ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Журналістика. ЗМІ. Радіо. Преса. Телебачення → Критерії професіоналізму ведучих теленовин (на прикладі телеканалу 9

репортер;

інтерв\'юер;

коментатор;

оглядач;

модератор;

шоумен;

ведучий новин;

Згідно з впровадженими законами інформаційної журналістики, телеведучий - це не лише людина, що \"відображає події дня\". Разом із новинами ми одержуємо якесь психологічне підживлення або навпроти, відчуваємо його відсутність.

Згадаємо часи коли радянські ведучі освоювали мікрофон, і ще ніхто не писав книжок про електронні дива й тим паче не сформулював, що диктор зобов\'язаний нести з екрана кращі риси своїх сучасників. Доброзичливість, делікатність, чарівність, внутрішній такт дикторів того часу викликали довіру. Віра й симпатія, що переросли для декількох поколінь телеглядачів у потребу бачити телевізійних ведучих на екрані постійно. Як зауважувала В. М. Леонтьева – диктор радянського телебачення, - \"Спілкування! Альфа й омега дикторської професії. Я розуміла, що від мого внутрішнього стану залежить деякою мірою, як буде сприйнята передача. Не можна показувати в ефірі диктора, що йде на ешафот\", - от перші рекомендації, виведені не сухою теорією, а перевірені на практиці.

Професія диктора така, що він може вчитися майстерності в драматичного актора, музиканта, у конферансьє. Природа спілкування актора на сцені зі своїм партнером інша, чим, скажемо, у диктора зі своїм співрозмовником. Диктор – це та людина, що поєднує глядачів з телебаченням у єдине ціле. Часи змінилися, професія диктора стала більш поширеною, та професійно досконалою. Старі поняття та визначення набули нового значення. Видатні диктори стали іменуватися – ведучими теленовин. Але головна сутність професії телеведучого, залишилась не змінною. [1] Кузнєцов Г. В. Телевізійна журналістика: критерії професіоналізму. – М.: З РИП – холдинг,2002

Ведучий на сам перед, постає перед глядачем людиною свого кола, тобто виразником довіри : \"один з нас\". \"Він тримається вільно, але не розв\'язний. Упевнений у собі, але не самовпевнений. Голос і погляд – інструменти, на яких він майстерно грає\". Він виконує не лише інформаційну функцію, але й інтегративну - поєднує, консолідує аудиторію. Ведучий – завжди уособлення спокою й стабільності. Складне завдання – давати глядачам упевненість у тім, що вони одержують саме об\'єктивну, саме правдиву, саме свіжу та необхідну інформацію. [2] Муратов С.А. -М. Підручник/ \"Телевізійне спілкування в кадрі та за кадром\"

Конкретизуючи проблему взаємодії інформаційного каналу і його аудиторії, цілком доречно звернутися до хрестоматійно відомої формули Г. Лассуэлла. Вона формулює структуру масової комунікації, Сукупність цих елементів виглядає таким чином: \"Хто повідомив – що – по якому каналу – кому – з яким ефектом\". В елементі \"хто повідомив\", важливі принаймні два фактори, що характеризують джерело інформації: його \"солідність\", авторитет, кредит довіри в аудиторії; тип особистості журналіста, особливості його подання й власної ролі в діяльності даного засобу інформації, а також про значення ЗМІ в долях суспільства, країни.

Телеведучий сприймається як \"учитель\" людства. Як відомо, репортера годують ноги, аналітика – голова, а ведучі теленовин виразно читають тексти, відрізняючись від старих дикторів тим, що розуміють їхній зміст. Розуміння – важливий компонент. За нього телеведучі у США одержують більше репортерів, хоча вони \"тільки\" читають текст і беруть участь у його підготовці, у компонуванні випуску. [3]

Новина для телеведучих – гнучкий матеріал, що не досяг свого потенційного глядача. Завдання ведучого в цьому випадку донести цей матеріал і оформити його відповідно до професійної техніки. З \"сухого\" достовірного повідомлення, йому необхідно побудувати насичений текст (підводка до сюжету). Сьогодні заохочується аргументований, зважений, спокійний підхід до подій. Позиція ведучих новин – у жодному разі неповинна бути моралізаторською, містити оцінку фактів. У новинах не місце викривальному пафосу або глузуванню; дотримання етичних норм у відносинах із владою так само обов\'язково, як і у всіх інших випадках. Інколи у інформаційному повідомленні все ж- таки простежується оцінка журналіста, його інтерпретація та відношення. Вона не обов\'язково виражена прямо, через необхідність об\'єктивної оцінки. Але судити про неї можна потому, яке місце в блоці новин займає повідомлення, скільки часу або місця йому приділено, і відповідно якими засобами донесене до аудиторії глядачів - майстерно підготовлено телеведучим новин. Наскільки переконливий ведучий і чи підходить він під критерій довіри з боку телеглядачів. [4]. Кузнєцов Г.В.-М. Підручник/ \"Так працюють журналісти ТВ\"

Психологи з\'ясували, що по наявності (або відсутності) наступних трьох компонентів – воля, інтелект, совість, людина робить висновки, судження про оточуючих людей. За цими параметрами люди судять і про ведучих новин. І від цих же трьох величин залежить, виявляється, їх рейтинг. \"Репутація телеканала може підвищитися чи нівелюватися залежно від манер і поведінки ведучих новин. Чудовий ведучий може значно збільшити рейтинги каналу, тоді як поганий ведучий – суттєво зменшити. Минули ті часи, коли диктор телебачення в класичному костюмі розповідав новини так, наче оголошував імена шановних гостей на урочистому прийомі. Останні роки продемонстрували безліч спроб телеканалів подавати новини якомога більш розкуто й невимушено\". У зарубіжній журналістській галузі, згодом навіть народилася окрема течія до подібної поведінки ведучих – так зване емоційне \" happy talk\". Зокрема ранкові ведучі теленовин отримали своє особисте поняття \" fancy factor\". Все це знаменувалося боротьбою американських та британських власників за високі рейтинги телеканалів.

У загальному програмуванні й у новинах стилі ведення різняться. Завдання більшості телепередач – розважати, завжди виглядати по товариські, дружньо, у най неформальному стилі, тоді як ведучі новин намагаються підібрати серйозний і більш формальний тон відповідно до важливості повідомлень випуску.

Але останнім часом обидва варіанти ведення схильні наближатися один до одного. Телевізійні новини поступово наближаються \"до більш персоніфікованої подачі\" , тобто ведучі тримають ефір на більш \"товариських\" відносинах. \"Авторитетність є також, однак загальні манери поступаються на користь манер на кшталт шановного чоловіка. Інакше кажучи, ведучий повинен викликати довіру. Глядачеві доводиться вірити в те, що йому говорять, і він мусить розуміти важливість сказаного\".

Деякі телекомпанії США свого часу намагалися зробити ставку на молодих ведучих, але потім довелося повернутися до людей середнього віку. Бо глядачі відносяться до них з більшою довірою та повагою. (У нас літні ведучі асоціюються з політикою минулого, тому їх місце займають молоді працівники). Відомий американський журналіст Волтер Кронхайт запровадив термін \"anchorman\", тобто ведучий – зірка. \"Людина-якір\", anchor man (woman) – тобто той, на кого можна покластися, хто \"зачіпає\" глядача й притягає до телеекрана.