ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Синтаксис тексту → Дипломна робота


Б. Широко застосовується виділення початкових слів абзаца допомогою великих літер. Нерідко таким чином виділяються не лише слова, а й словосполучення, в ряді випадків особливо великою подається перша літера. Це сприяє рельєфному виділенню висловлювань про предмет мовлення, що складають текст. Подібне виділення звичайно охоплює сукупність абзаців, стосується великого фрагмента тексту.

В. Дуже активно використовується для виділення компонентів тексту зміна шрифтів. Відмінним від основного в матеріалі шрифтом виділяються окремі абзаци або їхні початки. З допомогою поєднання шрифтів створюється взаємодія елементів різних змістових планів (щось є акцентованим або, навпаки, належить до деталей, подробиць і т.д.).

Г. І нарешті, спостерігається застосування різних виділювальних лінійок і значків. Щоправда, значки (ромби, прямокутники, кружки та ін.) використовуються в основному для виділення цілих текстів, у ролі значків внутрішнього виділення спостерігалося застосування розміщеного на початку абзаца темного кружечка та художньо-декоративних позначень, розміщуваних у серединній позиції між частинами тексту.

Посилюється рельєфність виділеності висловлювання про предмет мовлення й збільшенням інтервалу між фрагментами, що складаються з кількох абзаців. Цей засіб також використовується в розглядуваній системі композиційних виділень і часто поєднується з оформленням початкових слів абзаца за допомогою великих літер.

Незважаючи на те, що вказані графічні позначення не є власне мовними засобами, вони мають відношення до текстової будови, виконують роль засобів розчленування і зв\'язку. На це вже було звернуто увагу в лінгвістичній літературі, щоправда більшою мірою з точки зору стилістичного акцентування[72].

Розглянута система засобів композиційного виділення висловлювань про предмет мовлення в тексті дає змогу \"вирватися з лещат\" текстової монолітності й за допомогою багатьох об\'єктивних орієнтирів справді \"побачити\" текстові єдності, наділені власне комунікативними функціями - всі вони слугують для виділення предметів мовлення та висловлювань про них.

Ці реальні висловлювання мають різну будову з погляду їхньої співвіднесеності з елементарним висловлюванням про предмет мовлення, що характеризується певною семантико-синтаксичною вираженістю.

Просте висловлювання про предмет мовлення

Висловлювання про предмет мовлення розрізняються за обсягом, конструктивними рисами. Є висловлювання, що складаються з одного речення, є - зі складного синтаксичного цілого, а також - із поєднання складних синтаксичних цілих. Це залежить від того, в якій співіднесеності перебуває реальне висловлювання про предмет мовлення з елементарним висловлюванням. Ми говорили вже про те, що елементарною комунікативною одиницею тексту, мовлення є елементарне висловлювання про предмет мовлення. Воно в семантико-синтаксичному плані представлене одним реченням або складним синтаксичним цілим зі з\'єднувальними відношеннями речень. Треба також враховувати, що при формуванні реального висловлювання до основного повідомлення приєднуються супровідні компоненти, котрі слугують для посилення ефективності комунікації. Супровідні компоненти ми пізнаємо за наявністю у висловлюванні складних синтаксичних цілих із супровідними відношеннями. З урахуванням сказаного можемо приступити до розгляду типів висловлювань про предмети мовлення.

Висловлювання, що складається з одного елементарного висловлювання про предмет мовлення, є простим. Розгляньмо приклади: В місті Ополі відкрився традиційний фестиваль польської пісні; Сотні тисяч кубинок з усіх куточків країни взяли участь у недільнику на честь річниці створення федерації кубинських жінок; Загальний дефіцит зовнішньоторгового балансу країн Європейського економічного співтовариства перевищив 26 мільйонів доларів. В усіх пропонованих прикладах висловлювання про предмет мовлення (подію, стан справ) виражено елементарним висловлюванням, що має форму речення. Такі висловлювання - водночас і текст - становлять зміст найкоротшої інформації в газеті. Існування висловлювань і водночас текстів, що мають таку структуру, зумовлене необхідністю широкого й тому лаконічного інформування читачів. Та все ж найголовнішою для засобів масової інформації є вимога якнайповнішого донесення інформації, роз\'яснення її соціальної суті. З цієї точки зору перша й друга інформації можуть поціновуватися як цілком достатні за умов рубрики, орієнтованої на щонайкоротше повідомлення (Коротко, 3 телетайпної стрічки, Лише факти та ін.), а третя інформація, також розрахована на дуже широке коло читачів, потребує певних додаткових відомостей, необхідних для ЇЇ активного осмислення. Більша увага до таких вимог відображає будову подібної інформації, що має вигляд інтерпретованого висловлювання: Б Бельгії триває зростання безробіття. Нині в країні налічується більш як 326 тисяч людей, позбавлених заробітку, - на 10 тисяч чоловік більше, ніж місяць тому. В першому реченні міститься узагальнена інформація про зростання безробіття. В другому реченні ця інформація конкретизується, в третьому дається роз\'яснення (коментар), яка саме динаміка цього зростання. Сучасні дослідники справедливо вважають, що \"інтерпретація\", оцінка інформації набуває особливо важливого значення в діяльності журналістів. \"Той, хто перший дасть оцінку подіям, здобуває величезний виграш у пропагандистській боротьбі за уми людей...\"[73. Дуже важливою видається й думка про те, що \"за одним способом може бути складена інтерпретована інформація в молодіжній газеті, за іншим - військовій, у газеті для села й т.д. Специфіка може виявлятися в змісті інтерпретації, в її кількості та формах[74].

Саме тому основним у газетному мовленні є інтерпретоване висловлювання. Просте інтерпретоване висловлювання складається з двох частин: основної, вираженої елементарним висловлюванням, і супровідної, що складається з такої кількості елементарних висловлювань, яка необхідна для кращого донесення роз\'яснення, оцінки основної інформації. Оскільки супровідні елементи мають допоміжний, \"обслуговувальний\" характер, вони входять до складу висловлювання про предмет мовлення, формульованого в основній частині. Подібні прості висловлювання можна кваліфікувати як ускладнені. Спершу розгляньмо такі два висловлювання: Унікальні вироби стародавніх ювелірів поповнили колекцію Київського музею історичних коштовностей, їх знайдено українським археологом під час розкопок скіфських курганів у південних областях республіки. Чотири тисячі нових експонатів датуються IV століттям до нашої ери; За даними Міністерства з питань зайнятості й праці, в Бельгії наприкінці травня налічувалося 297 тисяч безробітних. Однак насправді, як повідомляє газета \"Драпо руж\", у довгій черзі на біржах праці стоять нині 560 тисяч чоловік. У першому прикладі основна частина Унікальні вироби стародавніх ювелірів поповнили колекцію Київського музею історичних коштовностей. У другому в цій ролі виступає ССЦ - ...в Бельгії наприкінці травня налічувалося 297 тисяч безробітних. Однак насправді... в довгій черзі на біржах праці стоять нині 560 тисяч чоловік. Об\'єднує ці висловлювання їхня належність до типу простих, бо основна частина, ядро в кожному з них відповідає елементарному висловлюванню. Спільним виявляється й те, що ці прості висловлювання належать до типу інтерпретованих, бо с них супровідні компоненти, що слугують для посилення ефективності повідомлення. В першому висловлюванні - про поповнення колекції Київського музею історичних коштовностей - речення, в яких повідомляються подробиці, що стосуються унікальної знахідки; в другому - компоненти посилального характеру (за даними Міністерства з питань зайнятості та праці; як повідомляє газета \"Драпо руж\"). Спільним у структурі цих висловлювань є й те, що супровідні речення належать до одного й того ж рівня залежності - воли безпосередньо пов\'язані з основною частиною.