ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Правознавство. Право. Юриспруденція. Закон → Визначення фіктивного підприємництва у законодавстві України

При розслідуванні фіктивного підприємництва перш за все необхідно з\'ясувати ряд таких положень:

а) у якій сфері підприємницької діяльності скоєно злочин, коло учасників та їхню кваліфікацію;

б) при розслідуванні фіктивного підприємництва потрібно вивчити статут підприємницької структури (засновницькі документи) і закони України, що регулюють діяльність такого виду підприємництва. При вивченні умов діяльності слід звернути увагу на умови діяльності, звітність, особливості контролю, документообігу тощо;

в) конкретною умовою розслідування кожного випадку фіктивного підприємництва є з\'ясування характеру протиправної дії (чи бездіяльності) причетних до злочину осіб, яку заподіяли шкоду державним і суспільним інтересам або охоронюваним законом інтересам і правам громадян;

г) необхідно встановити вину осіб. Фіктивне підприємництво відбувається тільки з прямим умислом, тому, проводячи комплекс слідчих дій, потрібно довести навмисність здійснення фіктивного підприємництва;

д) повинен також бути установлений причинний зв\'язок між діями (бездіяльністю) осіб та їхніми наслідками. Потрібно точно встановити роль особи у тому чи іншому процесі, взаємозв\'язок її дій (бездіяльності), результатів, характеру, причинної необхідності чи казуальності наслідків;

е) будь-який злочин у підприємництві передбачає наслідки, що проявляються в заподіянні, як правило, значної шкоди. Тому встановлення характеру і розміру заподіяної шкоди є складовою частиною предмета доказування і важливим елементом методики в розслідуванні фіктивного підприємництва;

ж) спільним при розслідуванні фіктивного підприємництва є також те, що вони часто бувають пов\'язані з іншими злочинами (ст. 190, 201, 202, 203, 209, 212, 218, 222, 223 та інші). Усі ці кримінально-правові і криміналістичні явища становлять систему обставин, які потрібно встановити при розслідуванні фіктивного підприємництва [4, с. 146–148].

Таким чином, основні завдання правоохоронних органів полягають у посиленні організації боротьби щодо попередження, виявлення, викриття фіктивного підприємництва та інших злочинів, що скоюються з використанням фіктивних підприємств, широкому використанні нових механізмів, методик і прийомів виявлення незаконної діяльності.

Особливу увагу потрібно приділяти встановленню фактичних даних, уже на підставі яких орган, який проводить дізнання та досудове слідство, встановлює винність осіб організаторів фіктивного підприємництва, кваліфікацію злочинів.

Розслідування фіктивного підприємництва супроводжується збиранням, перевіркою і безпосередньо оцінкою наявних доказів.

При зборі доказів, пов\'язаних із розслідуванням фіктивного підприємництва, орган, який розслідує злочин, має право викликати будь-яких осіб як свідків, осіб, які були залучені до створення фіктивного підприємства, потерпілих від цієї незаконної діяльності, для допиту. Велике значення також мають показання експертів-спеціалістів. А без таких доказів, які свідчать про господарську діяльність установи, підприємства, організації, актів проведення ревізій та документальних перевірок, інформації від банків, яка містить банківську таємницю (обов\'язково з дозволу суду) та ін. документів, не можна стверджувати про всебічне та глибоке розслідування у справі по фіктивному підприємництву.

Після зібрання усіх можливих доказів, які саме засвідчують чи не засвідчують факт фіктивного підприємництва, обов\'язково орган, який проводить дізнання чи досудове слідство, повинен перевірити ці докази на їхню справжність і достовірність. У практиці податкових органів зустрічалися випадки дезінформації та введення в оману з метою спрямувати розслідування справи у хибному напрямі.

І вирішальною стадією роботи з доказами є їхня безпосередня оцінка, коли слідчий або орган дізнання, який провадить дізнання, має усі матеріали, які засвідчують або не засвідчують факт фіктивного підприємництва. Оцінюють докази за своїм внутрішнім переконанням, який обов\'язково повинен ґрунтуватися на всебічному, неупередженому, повному та об\'єктивному розгляді всіх обставин справи, що розслідується.

З усього сказаного можна з упевненістю сказати, що механізм протидії фіктивному підприємництву не налагоджений, а закони та нормативні акти, які повинні вести боротьбу з фіктивним підприємництвом і допомагати правоохоронним органам, безсилі, а іноді діють на руку особам, які мають намір займатися фіктивним підприємництвом. Це пояснюється не лише високим рівнем корумпованості органів державної влади, а головне тим, що наше законодавство, на яке покладається протидія та боротьба з цією протиправною діяльністю, дуже молоде, а відсутність чи дуже малий відсоток у розвинених країнах такого незаконного явища, не дозволяє обмінюватись досвідом, тим самим залишаючи нашу країну наодинці з цією проблемою.

Література:

1. Словник іншомовних слів. – К., 2000. – С. 936.

2. Про зміни і доповнення до кримінально-процесуального законодавства: Постанова Верховної Ради України від 28 січня 1994 року від 28 січня 1994 року № 3888 – XII // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 19.

3. За матеріалами результатів роботи підрозділів податкової міліції по боротьбі із злочинністю у сфері оподаткування на 2003 р. – Київ, 2004. – С. 7.

4. Дудник Л.М., Васильчик В.І., Опалінський Ю.В., Мулявка Д.Г. Фіктивне підприємництво, шляхи боротьби з ним: Навчальний посібник. – Ірпінь: Національна академія ДПС України, 2005. – 494 с.

5. Лисенко В.В. Фіктивні фірми. Криміналістичний аналіз: Монографія. – Київ: Парламентське видання, 2002. – С. 202.

6. Барабаш Т.М. Предмет доказування при розслідуванні справ про ухилення від сплати податків у порядку протокольної форми досудової підготовки матеріалів // Податкова політика в Україні та її нормативно-правове забезпечення: Збірник наукових праць за матеріалами міжнародної науково-практичної конференції (1–2 грудня 2000 року). – Ірпінь: Академія ДПС України, 2000. – С. 99–102.

7. Важинський В.М. Кримінально-процесуальні проблеми доказування при розслідуванні фіктивного підприємництва // Наукові дослідження – теорія та експеримент 2006: Матеріали другої міжнародної науково-практичної конференції, (м. Полтава, 15–17 травня 2006 р.). – Полтава: Вид-во „ІнтерГрафіка\", 2006. – С. 15–18.

8. Важинський В.М. Фіктивні підприємництва: створення, функціонування, ознаки // Materialy // Miedzynarodowej naurowe-prakrycznej Konferencij „Wykstalycenie i nauka bez ganic – 2005\". Tomv14. Pramo. – Przemysl: Sp. Z.o.o. „Nauka i studia\". – 2005. – C. 83–85.

9. Важинський В.М. Фіктивне підприємництво в Україні: генезис, сучасний стан і перспективи розвитку // Материалы I Международной научно-практической конференции „Наука и технологии: шаг в будущее – 2006\". – Том 10. Право. – Белгород: Роснаучкнига, 2006. – С. 41–44.