ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Синтаксис тексту → Дипломна робота


Завдяки розглядові корелятивного зв\'язку великою мірою з\'ясовуються характеристики приєднувального зв\'язку, який, гадаємо, є його інтонаційним смисловим різновидом (засобом з\'єднання мовних елементів). Якщо в ряді випадків корелятивний зв\'язок вирізняється характером, за якого інтонації об\'єднуються плавно, то приєднувальний зв\'язок - уривчастий, слугує для додання інформації (з допомогою приєднувальних сполучників і, та й, до того ж, більш того, а ще і т.д. або без них), а також для об\'єднання з основним реченням залежного неповного, нестача ланок зв\'язку в ньому порушує плавну інтонацію, що, в свою чергу, сприяє посиленню в ній \"ноток\" об\'єднання (необхідних для подолання уривчастості).

Наведемо приклад, у якому представлені різновиди приєднувального зв\'язку: У дітвори свої газети й журнали, палаци, табори, стадіони. І театри. Власні - юних глядачів\". Це фрагмент інформації, присвяченої ювілеєві театру юних глядачів, тому в центрі її змісту - поняття \"театр\". Тим-то закономірним є парцеляція компонента І театри для його виокремлення з однорідного ряду. Потім ідуть два неповних речення - в одній фразі (Власні - юних глядачів), також шляхом кореляції пов\'язані з компонентом попереднього речення I театри.

Є два підходи до осмислення синтаксичного зв\'язку в тексті. Перший полягає в тому, що цей зв\'язок убачають вираженим із допомогою окремих елементів (лексичних повторів, синонімів, указівних слів, сполучників і т.д.). Поряд із цим висловлюється думка, що зв\'язок, пов\'язаність v тексті виникає завдяки дії цілого ряду, комплексу засобів, чинників; це передусім логіка викладу, що відображає співвіднесеність явищ дійсності й динаміку їхнього розвитку; це, далі, особлива організація мовних засобів - фонетичних, лексико-семантичних і граматичних, з урахуванням також їхнього функціонально-стилістичного навантаження; це комунікативна спрямованість - відповідність мотивам, цілям та умовам, що привели до виникнення даного тексту; це композиційна структура - послідовність і співмірність частин, котрі сприяють вияву змісту, і т.д. Ось чому слід говорити про два види зв\'язку між реченнями: зв\'язок конструктивно смислових елементів змісту і зв\'язок між цілісним змістом одного й другого речень, який полягає звичайно в зближенні предметів мовлення (тематичної спільності). Такий зв\'язок називаємо тематичним. Порівняйте: Україна здавна славиться народним мистецтвом. Дівоче вбрання і козацька люлька, топірець гуцула і спинка саней, бабусина скриня і мисник на стіні, вишитий рушник і звичайний віконний наличник - будь-яка ужиткова річ під рукою невідомого художника чи художниці ставала витвором мистецтва. Обидва речення повідомляють про суміжні явища в одній сфері, вони передусім пов\'язані тематично. Хоч і є компонент, спільний для обох речень - слово мистецтво, - але в другому реченні воно з\'являється аж у кінці, досягнення зв\'язності повідомлюваного найперше здійснюється за допомогою тематичного зближення. Або ще приклад, у якому теж малопомітними є засоби ланцюгового, паралельного зв\'язку (вони, скоріше, асоціативного плану), а основна зв\'язувальна функція належить тематичній єдності, змістовій спільності: На розгорнуту книгу снігів спустився вечір і місячний підсмуток. Дорога звісила колії вниз і впала в підсинений полумисок долини, на дно якої хтось висипав пригорщу хат... Картина \"вечорового малювання\", як називав її автор, складається з компонентів-речень, що відтворюють деталі буття, пройняті часовою й просторовою єдністю.

Тематичний зв\'язок речень, що перебувають у відношеннях смислового суміщення, виражений не лише через пряму співвіднесеність змісту речень, що розкривають якусь спільну буттєву спрямованість, а й через взаємодію речень, зміст яких об\'єднується і завдяки єдності часового відтинку, етапу, періоду, які охоплюють ряд явищ, котрі належать до одного просторового кола.

Після розгляду типів і засобів зв\'язку між реченнями можна переходити до аналізу відношень між ними. Але, перш ніж це зробити, спинимося ще на деяких важливих характеристиках зв\'язків між реченнями. Вони можуть бути контактними й дистантними, безпосередніми й опосередкованими. Без урахування яього також важко простежити розвиток відношень між реченнями, виявити межі утворюваних із їхньою допомогою єдностей. Під контактним зв\'язком речень розуміємо звязок речень, розташованих безпосередньо поряд, одне за одним. А в тих випадках, коли пов\'язані речення розокремлюються іншими, виникає необхідність фіксувати дистантний зв\'язок, до речі - поширений у мовних побудовах. Він дає змогу після розвитку однієї смислової лінії речення повернутися до розгортання другої в тих випадках, коли треба досягти більшої ґрунтовності, вичерпності в розкритті тєї чи іншої теми. Розглянемо приклад (фрагмент тексту): Сучасний журналіст - це людина зі смаком і без демагоги. Мені здається, так можна перекласти сучасною мовою відоме визначення \"лицар без страху і докору\", І ще - компетентний, комунікабельний, здатний на експромт, імпровізацію, цікавий співрозмовник, а головне - такий, що професійно виконує свою справу. Цей фрагмент цікавий тим, що дистантний зв\'язок представлений тут дуже виразно - за допомогою приєднання (кореляції), спеціальних інтегративних засобів (і ще). Друге речення, що виражає власне авторські міркування щодо висловленого, роз\'єднує перше й третє речення, але, завдячуючі властивості мовлення - підтримувати зв\'язок і на відстані, він поновлюється й продовжує діяти. Звичайно, між першим і другим реченнями проявляється контактний зв\'язок. Під безпосереднім розуміємо прямий зв\'язок двох речень. Опосередкований же являє собою непрямий зв\'язок, що виникає між реченнями в результаті послідовного сполучення пар речень, котрі перебувають у безпосередньому зв\'язку. Єдність сполучення речень, таким чином, визначається не тільки безпосереднім зв\'язком, а й поширеністю опосередкованих зв\'язків. Ось приклад, який демонструє безпосередню й опосередковану форми зв\'язку: Ще з пелюшок дитину привчали любити й шанувати хліб. Будь-яке свято чи обряд не обходилися без паляниці. Народжувалася дитина - йшли з хлібом, виряджали сина в далеку дорогу - і мати ув\'язувала в рушник житній окраєць, справляли весілля чи будували хату - неодмінно приходили з книшем. Дорогих гостей також зустрічали хлібом і сіллю. У наведеному складному синтаксичному цілому між першим і другим, другим і третім, другим і четвертим, третім і четвертим реченнями існує безпосередній зв\'язок, але, наприклад, перше й третє, перше й четверте речення теж перебувають у зв\'язку, хоч. на відміну від згаданого, це вже зв\'язок опосередкований.