ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Синтаксис тексту → Дипломна робота


Серед складних синтаксичних цілих із супровідними відношеннями спостерігаються побудови з одноплановими, однотипними супровідними відношеннями (наприклад, тільки з розширенням чи тільки з аргументами і т.д.) та з різнотипними супровідними відношеннями (наприклад, із розширенням, коментуванням, аргументуванням і т.д.).

2.З\'єднувальні відношення речень. Розглядуваний з\'єднувальний різновид відношень охоплює такі типи функціонально-смислових залежностей між реченнями: складання, диференційне, складання, супозиція, уведення, - в свою чергу, що піддаються дальшій конкретизації (перечислювально-з\'єднувальні, розділові, зіставні, протиставні відношення, часової та просторової суміжності й т.д.). Ці відношення створюють умови для об\'єднання речень у більші побудови (складні синтаксичні цілі) на основі рівноправності чи обов\'язкової участі - на відміну від супровідних відношень, якими визначається існування основних, опорних речень і факультативних, котрими супроводжуються опорні. Наявність сполучних відношень між реченнями веде до поглиблення, логічної різноманітності повідомлення про єдиний предмет мовлення в тексті й пов\'язана з формуванням текстових єдностей аналітичного змісту, побудовою оповідних, описових фрагментів. Сполучні відношення характеризують види рівноправного поєднання печень, що входять у комунікативне цілісне, єдине утворення. Спостереження цих відношень допомагає осмислити логіко-мовленнєві тенденції формування складних розчленованих повідомлень, які вирізняються функціональною односпрямованістю речень, котрі слугують для їх вираження, а також смисловою взаємодоповнюваністю цих речень.

2.1. Складання властиве реченням, які виражають однотипні, односпрямовані смисли і є однофункціональними. Тому відбувається складання, додавання змісту окремих речень. Такі відношення спостерігаються між двома реченнями й можуть проявлятися одночасно за великої кількості речень-учасників, якщо вони є своєрідними складниками у формуванні складеного повідомлення, котре становить суму окремих повідомлень, виражених окремими реченнями. В цих випадках речення немовби \"складаються\" докупи, утворюють у сукупності цілісну суму конструкцій, смислів, яка має перелічувально-складений характер.

Особливо виразно розкривається таке складання з допомогою паралельного анафоричного зв\'язку. Рівноправність, однотипність речень у цих випадках має явний характер: Треба, щоб шкільний музей здобув статис-кво, став народним. Треба, щоб Вічний вогонь пам\'яті горів яскраво й незгасно. На всі часи; Ні, Не може бути піднесеною внутрішня організація, якщо \"надбані духовні цінності\" не зуміли переплавити душу. Не може бути моральним те, що побудоване на ідеї зверхності, обраності, на проти ставленості себе решті. Перший фрагмент містить речення, об\'єднані шляхом паралельного зв\'язку з допомогою повтору треба, щоб. Завдяки цьому смисли першого та другого речень додаються, виникає складніше, складене єдине повідомлення зі значенням необхідності. Останній приклад побудовний на паралельному вживанні речень з однаковим початком \"не може бути\". Компоненти, що прилягають до нього (Не може бути піднесеною...; Не може бути моральним...), також перебувають у відношеннях смислового паралелізму, бо є текстуальними синонімами. В цьому фрагменті поєднувані речення передають значення неможливості чого-небудь. Як бачимо, анафоричні елементи підкреслюють загальну смислову спрямованість речень, можуть виражати і її характер (пор.: треба, щоб; не може бути).

Розглядувані відношення виражаються також із допомогою різновиду паралельного зв\'язку, близького до анафоричного. В початкову частину з\'єднуваних речень виносять синонімічні компоненти або близькі :;а смислом слова в різних граматичних формах. Порівняйте: Ціную акуратність і скрупульозність, самокритичність і ретельність. Не люблю самовдоволеність... Мені подобаються люди багатогранні, наділені здібностями не тільки в науці, а й в інших галузях життя. Слова ціную, люблю (тут - не люблю), подобаються виступають у ролі контекстуальних синонімів і сприяють формуванню смислової одно-спрямованості.

Формуванню відношень складання сприяють і різні види неанафоричного паралельного зв\'язку. Порівняйте: На головній площі міста відбуваються вистави. Веселі народні комедії іскряться й дзвенять жартами. Змагаються в майстерності самодіяльні вуличні театри. До пізнього вечора звучить музика фольклорних ансамблів; Удвоє зросли плани на нинішній рік. Зміцніла технічна база промисловиків. На острові створено ремонтні майстерні, сформовано риболовецький кооператив; Заняття фізкультурою зміцнюють здоров\'я людини, підвищують її працездатність... Спорт дисциплінує, виховує, запобігає розвиткові шкідливих потягів - паління, пияцтва, неробства.

Незважаючи на відсутність прямих лексичних збігів, у наведених прикладах спостерігається паралелізм предикативних центрів, що свідчить про смислову односпрямованість речень, до яких вони входять: 1.Народні комедії іскряться й дзвенять жартами || Змагаються в майстерності самодіяльні вуличні театри || До пізнього вечора звучить музика фольклорних ансамблів; 2. Удвоє зросли плани||Зміцніла технічна база ||Створено ремонтні майстерні.

У формуванні розглядуваних відношень значна також роль елементів по-перше, по-друге і т.д., які виявляють паралельний зв\'язок із допомогою яких речення з\'єднуються як перелічувані рівноправні частини, що \"складаються\" в цілісну єдність. Порівняйте: Чому підготовка спеціалістів такої земної, практичної професії доручена вашому \"високотеоретичному\" факультетові? - Ну, по-перше, неможливо стати соціологом без серйозної філософської освіти. По-друге, саме на нашому \"високотеоретичному\" факультеті вже десять років діє кафедра соціологічних досліджень; Після вступних іспитів у найрізноманітніших інстанціях листів - лопатою не розгребеш... Мабуть, найчастіше постають у листах і розмовах два моменти. По-перше, враховують любов до майбутньої професії... По-друге, чи не перетворюється поступово конкурс абітурієнтів на конкурс, репетиторів? У першому фрагменті відношення складення між реченнями завдячують вживанню слів по-перше, по-друге її наявності питального речення, котре визначає предмет мовлення (чому підготовка спеціалістів такої земної, практичної професії доручена сашому \"високотеоретичному\" факультетові?). У другому фрагменті також зазначаємо сполучну роль слів по-перше, по-друге та об\'єднуючу функцію попереднього речення.