ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Правознавство. Право. Юриспруденція. Закон → Виникнення служби податкових інспекторів і наділення їх функціями дізнання

Реферат на тему:

Виникнення служби податкових інспекторів і наділення їх функціями дізнання

Наповнення державного бюджету для нормальної життєдіяльності держави завжди є одним із основних питань. Важливу роль у цьому відіграє податкова служба, працівники якої неухильно стежать за сплатою податків суб\'єктами оподаткування.

З утворенням незалежної України як самостійної держави одночасно почала формуватися податкова система як державний контролюючий орган – податкова служба.

Сьогодні вже набутий неабиякий досвід роботи, і за рахунок викриття ухилень від сплати податків, зборів, інших обов\'язкових платежів та інших порушень податкового законодавства щорічно в казну держави поступають кошти. За всім цим стоїть велика, рутинна робота працівників податкової служби України. Сплата податків в усі періоди ХІХ-ХХ століть, а також на сучасному етапі, не завжди сумлінно виконувалася суб\'єктами оподаткування. Тому, на нашу думку, буде цікаво проаналізувати деякі історичні етапи реформування податкової системи, яка була підпорядкована фінансовому відомству, а також ті права, якими наділялися працівники податкової служби при виявленні ухилень від сплати податків, оскільки на початковому етапі спеціального, самостійного податкового органу не існувало.

Один із основних етапів реформування податкової системи після скасування кріпосного права припадає на 1881–1885 роки. Цьому передували швидкий розвиток потреб держави в поповненні казни, перехід Росії від натурального кріпосного господарювання до грошових відносин. Все це дало значний поштовх для розвитку податкових відносин. У ході реформи була створена спеціальна податкова служба, в обов\'язки якої входило проводити від імені держави збір податків та інших платежів, були відмінені старі податки, так звані подушні та соляні, та введені нові – державний поземельний податок, промисловий податок, збір з доходів від грошових капіталів, викупні платежі, податок на перехід нерухомості, податок з населення тощо. У цей період серед джерел поповнення державного бюджету були доходи від державної винної монополії та акцизи на спиртні напої. Усі ці податки належали до прямих, але їх частка становила мізерну частину від загального поповнення державного бюджету.

Основна ж маса податків збиралася з населення у вигляді непрямих податків.

Сучасники охарактеризували діючу в той час податкову систему Росії як одну із найнедосконаліших в Європі.

Тривалий час поповнення податків до казни Росії контролювала так звана Казенна палата і підпорядковані їй управління, які існували на рівні губерній, що були створені ще у 1775 році. Але діяльність цих відомств обмежувалася лише обліком податків і носила винятково канцелярський характер. Збором податків займалися поліцейські органи. Спеціального податкового органу, який би займався тільки питаннями збору та обліку податків, не існувало.

З переходом на нову податкову систему, орієнтовану на обкладення доходів, а також збільшення нових видів податків, виявилося недоцільним існування Казенної палати і її підпорядкованих органів, у вигляді управлінь на рівні губерній.

Все це призвело до того, що в 1885 році був створений так званий інститут податкових інспекторів при Казенній палаті в кількості 500 осіб, на яких були покладені функції контролю за своєчасною сплатою податків на території всієї Російської імперії.

До повноважень податкових інспекторів входило:

– слідкувати за правомірністю залучення до сплати платежів земель, які підлягали оподаткуванню державним поземельним податком;

– перевіряти відомості про податок з нерухомості;

– збирати відомості про склад майна, що дісталося в спадщину;

– уточнювати прибутковість і цінність земельних угідь, лісних масивів, гірничого та соляного промислів;

– збирати і надсилати в Казену палату відомості про стан торгівлі і промисловості;

– встановлювати пору року, коли селяни володіють найбільшими платіжними засобами від сільського господарства і промислів;

– слідкувати за своєчасністю прийняття заходів щодо стягнення недоїмок по податках;

Крім того, податкові інспектори зобов\'язані були бути присутніми при складанні актів про знищення нерухомого майна, обкладеного податком, внаслідок пожару чи стихійного лиха.

Наглядати за правильністю торгівлі, а також здійснювати різного роду перевірки і у випадку виявлення порушень – складати протоколи чи порушувати кримінальні справи.

Про ефективність такої роботи свідчить той факт, що лише в 1897 році за фактами виявлених порушень в галузі оподаткування в Росії податковими інспекторами було складено 45 578 актів [1, с. 77].

Для встановлення істинної платоспроможності, обігу та прибутків платника податку податкові інспектори зобов\'язані були досліджувати його кредитні і банківські операції. Встановлювати податки на власний капітал, з участю якого здійснюється комерційна діяльність чи використовуються кредити, крім того, встановлювати умови заготівлі, закупки зерна та умови його виробництва і збуту.

8 грудня 1887 року міністром фінансів був підписаний Циркуляр „Про ретельне складання протоколів з порушень торгових правил\", згідно з яким податковим інспектором для здійснення перевірок дозволялося без перешкоди заходити в торгові і промислові заклади та інші місця, де здійснювалися торгівля чи промисел.

У цьому Циркулярі наголошувалося, що при фактах виявлення порушень податкові інспектори обов\'язково повинні негайно складати протоколи.

Такий протокол повинен бути складений з участю господаря або його управляючого за місцем виявленого порушення. У протоколі необхідно було відобразити такі дані: місце та час складання, ким та де виявлено порушення, в чому воно виразилося, прізвище, ім\'я, по батькові, класний чин, місце проживання особи, з вини якої відбулося порушення; показання очевидців, якщо вони були присутні при виявлені порушення; пояснення, зауваження, заперечення очевидців і осіб, які вчинили порушення. У тому випадку, якщо при виявлені порушення були затримані товари, то в протокол повинні були бути занесені дані про їх якість, кількість, місце знаходження, наявність печаток тощо.