів лізингових операцій. Яскравим прикладом є Південна Корея, де у 1975 році за фінансової підтримки Міжнародної фінансової корпорації було запроваджено лізинговий ринок, який на сьогодні є одним із найпотужніших у світі. Підприємцеві, який орендує обладнання, лізинг створює потенційні переваги: тут діють спрощені схеми забезпечення засобами виробництва та менш жорсткі вимоги щодо балансових звітів. А ще – наявність так званих податкових канікул: уряди більшості зарубіжних країн надають пільги в оподаткуванні саме лізинговим компаніям, визнаючи, що вони уможливлюють доступ до інвестицій для малих та середніх підприємств.

Лізинг може стати альтернативою кредитним коштам. Переваги полягають у тому, що право власності на передане у лізинг майно залишається у кредитора, який фінансує проект. Тобто немає потреби укладати угоду про заставу майна. Проте лізингові компанії також повинні бути певними: обладнання, надане ними у користування одним підприємствам, не потрапить без їх відома до інших, що має бути чітко обумовлено у відповідних законодавчих актах.

Стимулювати розвиток лізингу в Україні і, відповідно, інвестування коштів у виробництво міг би й перегляд (зі значним скороченням термінів) нормативів амортизації обладнання, вважають фахівці міжнародних фінансових установ. Потрібно також запровадити систему реєстрації контрактів і \"організувати роботу\" з підприємствами-неплатниками (тобто вжити заходів для посилення відповідальності), оскільки низька фінансова та правова дисципліна не сприяють нормальному веденню бізнесу.

Вирішивши всі ці проблеми, можна очікувати стрімкого розквіту лізингового ринку вже у наступному році.

Нагальними завданнями вдосконалення правового регулювання лізингу є:

– внесення змін і доповнень до Законів України \"Про оподаткування прибутку підприємств\" та \"Про податок на додану вартість\" з метою приведення їх положень у відповідність із прийнятим Законом України \"Про лізинг\" і забезпечення економічного стимулювання розвитку лізингу;

– розробка передбачених Законом України \"Про лізинг\" підзаконних актів та інших нормативно-методичних документів.

Хотілося б виділити ще одну проблему в податковому урахуванні орендних операцій. Справа в тому, що всі договори оренди в основному заключаються на період більше року і платники податків можуть застосовувати порядок оподаткування прибутків і витрат від таких операцій, як при довгострокових договірних зобов\'язаннях. Але застосування для перерахунку податкових зобов\'язань з орендних операцій оціночного коефіцієнта виконання контракту є практично неможливим виходячи із специфіки оренди як такої.

Вищевказану проблему можна вирішити шляхом внесення змін у підпункт 7.10. 12 статті 7 Закону \"Про оподаткування прибутку\", виклавши його в такій редакції: \"Підпункти 7. 10. 3. і 7. 10. 6 цієї статті ... застосовуються також для визначення доходів і витрат відповідних звітних періодів... оперативного лізингу (оренди), оренди землі та оренди житлових приміщень у разі попередньої оплати таких операцій на строк, що перевищує звітний період (квартал). У таких випадках норми підпункту 7. 10.9 не застосовуються і прибуток виконавця довгострокового договору признається в сумі фактично наданих послуг\" [4].

Лізинг в Україні є дуже перспективною формою ведення підприємницької діяльності, як підтверджує досвід, хоча й дуже молодих, але успішних лізингових компаній (наприклад, ПІІ \"ВІП-Рент\"), які досягають значних економічних результатів навіть у незбалансованому правовому полі України. А тому вдосконалення чинного законодавства, що врегульовує питання здійснення лізингових операцій, матиме позитивне значення як для компаній-суб\'єктів лізингового ринку, так і для держави в цілому через збільшення надходжень до бюджету та створення нових робочих місць.

Література:

1. Цивільний кодекс України від 16.01.03. – К.: Аміка, 2003. – С. 250.

2. Про банки і банківську діяльність: Закон України від 09.02.01 // Відомості ВРУ. – 2001. – № 5–6. – Ст. 30.

3. Про лізинг: Закон України від 10.01.98 // Відомості ВРУ. – 1998.– № 16. – Ст. 68.

4. Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України від 12.06.97 // Урядовий кур\'єр. – 1997. – № 105–106.

5. Про податок на додану вартість: Закон України від 03.04.97 // Відомості ВРУ. – 1997. – № 21. – Ст. 156.

6. Про систему оподаткування: Закон України від 26.06.91 // Відомості ВРУ. – 1991. – № 39. – Ст. 510.

7. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку від 01.09.2000 р. // Офіційний вісник України. – 2000. – № 33. – Ст. 1416.

8. Положення НБУ про кредитування // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 2001.

9. Про затвердження Порядку бухгалтерського обліку операцій, пов\'язаних з приватизацією та орендою державних підприємств: Наказ Міністерства фінансів України від 16.12.93 № 109.

10. Уткин Э.А. Новые финансовые инструменты рынка. – М.: Дебет-Кредит, 1997.