ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Правознавство. Право. Юриспруденція. Закон → Деякі аспекти економічного та правового моніторингу щодо можливостей введення страхової медицини в Україні

Реформування – не ціль, а лише спосіб переходу до нової системи функціонування охорони здоров\'я, але вже в іншому правовому полі, і воно в першу чергу торкнеться не змісту відомчих інструкцій, а зміни стереотипів мислення багатьох тисяч медичних і фармацевтичних працівників, а також десятків мільйонів громадян України [6].

Зрозуміло, що бюджетних коштів недостатньо для суттєвого підвищення рівня і якості надання медичної допомоги. Шляхи покращання фінансування медичної галузі передбачалися в проекті Закону від 11.04.2003 р. № 3370, який був внесений народними депутатами України М.Є. Поліщуком та іншими „Про фінансування охорони здоров\'я та медичне страхування\". У ньому пропонувалося збільшити фінансування за рахунок роботодавців та органів місцевого самоврядування на засадах медичного страхування [5 ].

Даний шлях, на нашу думку, неефективний у сучасних умовах, оскільки:

– збільшує тиск на фонд заробітної плати, який і так у сучасних умовах досить значний [13];

– збільшує витрати місцевих бюджетів, які також на сьогодні надто обмежені [14];

– такий механізм не передбачає громадського контролю за ефективністю використання страхового фонду [5].

Другий Закон нардепа України Франчука І.А, „Про загальнообов\'язкове державне соціальне медичне страхування\" [4], на нашу думку, також мав ряд недоліків, зокрема:

1) його норми не відповідають відповідним європейським і міжнародним нормативно-правовим актам;

2) у ньому не передбачено механізму громадського контролю за діяльністю фонду загальнообов\'язкового медичного страхування та відсутній механізм відповідальності і гарантій щодо якості надання медичної допомоги [4].

У більшості країн світу спостерігаються серйозні політичні і економічні кроки в стратегії розвитку і реформування системи охорони здоров\'я, що відповідають вимогам часу [10].

Адаптація традиційних систем охорони здоров\'я до умов ринкових відносин, дослідження лікарської діяльності з погляду виробництва і продажу медичних послуг, розкриття дії економічних законів при організації і виконанні лікувально-діагностичного процесу – об\'єктивні реалії сучасного етапу медицини початку ХХІ століття в частині її розвиненої сутності і пошуку нових організаційних форм щодо збереження і закріплення здоров\'я населення [7].

Як видно на прикладі процесів проведення ринкових реформ нашого найближчого сусіда Росії, то там суттєво знизився рівень соціальної захищеності населення. Перехід до ринку видозмінив правове, економічне, моральне і соціальне середовище суспільства. Виріс соціальний ризик втрати забезпечення трудящих безоплатною медичною допомогою (Стародубов В.І., та ін., 1994). Зміна принципів розподілення суспільного продукту і ролі держави позбавила стару систему соціальних гарантій її основного джерела – стабільного державного бюджету [12].

Необхідний багатоаспектний поглиблений аналіз правових та економічних відносин поза матеріальним виробництвом, які складаються і в системі охорони здоров\'я як у методологічному, так і в практичному аспекті, як на галузевому, так і на міжгалузевому рівнях [15].

Особливе місце серед видів діяльності, які перебувають за межами матеріального виробництва, як за змістом соціально-економічних функцій, так і за формою її реалізації займає система охорони здоров\'я (Решетников А.В.,1998). Ця галузь виступає суттєвою частиною сфери нематеріального виробництва і відображає сутність взаємозалежностей і взаємозв\'язків суспільно-економічної формації, системи зв\'язків між економічною і соціальною сферою суспільства [12].

Необхідно підкреслити, що на рівень здоров\'я населення мають вплив багаточисленні зовнішні фактори: економічні і екологічні (40–50 %); геофізичні особливості місцевості (15–20 %); біологічні фактори – генетичні і конституційні особливості (15–20 %); ефективність функціонування системи охорони здоров\'я (8–10 %) (Лисицин Ю.П., 1993; Калашников И.А., Казарин Б.В., 1993). У цій парадоксальній ситуації претензії на рівень здоров\'я населення застосовуються до тієї системи охорони здоров\'я, яка найменше може на це вплинути. Господарюючі суб\'єкти, які можуть реально вплинути на стан економіки, екології, матеріального благополуччя і через них на здоров\'я населення, залишаються поза полем зору виконавчої влади на всіх рівнях управління держави. Перш за все це підприємства, в результаті діяльності яких значно погіршується екологічна ситуація, забруднюється навколишнє середовище, що вкрай негативно відображається на здоров\'ї населення.

Тому зрозуміло бажання багатьох учених, організаторів охорони здоров\'я змінити ситуацію, що склалася, створити єдине замкнене коло в реалізації програм охорони здоров\'я населення, інтегрувати діяльність структур, які володіють даними про стан здоров\'я населення і навколишнього середовища, про умови праці і інших факторів, які впливають на здоров\'я громадян України [7].

Медицина – це високотехнологічна, науко-, ресурсомістка галузь, яка потребує державного регулювання, і тому сьогодні в Україні необхідно визначити джерела фінансування системи охорони здоров\'я на засадах страхового принципу, фінансування медичної допомоги як працюючого, так і непрацюючого населення та економічно обгрунтувати механізм реалізації цього принципу. Медико-соціальні гарантії держави в умовах обов\'язкового медичного страхування повинні бути не тільки законодавчо закріплені, а й фінансово забезпечені [11].

Вирішити це завдання якоюсь мірою дозволить введення сьогодні в Україні обов\'язкового медичного страхування.

Вивчення правових, історичних, економічних і медико-соціальних передумов впровадження системи обов\'язкового медичного страхування, а також проведений аналіз введення Закону „Про медичне страхування\" в Україні дозволяє зробити висновок про необхідність переходу до обов\'язкового медичного страхування.

Під час соціологічного аналізу заходів, що здійснюються сьогодні в Україні, в деяких регіонах, областях та містах (Житомирська лікарняна каса, Одеса, Кременчуг, Переяслав-Хмельницький, Комсомольск тощо) щодо введення елементів медичного страхування з використанням принципів і методів соціального маркетингу, вивчаються проблемні ланки в системі зв\'язків правової, економічної і соціальної сфер суспільства, виявляються основні дисфункції, дається оцінка економічній і соціальній ефективності введення системи ОМС, а це відповіді на питання: „Для чого необхідний соціальний маркетинг обов\'язкового медичного страхування?\". Це також потрібно для того, щоб:

– зробити необхідною, соціально корисною саму ідею введення ОМС на сучасному етапі розвитку суспільства;

– не винаходити непотрібних „особливих форм\" нововведень з введення і функціонування системи ОМС, обгрунтовуючи це лише нашою виключною національно-історичною ситуацією, а, навпаки, використовувати матеріали поглибленого дослідження правових, історичних, економічних, медико-демографічних і організаційних аспектів обов\'язкового медичного страхування;

– ввести в практику організації охорони здоров\'я найбільш ефективні і передові форми фінансового менеджменту; системи забезпечення і контролю якості медичної допомоги; захисту прав головних суб\'єктів ОМС – пацієнтів;