1) з використанням АРМу \"Митниця\" встановлюються суб\'єкти підприємництва за окремими видами експортованої продукції та які не нараховують і не сплачують ПДВ (так і такі, які заявляють до відшкодування із бюджету значні суми податку на додану вартість);
2) щодо суб\'єктів підприємництва, які надають звітність та сплачують ПДВ, вивчається та аналізується їх \"податкова поведінка\" (своєчасність надання податкових декларацій; сплата податкових платежів; матеріали раніше проведених перевірок; взаємовідносини з фіктивними суб\'єктами підприємництва);
3) аналізуються обсяги імпорту товарів з обсягом сплачених до бюджету податків;
4) перевіряються факти виконання експортних операцій лише на папері (оформлення зовнішньоекономічних операцій експорту товару) без фактичного його вивезення за межі митного кордону України;
5) відбираються суб\'єкти підприємництва, які задекларували бюджетне відшкодування податку на додану вартість, при цьому під час розрахунків використовували взаємовідносини з фіктивними суб\'єктами підприємництва.
Напрямом аналітичної роботи податкової міліції, що заслуговує уваги, є контроль за діяльністю монополістів у певних сферах фінансово-господарської діяльності. З цією метою проводиться відбір суб\'єктів підприємництва, які проводять операції з відповідними групами високоліквідних товарів (газ, нафта, паливно-мастильні матеріали). У таких випадках аналізується інформація щодо наявності вертикально-інтегрованих корпорацій. З використанням можливостей АРМу \"Облік податків і платежів\" аналізується діяльність суб\'єктів підприємництва щодо фактично сплачених сум податків. Проводиться порівняння обсягу фінансово-господарських операцій з сумами сплачених податків. Нерідко встановлюються ситуації незначної сплати податків при значних обсягах господарської діяльності. Так, аналізуючи діяльність одного із підприємств, було встановлено, що валовий дохід становив більше 1 млрд грн., при цьому сума податків, сплачених до бюджету, становила всього 22 тис. грн. У такому разі можуть бути також проаналізовані дані про отримані доходи фізичною особою та визначені об\'єкти оподаткування з використанням непрямих методів.
Виявлення фіктивних суб\'єктів підприємництва можливе з використанням такої інформації:
1) перевіряється дата реєстрації, перереєстрації суб\'єкта, дата відкриття рахунків у банківських установах;
2) якщо підприємство зареєстровано менше ніж три місяці, перевіряється інформація за даними органів державної статистики; АРМів \"Реєстр втрачених та викрадених паспортів\", \"Фіктивні суб\'єкти підприємницької діяльності\";
3) звіряються дані про керівників (засновників) суб\'єктів підприємництва з даними автоматизованих систем інформації про осіб, які померли, виїхали за межі України для постійного проживання тощо;
4) перевіряються юридичні адреси суб\'єктів підприємництва (як свідчить практика, за однією адресою нерідко реєструється до тисячі суб\'єктів підприємництва, а також фіктивні фірми);
5) у разі, якщо суб\'єкт підприємництва працює значний період, перевіряється інформація:
а) коли проводилась його податкова перевірка та які результати;
б) чи були раніше встановлені взаємовідносини з фіктивними суб\'єктами підприємництва;
в) про податкову звітність (рівень сплати податків; обсяги валового доходу; обсяги відшкодування податку на додану вартість, у тому числі і за експортними операціями);
г) наявність товарних операцій тощо.
В окремих випадках з використанням інформаційних баз даних можливе встановлення осіб, які беруть участь у фінансових схемах фіктивного банкрутства. Так, можна відібрати суб\'єктів підприємницької діяльності, керівники або засновники яких були керівниками або засновниками раніше збанкрутілих підприємств, а також тих, що є засновниками двох чи більше підприємств. Така інформація може бути отримана за допомогою АРМу \"Облік платників податків – юридичних осіб\" за даними прізвища засновника чи керівника. За допомогою інформаційних систем (АРМ \"Митниця\", в окремих підрозділах \"КРП\") встановлюються факти товарних операцій. З використанням інших баз даних встановлюється наявність розрахункових рахунків, наявність відповідних патентів, дозволів тощо. Нерідко у таких випадках встановлюються факти взаємовідносин з фіктивними суб\'єктами підприємництва, за якими враховується дебіторська заборгованість. Фактично, це є способом доведення до банкрутства.
Залежно від напряму аналітичної діяльності податковою міліцією можуть використовуватися інші дані та інформаційні системи. Слід зазначити, що існуючий рівень інформаційного забезпечення при належному його використанні є головною умовою ефективної діяльності слідчих та оперативних підрозділів податкової міліції. Така робота повинна проводитися на постійній основі і мати цілеспрямований та наступальний характер. Необхідно проводити дослідження та створювати відповідні методичні розробки про зміст аналітичної роботи податкової міліції та використання інформації у ході виявлення та розслідування злочинів.
Література:
1. Бушмин Е.В. Совершенствование методов налогового контроля с использованием информационных технологий // Налоговый вестник. – 1998. – № 4. – С. 3; Росоловский В. Состояние и перспективы развития информатизации органов государственной налоговой службы // Науковий вісник. – Академія державної податкової служби України, 2001. – № 4(14). – С. 176–183; Робіду А. Досвід упровадження інформаційних технологій у роботі податкових адміністрацій // Науковий вісник. – Академія державної податкової служби України, 2001. – № 4(14). – С. 188–192.
2. Лисенко В. Основні напрями модернізації інформаційного забезпечення діяльності органів державної податкової служби // Науковий вісник. – Академія державної податкової служби України, 2000. – № 3(9). – С. 187–192; Лисенко В.В. Використання інформаційних технологій у виявленні та розслідуванні податкових злочинів // Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці: Тези доповідей ІІІ міжнародної науково-практичної конференції (травень, 2002 р.). – Ірпінь, Академія ДПС України. – 2002. – С. 138–141.
3. Волынский О. Контроль на основе анализа // Вісник податкової служби України. – 1997. – № 5. – С. 20.
4. Матвеева Т. Вдогонку за лидером // Компаньон. – 2000. – № 39. – С. 27.
5. Жвалюк В.Р. Боротьба з нелегальними товарами триває // Вісник податкової служби України. – 2001. – № 12. – С. 3.
6. Поволоцкая Л. За три месяца нынешнего года налоговая милиция пополнила госу-дарственную казну суммой свыше 1,1 миллиарда гривен // Факты. – 13.04.2002. – С. 5.
7. Прес-реліз ДПА України. http://www.sta.gov.ua/news.php3?2142.
8. Монвелов Н. Зарплата по ведомости или \"черным налом\" // Век. – 22.01.1999. – № 3. – С. 3.
9. В \"кошельке\" у одесских мошенников обнаружилось 230 тысяч гривен наличными // Сегодня. – 1998. – № 227. – С. 7; Шуваева С. По следам невидимки. Утерянный паспорт помог фирме наварить более полумиллиона рублей // Налоговая полиция. – 2002. – № 13. – С. 7.
10. Огневский А. Полиция бьет \"подснежником\" // Ежедневные новости. – 08.02.2002. – № 24. – С. 1.
11. Кузьменко Д. Невидимка с волчьим прикусом: чем может быть опасна фиктивная фирма для \"светлого\" предприятия и как этой опасности избежать? //Негоциант. – 2000. – № 22. – С.4.
12. Гоценко Н. Мода на конвертацию // Зеркало недели. – 13.11.1999. – № 45. – С. 3.
13. Киреева О. Зазевался, а очнулся... миллионером // Калининградская вечерка. – 26.06.2002. – № 90. – С. 3.
14. Вознюк А. Безработная жительница Обухова даже не догадывалась, что торгует в столице крупными партиями обуви // Факты. – 09.07.2002. – № 113. – С. 5.