ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Правознавство. Право. Юриспруденція. Закон → Вплив податкового законодавства на діяльність сільськогосподарських товаровиробників та аграрних бірж

Нині діючий ФСП, не дивлячись на критику багатьох фахівців, дав можливість вижити багатьом сільськогосподарським підприємствам у складних економічних умовах.

Згідно зі ст.1. Закону України \"Про фіксований сільськогосподарський податок\" від 17 грудня 1998 року, фіксований сільськогосподарський податок сплачується в рахунок таких податків і зборів (обов\'язкових платежів): податку на прибуток підприємств; плати (податку) за землю; податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів; комунального податку; збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету; збору до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення; збору на обов\'язкове соціальне страхування; збору на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування України; збору на обов\'язкове державне пенсійне страхування; збору до Державного інноваційного фонду; плати за придбання торгового патенту на здійснення торговельної діяльності; збору за спеціальне використання природних ресурсів (щодо користування водою для потреб сільського господарства).

Цей інтегрований податок, безумовно, має як переваги, так і недоліки, в цілому ж він був необхідний під час переходу до іншої форми власності та нових форм господарювання на селі.

Термін дії податку спливає, а альтернативи до цього часу не знайдено. Актуальність цієї проблеми зростає з наближенням прийняття Податкового кодексу.

Необхідно зазначити, що при розробці нової моделі оподаткування у сільському господарстві на зміну ФСП практично всі пропозиції зводяться до переходу на оподаткування на загальних підставах з урахуванням специфіки сільського господарства.

Важко не погодитися з думкою, що основою оподаткування сільськогосподарських виробників повинен стати саме земельний податок [5. – С. 92]. Існує пропозиція запровадження земельного податку, що складається з двох частин: фіксованої і диференційованої та інших податків (податок на придбані основні та оборотні засоби виробництва, екологічний, соціальний і господарський податки) [6. – С. 86].

Об\'єктивні вимоги до оподаткування у сфері сільського господарства можна назвати такі:

1. Форма оподаткування повинна бути максимально спрощена.

2. Сума всіх податків не повинна перевищувати 30 % від загального прибутку, ця межа оподаткування визначена як оптимальна багатьма фахівцями.

3. При оподаткуванні необхідно враховуватися специфіку сільськогосподарської діяльності. Це – якісні показники земель і місце розташування при обчисленні земельного податку, а також урахування сезонного характеру при визначенні податкового періоду.

Дещо іншого підходу потребує вирішення проблем оподаткування аграрних бірж, які виступають основним елементом українського аграрного ринку. Саме аграрні біржі повинні стати ланкою, що зв\'яже інтереси товаровиробників (до яких належать сільськогосподарські та промислові підприємства всіх форм власності, а також особисті підсобні господарства населення і селянські (фермерські) господарства) і споживачів і надасть цивілізованості їх відносинам.

У країнах з розвиненою економікою роль держави в регулюванні діяльності бірж досить значна і зводиться до:

– створення єдиної правової основи функціонування бірж;

– контроль за роботою бірж з боку державних органів;

– ліцензування діяльності бірж;

– встановлення коридору допустимих цін на торгах;

– встановлення й регулювання системи оподаткування та ліцензування [7. – С. 32].

В Україні аграрні біржі діють на підставі Закону України \"Про товарну біржу\". Ст. 18 названого Закону наголошує, що оподаткування товарної біржі та її членів провадиться у порядку, встановленому законодавством України.

Згідно зі статтею 19 вказаного Закону біржі як платники податків зобов\'язані вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність; подавати до державних податкових органів декларації, бухгалтерську звітність, інші документи, пов\'язані з обчисленням і сплатою податків та інших обов\'язкових платежів; сплачувати належні суми податків у встановлені терміни. Відповідальність за правильність обчислення та своєчасність сплати податків покладається на керівників і службових осіб товарних бірж.

Виходячи з того, що статус аграрних бірж не відображено в повному обсязі в жодному нормативному акті, природно, що аграрні біржі як платники податків не відокремлюються взагалі.

Згідно із Законом товарна біржа є організацією, що об\'єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має на меті надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов\'язаних з ним торговельних операцій (ст. 1). Важливо наголосити, що у цій же статті вказано, що товарна біржа не займається комерційним посередництвом і не має на меті одержання прибутку.

Саме таке формулювання ознак товарної біржі стало причиною виникнення багатьох проблемних питань щодо оподаткування. Так, Головною Державною податковою Інспекцією України у Роз\'ясненні „Про оподаткування товарних бірж\" № 10-114/10-483 від 25.01.96 було ще раз наголошено, що згідно зі статтею 18 Закону України „Про товарну біржу\" (із змінами і доповненнями) № 1956-12 від 10.12.91 оподаткування товарної біржі та її членів провадиться у порядку, встановленому законодавством України. У зв\'язку з цим прибуток товарної біржі оподатковується у порядку, встановленому Законом України „Про оподаткування прибутку підприємств\" № 334/94-ВР від 28.12.94 на загальних підставах.