ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Синтаксис тексту → Дипломна робота


Порівняйте: Нашу бесіду перериває телефонний дзвінок. Валентина Михайлівна бере трубку. \"А навіщо записувати? --дивується. Я й так запам\'ятаю - все життя прагнула цього. Отже, літак в Антарктиду тільки взимку... Віриться, капітан \"Метелиці\" першою з жінок планети прокладе лижню на білому континенті; Колектив театру, напевно, із самого початку привабила життєрадісна стихія п\'єси Блаумана, гуманний пафос автора, й добре, що ця захопленість продовжує жити у виставі, намагнічуючи її виконавців. Як це важливо, коли в залі театру підтверджується вічно нова й вічно стара істина: щовечора - Прем\'єра!

1.6. Відношення між реченнями полягають також у тому, що одне з них є повідомленням про щось, а друге - посиланням на джерело нього повідомлення. Такі поєднання, подані навіть в одній фразі, відрізняються від цілісного речення, котре позначує чиюсь мовленнєву дію.

Розгляньмо фрагмент, у якому конструкція прямої мови являє собою назване поєднання речень: i>Створений природою квітник площею в 256,5 гектара в Закарпатті називають \"Долиною нарцисів\". Тепер її взято під охорону й віднесено до складу Карпатського державного заповідника. - На деяких високих вершинах нашого краю, - розповів професор Ужгородського університету В.Комендар, - можна побачити екземпляри природного вузьколистого нарциса, що займає нині великі простори в урочищі Киреш у Хустському районі. Ця квітка має білі пелюстки з полиском міді. У великих кількостях вона трапляється тільки в Закарпатті й занесена до Червоної книги рідкісних і зникаючих видів рослин.

У наведеній (зі скороченнями) замітці йдеться про те, що взято під охорону так звану \"Долину нарцисів\". Після викладу основної інформації з допомогою конструкції прямої мови повідомлюються ще дані за цією темою, котрі стосуються вже самої рослини - нарциса. Тобто в цій конструкції говориться про те, де трапляється нарцис, яка у нього форма квітки й т.д., а компонент розповів професор Ужгородського університету... є реченням-посиланням, ( яке вказує на те, хто повідомив дані про рослину. Таким чином, розглядуване поєднання речень будується на такій основі: одне речення, котре ввібрало в себе зміст чужої мови, є провідним у смисловому відношенні, друге має допоміжний характер - пояснює, ким повідомлені ті чи інші дані. Саме за такого тематичного зв\'язку складаються аналізовані відношення: одне речення є повідомленням про щось, друге - посиланням на джерело цього повідомлення. Не впливає на характер таких відношень і те, що в деяких випадках формально речення-посилання може займати головну або незалежну позицію. Розгляньмо таку інформацію: 3 цікавою й важливою ініціативою виступив колектив одного з найбільших взуттєвих підприємств. Наш кореспондент повідомляє подробиці.Кожному з досвідчених майстрів було надано можливість виготовити з матеріалів і на машинах підприємства свій власний, \"авторський\" фасон взуття. Результат цього не зовсім звичайного фахового конкурсу перевернув усі сподівання, його учасниками було розроблено близько 120 оригінальних моделей, схвалених спеціалістами. В цьому тексті йдеться про цікаву ініціативу одного із взуттєвих підприємств. Спершу подано інформацію-узагальнення, а потому наведено подробиці цього факту посилання на те, хто про це інформує. Речення-посилання формально є незалежним від наступного речення (можна було б поставити після нього крапку), але цілком ясно, що за своєю функцією та змістом воно відрізняється від усієї решти речень, які повідомляють про якісь сторони факту - у нього інша, визначена роль: указати на джерело інформації. Подібним допоміжним характером вирізняються речення-посилання й у таких випадках. Американська газета \"Інтернешнл геральд три-бюн\" повідомляє: італійський кінорежисер Франко Зеффіреллі розпочав зйомки фільми-опери \"Травіата\" на музику Джузеппе Верді; Англійські мандрівники Р.Фієннс і Ч.Бартон досягли Північного полюса на мотосанях, повідомляє агентство Франс Пресс із Лондона.

Основною частиною цих повідомлень є інформація про події й факти, що підкреслено й заголовками. Такі побудови у формі єдиного речення утворилися в результаті взаємодії речення-інформації та речення-посилання і, певно, при цьому зазнали дії компресії. Останні можуть бути й власне реченнями, коли йдеться про те, які позиції з певного питання займають ті чи інші засоби інформації (наприклад в оглядах преси). Таким чином, тематичний зв\'язок є основним показником розглядуваних відношень, що вимагає особливої уваги до змісту і функцій поєднаних речень. Про функції речення-посилання виразно свідчать усталені в мові масової інформації засоби: як повідомив (хтось, у тому числі газета, журнал, агентство і т.д.), за повідомленням (когось), повідомляє, повідомив (хтось), повідомляється (де-небудь), за повідомленням (звідки-небудь). Конкретне наповнення цих моделей може бути різним, поряд зі словами повідомляє, повідомив вживаються слова пише, заявив, підкреслив, констатує, зазначав, розповідає та ін. Такі побудови дістали назву відкритої, або вільної прямої мови, їх розрізняють із власне прямою мовою на тих підставах, що вони допускають вільніше передавання чужої мови, зокрема, її скорочення, узагальнення окремих положень, позбавлені буквалізму прямої мови. Проте це вже результат відмінності конструкцій прямої мови. Коли пряма мова слугує для відображення мовленнєвої дії, то, природно, передання чужої мови мас буквальний характер. Якщо ж пряма мова слугує для повідом лення оцінки чого-небудь, погляду на що-небудь, характеристики чого-небудь, розуміння чого-небудь, то головне - передати найсуттєвіше в цьому відношенні, а буквальна форма висловлювання може й не зберігатися.

Поєднання речення-інформації та речення-посилання оформляється як надфразна єдність у тих випадках, коли їхній тематичний зв\'язок підкріплюється ланцюговим зв\'язком, засобами якого в цих випадках є слово це, поєднання слів цей, такий зі словами, що позначають вид мовленнєвого повідомлення (висновок, слова, думка, гадка та ін.).

Таким чином, поєднання взаємопов\'язаних речень на основі супровідних відношень характеризується смисловою єдністю, бо одне речення виступає як основне, опорне ( є носієм провідного смислу), а друге виконує спеціальну функцію комунікативного заломлення щодо цього опорного речення. Тобто в такому поєднанні одне речення є смисловим центром, ядром, а інше (або інші) слугує для посилення комунікативної ефективності вираженого ним повідомлення. Основні речення \"притягують\" до себе ті, що виступають як супровідні, відтінюють їхній периферійний, допоміжний характер, у той же час за допомогою залежних речень закріплюються центральні позиції основних речень, котрі є носіями провідного смислу (стосовно змісту супровідних речень). Якщо основні речення можуть вживатися без супровідних, то інші, відірвані від них, опиняються \"не при ділі\", їхнє існування можливе тільки на ґрунті основних, а за межами їхньої \"сфери впливу\" - і змістової, й синтаксичної супровідні речення втрачають своє призначення. Співіснування основних і супровідних речень закріплюється семантико-синтаксичним об\'єднанням їх і створенням на їхній основі складних синтаксичних цілих. Ці складні синтаксичні цілі є закономірними регулярними утвореннями, зумовленими комунікативною спрямованістю повідомлень про дійсність (про конкретний предмет мовлення). Супровідні речення слугують для розширення інформації опорного речення, її пояснення, аргументації, коментування, осмислення й т.д. Це зумовлює формування складних синтаксичних цілих відповідних різновидів.