ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Правознавство. Право. Юриспруденція. Закон → Державний реєстр і недоторканість особистого життя платників податків

Реферат на тему:

Державний реєстр і недоторканість особистого життя платників податків

У сучасних умовах розбудови правової держави в Україні, коли права та свободи людини посіли належне їм місце в ієрархії правових норм, найбільш актуальною залишається проблема реального здійснення людиною своїх прав у будь-якій царині її життєдіяльності. До недавнього часу проблема захисту персональних даних особистості не вважалась актуальною, оскільки збір інформації про особисте життя індивіда здійснювався на підставі відомчих нормативних актів, а ознайомлення громадянина в органах державної влади з відомостями про себе було неможливе. Зміна концептуальних підходів до таких важливих суспільних явищ, як забезпечення прав і свобод людини і громадянина, торкнулося й проблеми захисту особистості від несанкціонованого збору інформації про її приватне життя. Завдяки цьому норми ст. 32 Конституції України були зорієнтовані на врегулювання різних життєвих ситуацій, пов\'язаних з охороною особистого життя людини, в тому числі захистом інтересів особи, шляхом встановлення правової заборони щодо збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди.

Останнім часом з\'явилось чимало цікавих публікацій, присвячених проблемі захисту особистого життя від несанкціонованого збору, накопичення, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди. Так, А.А Баранов, В.М. Брижко, Ю.К. Базанов досліджували проблему правого обґрунтування та правового забезпечення інституту захисту персональних даних механізму, у ході якого дійшли до висновку щодо необхідності прийняття, основу нормативно-правового регулювання, взаємовідносини різних суб\'єктів персональних даних, базового Закону України „Про захист персональних даних\" [1].

Н.Г. Беляєва у своїй публікації розглянула проблему недоторканості особистого життя в умовах інформаційних і телекомунікаційних технологій, зауваживши на необхідність законодавчого врегулювання питань, присвячених різноманітним аспектам охорони недоторканості особистого життя і захисту персональних даних [2].

А.В. Іщенко, М.М. Гуренко виокремили проблему виходу реєстраційної діяльності за межі монополії держави і правової неврегульованості інформаційної діяльності різноманітних недержавних організацій, установ, підприємств, які накопичують докладний інформаційних масив про особисте життя індивіда без згоди останнього.

У той же час, проблема реалізації конституційного права на ознайомлення в органах державної влади, місцевого самоврядування, установах і організаціях з відомостями про себе, які не є державною або іншою захищеною законом таємницею, досліджувалась побічно і не знайшла окремого висвітлення.

Оскільки ст. 32 Конституції України захищає людину від втручання в її особисте і сімейне життя та надає кожному громадянину право знайомитись в органах державної влади, місцевого самоврядування, установах і організаціях з відомостями про себе, які не є державною або іншою захищеною законом таємницею, то постає питання про забезпечення вказаного права у бюджетно-податкових відносинах.

Цілком зрозуміло, що функціонування будь-якої держави неможливе без розвинених бюджетно-податкових відносин, де серед чисельних суб\'єктів, носіїв прав та обов\'язків, виступають і приватні особи-платники податків. І саме залежно від їх правового статусу визначатиметься зміст правовідносин у бюджетно-податковій сфері, оскільки намагаючись реалізувати свої особисті права і свободи в тій або іншій царині діяльності, індивід мимоволі потрапляє до сфери бюджетно-податкових відносин. Наприклад, завдяки реалізації права власності на землю індивід стає платником земельного податку, придбаваючи будь-яким способом у власність автомототранспорт повинен сплачувати транспортний збір, дорожні збори та інше. Ілюстрування масштабності зазначеного процесу є динаміка росту кількості громадян, які контролюються державною податковою службою України [4].

Таблиця 1

Кількість громадян, включених до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов\'язкових платежів

Державний реєстр і недоторканість особистого життя платників податків

Наведені дані свідчать про значне коло суб\'єктів, які подали податковим органам відомості про себе, а отже, виникає питання не тільки про необхідність формування відповідного реєстру, а й про захист його даних від несанкціонованого розповсюдження.

Реалізуючи своє конституційне право на підприємницьку діяльність, громадяни України, як приватні особи, репрезентується у стосунках з державою специфічні суб\'єкти фізичних осіб-платників податків та інших обов\'язкових платежів. У той же час реалізація зазначеного права певною мірою пов\'язана з проблемою забезпечення конституційного права на свободу від втручання в особисте і сімейне життя людини і громадянина. І хоча, на перший погляд, зазначені відносини існують немов би паралельно, прослідкувати їх нерозривний зв\'язок можна лише через з\'ясування змісту поняття \"особисте життя\" .

У сучасній юридичній літературі існують різні визначення поняття \"особисте життя\", загальним для них є те, що ця сфера людського буття є окремим проявом особистої свободи, яка вільна від будь-якого стороннього направляючого впливу (у т. ч. правового), однак повинна мати правове забезпечення [2, 5, 6].

Однак головне, що нас насамперед цікавить у понятті „особисте життя\", – це наявність двох основних блоків, в яких виражається дуалізм соціального і особистісного. Перший блок складає власне особисте життя індивіда (про яке безпосередньо йшлося вище), а другий – особистісні елементи, присутні в явищах і відносинах так званої \"контактної зони\", в якій особисте стикується з суспільним. Поява цієї зони обумовлена контактуванням людини з офіційними інституціями суспільства (органами охорони здоров\'я, податковими, слідчими та судовими органами, нотаріатом, адвокатурою та ін.), які завдяки цьому стають поінформованими про різні аспекти особистого життя людини. Тому правова охорона вищезазначених блоків особистого життя повинна забезпечити як свободу власне особистого життя (матеріальний аспект), так і свободу на збереження в таємниці інформації про особисте життя (інформаційний аспект) [5].