ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Синтаксис тексту → Дипломна робота


У першому прикладі смисловим центром ССЦ є речення В малому залі консерваторії пройшли традиційні... читання, присвячені Д.Шостаковичу. До цього речення примикають іще два, котрі розширюють, деталізують якісь сторони повідомлення про подію: а) ...десяті - неповна одиниця, що перебуває в одній фразі з базовим реченням і повідомляє кількісно-порядкову характеристику традиційних читань; б) Вони відбулися напередодні дня народження композитора в стінах, де Шостакович був студентом, аспірантом, викладав і виховав плеяду музикантів - речення, шо входить до другої фрази, містить повідомлення про час і місце проведення читань. Таким чином, розглядувана побудова справді позначена семантико-синтаксичною єдністю, опертою на тісні синтаксичні та смислові зв\'язки ядерного та периферійних компонентів. Незважаючи на те, що зміст речень не є повідомленнями про один і той же самий предмет мовлення, помітне переважне значення предмета мовлення, про який повідомляється в базовому реченні, а предмет мовлення супровідного речення займає місце на другому плані, сприймається як факультативний, відгалужений від головного.

У другому прикладі ССЦ, що цікавить нас, представлене в одній фразі. Центральним реченням є ...у фільмі багато музики (компонент Природно виражає авторську точку зору, адже фільм присвячено музикантові, музичному мистецтву). Далі, після тире, йде неповне речення, в якому повідомляється, хто створив цю музику, чия це музика (Романа Леденьова); затим, після двокрапки, йде знову-таки неповне речення, з\'єднане корелятивним зв\'зком із першим реченням (чистою, схвильованою, \"рахманіновською\" в своїй основі), в ньому називаються ознаки, шо характеризують цю музику; останнє речення також характеризує музику фільму (яка тактовно й ненав\'язлива вписується в екранну тканини). Ось ці три речення й слугують для розширення інформації про музику фільму (що, природно, пов\'язано і з власне конструктивним розширенням).

Третій приклад. Складне синтаксичне ціле вбирає дві фрази. У першій повідомляється про подію, яка становить основу інформації (відкрито новий міст над головним річищем). У наступній фразі дано деякі деталі, подробиці, що стосуються цієї події (це сталося через лічені хвилини після того, як плавучий кран підхопив останній прогін і з ювелірною точністю опустив його на бетонні опори). Таким чином, друге речення слугує для розширення, деталізації змісту основного речення. В цьому полягає його композиційно-змістова функція, необхідна для реалізації інформаційного задуму.

2. Складне синтаксичне ціле з відношеннями конкретизації. Розгляньмо приклад: А культурну людину - й молоду, й дорослу - завжди вирізняли скромність і тактовне ставлення до людей. Якщо у інших там, де вона вчиться або працює, немає можливості носити дорогі \"престижні\" речі, то й вона не носитиме їх. Це один із виявів внутрішньої культури, інтелігентності, духовності - рахуватися з іншими людьми. Фрагмент вбирає складне синтаксичне ціле з відношеннями конкретизації (крім того, є й інші відношення), воно виступає основою цього фрагмента. Речення, що повідомляє про основний предмет мовлення А культурну людину... завжди вирізняли скромність і тактовне ставлення до людей (компонент і молоду, й дорослу слугує для розширення основної інформації). До другої фрази входить речення-конкретизація. Воно містить повідомлення про конкретний приклад, пов\'язаний із темою тексту, й слугує для того, щоб реальніше, точніше донести смисл основного речення.

Елементами опорного речення, котрі потребують конкретизації, часто виступають такі слова (та словосполучення з ними), як великий, вагомий, широкий, значний, немало, багато, незвичайний, не зовсім звичайний, своєрідний, особливий, неймовірний, оригінальний і т.д. На осьовій лінії автомобільної траси біля фортеці-героя, звівся на 14-метрову висоту незвичайний уїзний знак. За задумом, цей знак із монолітного залізобетону, увінчаний фортечними зубцями, має символізувати стійкість захисників Батьківщини...; Своєрідний ювілей відзначив берлінець Хорст Геттель: ось уже тридцять років живе він в оточенні... отруйних змій. Х.Геттель працює на єдиній такого роду фермі, де вирощують змій. Елементи, що потребують конкретизації, використовуються в текстах із метою узагальнення, необхідного для того, щоб одразу можна було \"схопити\" суть повідомлюваного, або для того, щоб зацікавити (іноді навіть заінтригувати читача). Конкретизація змісту, відповідаючи на запитання а саме який?, а саме як?, а саме що це?, вносить необхідну ясність у загальний смисл повідомлюваного.

3. Складне синтаксичне ціле з відношеннями аргументації, обґрунтування. Наприклад: На розвиток матеріальної бази туризму відпускаються значні кошти, вона розширюється наростаючими темпами. За чотири роки введено в експлуатацію туристичні новобудови більш як па 49 тисяч місць. А цього року стають до ладу готелі, бази, кемпінги ще на 30 тисяч місць; Ніщо не деморалізує людину так сильно, як демагогія, не руйнує в ній віру так докорінно, як розрив між словом і ділом. Якщо ти щоденно чуєш про глибоке вдоволення досягнутим, а насправді щоденно ж стикаєшся на своєму трудовому місці з недбальством і байдужістю - мимоволі почне затягувати в болото апатія. Розглянемо перше складне синтаксичне ціле. В ньому дві частини: перша містить аналітичні судження про розвиток матеріальної бази туризму, друга повідомляє про факти, що підтверджують висловлене судження. Кожна частина виражена ССЦ. Підтверджувальна частина безпосередньо стосується речення вона розширюється з наростанням темпів. Далі йде складне синтаксичне ціле перелічувально-зіставного типу, з допомогою якого виражається зміст, що свідчить про це наростання в розширенні матеріальної бази (За чотири роки введено в експлуатацію туристичні новобудови більш як на 49 тисяч місць || А цього року стають до ладу готелі, бази, кемпінги щe на 30 місць...). Аргументувальні речення утворюють єдність на основі відношень переліку й водночас - зіставлення, в сукупності вони стосуються речення, що виражає судження, котре потребує обґрунтування, бо без нього воно не є достатньо переконливим. Аргументувальна конструкція часто складається зі сполучення речень, які перебувають у поєдиувальних відношеннях (а точніше, у відношеннях складання), оскільки для підтвердження буває недостатньо одного факту, звичайно треба перелічити їх кілька. Тобто кожне речення в складі аргументу вальної конструкції містить у собі частину загального обґрунтування. Ось чому, незважаючи на те, що аргументувальні речення утворюють у свою чергу ССЦ. за перелічувальних відношень вони в той же час, кожне зокрема, наділені аргументувальною функцією. Отже, в цих випадках ми спостерігаємо й власне зв\'язок речень, і його ускладнений варіант у результаті формування поєднання речень, котре набуває статусу ССЦ, в комунікативному відношенні виступає як складене елементарне висловлювання про предмет мовлення.