ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Правознавство. Право. Юриспруденція. Закон → Вплив податкового законодавства на діяльність сільськогосподарських товаровиробників та аграрних бірж

Проаналізувавши законодавство країн з розвиненою ринковою економікою, можна зробити висновок, що там товарні біржі, зазвичай, діють як безприбуткові асоціації, позбавлені обов\'язку сплачувати корпоративний прибутковий податок [8. – С. 78].

В українському законодавстві характеристика біржі як некомерційної установи при оподаткуванні не надає жодних привілеїв, але при цьому позбавляє права засновників біржі на отримання прибутку у вигляді дивідендів. Такий підхід, на нашу думку, необхідно змінити шляхом чіткого законодавчого закріплення особливостей аграрних бірж як платників тих податків, що обчислюються виходячи з розрахунків отриманого прибутку.

Взагалі, прибуток у класичному розумінні – це різниця між ціною товару і затратами на виробництво товару (його собівартістю). Нормативне визначення прибутку – це кінцевий результат діяльності підприємства, який характеризує абсолютну ефективність його роботи. Згідно із Законом України \"Про оподаткування прибутку підприємств\" прибутком вважається сума валових доходів, тобто доходів від усіх видів діяльності, скоригована для оподаткування та зменшена на суму валових витрат підприємства і на вартість зносу (амортизації) основних засобів і нематеріальних активів.

Правила застосування Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств\" (розд. ІІ, п.17) від 27 червня 1995 року № 247/95-ВР визначили особливості обчислення прибутку від операцій, що відбуваються тільки на біржах.

Прибутком (збитком) від здійснення форвардних, ф\'ючерсних операцій та операцій з опціонами є різниця між звичайною ціною продукції сезонного виробництва, цінних паперів або валютних цінностей на дату закінчення форвардної угоди та сумою, що була сплачена покупцем такої продукції, збільшеної на ставку рефінансування Національного банку України, що діяла на дату закінчення форвардної угоди, сумою форвардної премії та інших витрат, пов\'язаних з цією операцією. Таким чином, податкове навантаження при обчисленні податку на прибуток для бірж залежить від розміру діючої ставки НБУ.

Протягом періоду формування бірж ставка оподаткування біржової діяльності суттєво змінювалась. 28 лютого 1992 року було прийнято Закон України \"Про оподаткування доходів підприємств і організацій\", згідно з яким доходи від посередницької діяльності, аукціонно-біржової, торговельно-закупівельної, а також участь у розрахунках при виконанні угод і додаткові доходи підприємств від продажу на аукціоні товарів, продукції оподатковувалися за ставкою 75 %.

Потім ставку оподаткування прибутку від біржової діяльності було знижено до 30 %, а від посередницької діяльності – до 45 %.

Якщо врахувати інші податки та платежі (ПДВ, заробітна плата, інші), то зрозуміло, що левова частка надходжень біржі йде саме на виплати державі.

В умовах, коли аграрні біржі лише починають займати належне їм місце в інфраструктурі товарного ринку, дуже важливо виважено підійти до вирішення питання оподаткування з метою виконання податками стимулюючої функції.

Стимулююча функція створює орієнтири для розвитку або згортання виробництва, діяльності. Ця функція пов\'язана з використанням механізму пільг, зміною об\'єкта оподаткування, зменшенням податкової бази [9. – С. 122].

Пільги є одним із головних моментів, якими забезпечується позитивний вплив системи оподаткування на економічні стимули розвитку бірж. Однак вони повинні мати суворо адресну спрямованість [10. – С. 154]. У проекті ж Податкового кодексу не передбачено запровадження пільг чи інших факторів зменшення податкового тиску на біржі. Це, на нашу думку, значно звужує можливості для активізації розвитку бірж.

Підсумовуючи викладене, необхідно зазначити, якщо держава, виконуючи вимоги ЄС, змушена поступово відмовлятися від суттєвої підтримки товаровиробників у сільському господарстві, то заходи щодо розвитку та надання особливого режиму оподаткування аграрним біржам повністю відповідають принципам СОТ.

Саме біржі покликані створювати умови для вільної, але цивілізованої торгівлі і вільного ціноутворення. Товаровиробникам же потрібно забезпечити умови для їх діяльності за допомогою пом\'якшення ставок, але при цьому ці заходи не відносити до категорії податкових пільг, а органічно вписати їх до загальної податкової системи. Водночас варто розпочати роботу над розробкою програми щодо скорочення субсидій та дотацій товаровиробникам сільськогосподарської продукції.

Література:

1. Сотниченко О.А. Реформування податкового законодавства // Економіка АПК. – 2001. – № 7. – С. 41–46.

2. Мамутов В., Болотова А., Дятленко Н. Согласовать законодательство о налогообложении с другими частями хозяйственно законодательства// Підприємництво, господарство і право. – 2001. – № 8. – С. 3–5.

3. Соколенко С.І. Сучасні світові ринки та Україна (Наук.вид.). – К.: Демос, 1995. – 355 с.

4. Аграрне законодавство України: проблеми ефективності / За ред. чл.-кор. НАН України В.І. Семчика. – К.: Наукова думка, 1998. – 158 с.

5. Тулуш Л.Д. Пряме оподаткування новостворених агроформувань // Економіка АПК. – 2002. – № 2. – С. 87–92.

6. Пилипенко В.В. Удосконалення податкового механізму в АПК // Економіка АПК. – 2001. – № 9. – С. 84–86.

7. Дмитрук Б.П. Організація біржової діяльності в агропромисловому комплексі. – К., 2001. – С. 32.

8. Товарные биржи за океаном // АПК: экономика управление. – 1992. – № 4. – С. 78–81.

9. Кучерявенко Н.П. Налоговое право: Учебник. – Харьков: Консул, 1997. – С. 112.

10. Лагутін В.Д. Про перехід до системи оподаткування стимулюючого типу // Бюджетно-податкова політика в Україні (проблеми та перспективи розвитку): Збірник наукових праць за матерілами науково-практичної конференції (20–22 грудня 2001 року). – Ірпінь: Академія ДПС України, 2002. – С. 154.