ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Правознавство. Право. Юриспруденція. Закон → Державний реєстр і недоторканість особистого життя платників податків

Інформаційний аспект особистого життя включає в себе стосунки, що виникають як між самими індивідами, так і між державою, і людиною. Вони передбачають неприпустимість розголошення, без згоди самої людини, відомостей про її особисте і сімейне життя, а також про її особу. Саме цей аспект найбільш врегульований правом і охороняється за допомогою юридичних засобів, і перш за все – конституційними гарантіями.

З вищевикладених позицій право на свободу від втручання в особисте і сімейне життя необхідно розглядати в двох аспектах: по-перше, як право індивіда на власне життя і на дії відносно самого себе. Це право нерозривно пов\'язане з індивідуальністю будь-якої людини (виражає матеріальний аспект особистого життя) і захищає від втручання приватну сферу від усіх суб\'єктів права. По-друге, як право, що передбачає неприпустимість втручання в особисте життя людини з боку різних державних інституцій (інформаційний аспект) [2]. Таким чином, право на недоторканість особистого життя людини і громадянина означає заборону державі в особі її органів і посадових осіб незаконно або довільно втручатись до особистої сфери індивіда.

Однак, як уже було зазначено, виконуючи свій конституційний обов\'язок щодо сплати податків, індивід стає учасником бюджетно-податкових відносин, через отримання специфічного статусу – платника податків та інших обов\'язкових платежів.

Загальна теорія права включає до складової правового статусу особи таку юридичну категорію, як обов\'язки. Серед обов\'язків, покладених чинним законодавством України на фізичних осіб-платників податків, є обов\'язок зареєструватися у Державному реєстріфізичних осіб-платників податків та інших обов\'язкових платежів (далі – Державний реєстр) з моменту виникнення об\'єкта оподаткування чи сплати податків та інших обов\'язкових платежів. У той же час необхідно зазначити, що цей обов\'язок не розповсюджується на осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовились від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомили про це відповідні державні органи (ч. 3 ст. 9 Закону \"Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов\'язкових платежів\" ).

Державний реєстр являє собою автоматизований банк даних, який забезпечує єдиний державний облік фізичних осіб, зобов\'язаних сплачувати податки та інші обов\'язкові платежі до бюджетів і внески до державних цільових фондів. Цей реєстр містить наступну інформацію про особу: прізвище, ім\'я та по батькові, дату та місце народження, місце проживання та місце основної роботи, види сплачуваних податків та інших обов\'язкових платежів (ч. 4 ст. 5 Закону \"Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов\'язкових платежів\"). І якщо звернутися до ст. 23 Закону України \"Про інформацію\", то можна помітити, що відомості про адресу, дату і місце народження законодавцем віднесені до основних відомостей про особу (інформація про фізичну особу (персональні дані). Прізвище, ім\'я та по батькові громадянина, його ідентифікаційний номер, місто і дата народження, особистий підпис, місце проживання (прописка) Комітетом по стандартах України у ДСТУ 3389-96 включені до переліку паспортних даних (ідентифікована картка особи) і віднесені до відомостей персонального характеру (як носій біометричної інформації ).

Юридична теорія розглядає персональні дані, як виражену в машино-орієнтовній формі інформацію про особисте життя індивіда (суб\'єкта даних), який може бути ідентифікований на підставі (або за допомогою) цієї інформації. Ідентифікованою вважається будь-яка особа, чия особистість може визначатись прямо або опосередковано, зокрема, через ідентифікаційний номер або через декілька специфічних елементів фізичного, фізіологічного, психічного, економічного, культурного або соціального ототожнення або ідентифікаційний номер [1]. Специфічність форми вказаних даних полягає в тому, що вони можуть бути піддані машинній обробці за допомогою найсучасніших комп\'ютерних технологій, які дозволяють миттєво обмінюватись інформацією, надаючи такими чином можливість зіставляти і зводити в єдине ціле різні інформаційні масиви з відомостями про особисте життя людини. Це дозволяє обробляти інформацію про особисте життя не тільки спеціально уповноваженим суб\'єктам, а й приватним особам.

Отже, Державний реєстр є автоматизованим банком персональних даних (фізичних осіб-платників податків), доступ до якого посилює ризик вторгнення у сферу особистого життя та порушення права на її недоторканість. Таким чином, розвиток інформаційних і телекомунікаційних технологій суттєво загострив проблему, пов\'язану, з одного боку, з необхідністю організації автоматизованої обробки інформації про сплату податків та інших обов\'язкових платежів фізичними особами в режимі комп\'ютерної мережі, а з іншого – необхідністю забезпечити право на недоторканість особистого життя платників податків через захист їх персональних даних.

Питання новітніх інформаційних технологій здебільшого розглядаються з погляду розвитку комунікацій, вільного обміну інформацією та оптимізації можливостей щодо її автоматизованої обробки й накопичення [2]. Однак ці фактори впливають і на безпеку збереження в недоторканості особистого життя індивіда, чиї персональні дані були підданіавтоматизованій обробці. Зазначена проблема ще 30 років потому викликала занепокоєння у розвинених країнах Європи та Америки, у зв\'язку з чим там були запроваджені інститути захисту персональних даних, спрямовані на забезпечення недоторканості особистого життя в умовах автоматизованої обробки інформації про особу [2]. На сьогодні в Україні ще немає закону, який забезпечував би захист персональних даних будь-якої особи, інформація про особисте життя якої піддається автоматизованій обробці.

Норми ст. 32 Конституції України встановлюють лише загальне правило, за яким збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу не дозволяється без згоди останньої, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Дана заборона набуває особливого значення в зв\'язку зі створенням комп\'ютерних автоматизованих систем, які дозволяють обробляти та передавати значні масиви інформації. У той же час передбачена для податкових органів можливість здійснювати автоматизовану обробку персональних даних платників податків без згоди останніх узгоджується з положеннями ч. 2 ст. 32 та ст. 92 Конституції України і може розглядатись як правова форма обмеження конституційного права на недоторканість особистого життя.