ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Правознавство. Право. Юриспруденція. Закон → Детермінанти вчинення ухилень від сплати податків як елемент предмета доказування в кримінальній справі

Вважається правильною практика винесення слідчим подання про причини й умови, які сприяли вчиненню злочину лише після складання обвинувального висновку або постанови про закриття справи, оскільки в цих документах підводяться підсумки всієї кримінально-процесуальної діяльності щодо встановлення всіх обставин, які входять до предмета доказування у справі. Правильним, на наш погляд, є твердження М.М. Михеєнка щодо закріплення в законі такої практики .

У виявленні та усуненні обставин, що сприяли вчиненню злочину, беруть участь різні органи та особи. Органи досудового слідства, прокурор та суд за допомогою передбачених законом засобів встановлюють причини й умови; вживають заходів щодо їх усунення. Фактичне ж усунення причин злочину та умов, які сприяли його вчиненню, є обов\'язком відповідних підприємств, організацій, установ. Тому, крім встановлення безпосередніх причин й умов злочину, необхідно встановлювати й ті організації, підприємства і установи, які зобов\'язані усунути дані причини та умови.

Діяльність же з фактичного усунення причин й умов, які сприяли вчиненню злочину, кримінально-процесуальним законом не регламентована і тому за своїм характером не є процесуальною.

Виносячи подання у конкретній кримінальній справі слідчий повинен чітко відобразити всі обставини, які обумовили вчинення злочину, а також заходи, які, на його думку, слід виконати для усунення причин й умов, що сприяли його вчиненню. Пропозиції щодо запобігання правопорушенням повинні випливати із проведеного дослідження, бути науково обґрунтованими, конкретними та аргументованими. При розслідуванні справ про злочини у сфері оподаткування і реагуванні на причини й умови, що сприяли їхньому вчиненню, заходи, які пропонуються слідчим, повинні:

– ґрунтуватись тільки на встановлених фактах, підтверджених доказами;

– не повторювати вимог діючих нормативних актів, інструкцій, правил або технічних умов;

– бути процесуально допустимими;

– бути доцільними з економічного погляду;

– бути виконуваними та діючими.

Якщо причини й умови, які сприяли вчиненню злочину, повинні досліджуватись у кожній кримінальній справі (як в тій, що надходить з обвинувальним висновком до суду, так і тій, що закривається в стадії попереднього розслідування), то і подання слідчий повинен виносити у кожній кримінальній справі. Розглядаючи справи про ухилення від сплати обов\'язкових внесків державі, ми бачимо, що найчастіше виникає необхідність у поданні слідчого про усунення причин й умов, які сприяли вчиненню даного виду злочину, оскільки вони (причини) завжди конкретні й очевидні. Наприклад, підрозділом податкової міліції в м. Біла Церква Київської області в 1999 році розслідувано 62 кримінальні справи, 53 – з них містять вищевказані подання; у 2000 – розслідувано 64 кримінальні справи, подання слідчого містяться в 52 кримінальних справах. Податковою міліцією м. Черкаси було розслідувано в 1999 році 225 кримінальних справ про ухилення від оподаткування, 224 справи з них містять подання слідчого; у 2000 – розслідувано 230 кримінальних справ, у 226 з них є реагування на умови, що сприяли вчиненню злочину.

Коли злочин вчинено керівником суб\'єкта господарювання або службовою особою-суб\'єктом підприємницької діяльності, свої подання слідчий відправляє найчастіше на адресу ДПІ за місцем знаходження суб\'єкта. Якщо ж ухилення від оподаткування здійснили інші суб\'єкти, то подання надсилається посадовим особам підприємств, установ, організацій-суб\'єктів господарської діяльності. Тобто подання слідчий направляє залежно від того, хто скоїв правопорушення; адресатом може бути і фонд Держмайна, і митні органи, і асоціації фермерів, і безпосередньо директор підприємства, якщо, наприклад, злочин вчинено бухгалтером або іншою посадовою особою цього підприємства.

Так, подання у кримінальній справі з обвинувачення директора приватного підприємства \"РИБ\" Ричкова Л.А. за ч. 3 ст. 148-2 КК України слідчий направив начальнику Стаханівського МВ ПМ Луганської області, де зазначив, що \"... дане правопорушення (несплата податку на прибуток і податку на добавлену вартість – сума 19 328 грн.) стало можливим завдяки слабкій профілактичній роботі складу податкової міліції, спрямованій на виявлення підприємств, які протягом тривалого часу здавали звітність з внесеними даними про податок на добавлену вартість і які не відповідають дійсності.

Прошу провести оперативну нараду серед особового складу податкової міліції, прийняти всіх заходів до усунення подібних порушень з боку керівних осіб підприємств\".

Відповідно до кримінально-процесуального законодавства (ст. 231 КПК України) контроль за виконанням подання здійснюється тим органом, який його вніс, тобто в справах про ухилення від сплати податків, найчастіше – податковою міліцією. Виконання полягає в тому, що службова особа чи орган, які одержали копію подання, зобов\'язані не пізніше як у місячний термін розглянути останнє, вжити необхідних заходів і повідомити про них податкову міліцію. У випадку залишення подання без розгляду, посадова особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності за ст. 1856 КПаП України.