ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Журналістика. ЗМІ. Радіо. Преса. Телебачення → Аналітика на сторінках газети

Стаття характеризується широтою аналізованого матеріалу, узагальнення якого дає автор. Якщо в кореспонденції журналіст висвітлює конкретне явище, то в статті він досліджує цілу соціальну ситуацію або процес, тобто кілька груп фактів і явищ, тісно взаємозалежних між собою.

При підготовці статті, як і інших аналітичних матеріалів, дуже важливо враховувати вимоги, які пред\'являються до матеріалів такого хареактеру. Використання аналітичних операцій, логічних методів пізнання дійсності – без цього текст не може претендувати на звання аналітичного.

А. Тертичний [5] у такий спосіб формулює завдання, ознаки й етапи створення статті. Завдання, які стоять перед автором статті:

  1. роз\'яснення суті різних суспільних подій, феноменів, демонстрація тенденцій їхнього розвитку, оцінка їхньої значимості;

  2. аналіз і поширення передового досвіду рішення соціальних проблем;

  3. критика не ефективних або помилкових шляхів розвитку, помилкових установок і шкідливих орієнтирів.

Ознаки статті:

  1. виявлення взаємозв\'язку різних явищ і, як наслідок, сприяння аудиторії в збагненні цих взаємозв\'язків;

  2. використання аналітико-синтетичних операцій: порівняння; оцінки; деталізації; роз\'яснення; пророкування; узагальнення.

  3. використання комунікативних операцій: діалогічність; ситуативність.

  4. виявлення й виклад зв\'язків, спрямованих у минуле й майбутнє явища;

  5. побудова від простого до складного, від видимого до невидимого, від відомого до невідомого, від безперечного до спірного.

Успішність аналітичної публікації визначається наступними параметрами.

По-перше, відбором \"нових сторін\" дійсності, адекватних завданням аналітичного виступу (крайнім поданням \"нових сторін\" дійсності є сенсації: реальні, ініційовані пресові, \"качки\").

По-друге, вибором предметно-тематичної спрямованості, адекватної інтересом аудиторії (прив\'язкою змісту до конкретного актуального виду діяльності; виявленням функціональної ролі описуваної діяльності; виявленням відповідності описуваного з нормативними вимогами й ідеалами аудиторії).

По-третє, співвіднесеністю аналізу з попередньої інформованості про нього аудиторії.

Предметом відображення в статті може виступати подія, процес, соціальна ситуація.

Перший етап тлумачення об\'єкта відображення в статті – знайомство з ним. При цьому використовуються методи угрупування даних (упорядкування, систематизація) і типологізація даних (визначення стійких сполучень властивостей предметів).

Другий етап тлумачення – пояснення, тобто встановлення причинно-наслідкових зв\'язків.

Третій етап тлумачення – прогнозування. Тут використовується метод експресивних оцінок; сценаріїв (вивчення публікацій про предмет на основі контент-аналіза, що веде до прогнозування); метод екстраполяції (поширення висновків по одній або декілька частин явища на інші частини або інші явища,віднесені в майбутнє).

Четвертий етап тлумачення – оцінка. Можуть бути застосовані методи виборчого показу (цитування, переказ); прямої авторської оцінки, експертних оцінок. До некоректних, маніпулятивним, методам ставляться метод домислу й \"перетримувань\" (перекручування явища в надії на непоінформованість публіки); апеляція до \"особистості\"; апеляція до \"публіки\"; \"навішення ярликів\".

П\'ятий етап тлумачення – програма дій, пропонована журналістом в існуючих умовах. Як досягти мети, маючи певні ресурси потрібно задіяти, щоб досягти потрібної мети.

Композиція статті, як правило, визначається тим, який спосіб дослідження дійсності вибере автор. Чи піде він по шляху дедуктивного умовиводу (від загального до частки) або індуктивного (від часткового до загального). У першому випадку міркування будуть передувати фактам, у другому навпаки.

По стилістичних особливостях статті можна розділити на дві більші групи.

  1. Статті, орієнтовані на науковий стиль виклади. Такі тексти характеризуються строгістю мови, достатком термінів, складним синтаксисом, що передає логічний характер міркувань автора й дозволяючи \"стискати\" інформацію.

  2. Статті, орієнтовані на невимушений, \"белетризований\" виклад. У таких текстах активізується авторське \"я\", використовуються експресивні прийоми (іронія, гіпербола), розмовна лексика. Помітно змінюється синтаксис, здобуваючи розмовне фарбування – збільшується число недовгих пропозицій, безсполучникових зв\'язків. У сучасних умовах \"інтимітизації\" газетної мови питома вага статей цього типу помітно зріс.

Огляд і огляд преси

По своєму стилістичному ладі до статті примикає огляд. Однак від статті його відрізняє концентрація не на логічних зв\'язках, а на ефективних і наочних прикладах, в деталях. Огляд покликаний, по-перше, давати панораму подій, і тільки по-друге – відшукувати єднальні їхні нитки.

Предмет огляду – осмислення системи подій якої-небудь сфери громадського життя, обмежених тематичними й (або) просторово тимчасовими рамками. Огляд – свого роду підсумок певного періоду життя, що викликає необхідність чіткої періодичності їхнього виходу;щотижневі, щомісячні й т.п.

Близько до огляду примикають такі жанри, як огляд редакційної пошти й огляд засобів масової інформації.

Огляд листів у редакцію, як і огляд, може базуватися на тематичній і тимчасовій основі.

Основні форми огляду засобів масової інформації:

  • інформаційний огляд, що містить повідомлення про найбільш важливі матеріали одного або декількох видань [6.107];

  • тематичний огляд, що демонструє широкий спектр думок висловлених різними виданнями по певній темі [5.99].

Таким чином можна зробити такий висновок, що аналітичні жанри мають свою специфіку піднесення інформації, головною їхньою метою є аналіз. У них загальне призначення: аналіз ситуацій, що виникають і розвиваються в різних сферах.

2. Висвiтлення аналiтичних жанрiв у газетi \"Суббота плюс\"

2.1Проблемно-тематичний аспект висвiтлення аналiтики в газетi \"Суббота плюс\"

В газетi \"Суббота плюс\" працюють багато талановитих журналiстiв якi мають кожен свою колонку або рубрику. Газета \"Суббота плюс\" є однією з найпоширеніших газет у Запоріжжі, вона основана на багаторічній довірі громадян Запорізької області. Видається кожного четверга на двох мовах українською та російською, містить дуже багато реклами.

    1. Головними рубриками щотижневика є:

    2. - \"событие недели\";

    3. - \"крупным планом\";

    4. - \"тема номера\";

    5. - \"власть\";

    6. - \"вне закона\";

    7. - \"спорт\".

    8. Проблеми які вона висвітлює є не тільки регіональні, а й обласні й державні, з жовтня по сьогодення, майже в кожному номері є висвітлення теми про фінансово-економічну кризу бо це є невід\'ємною проблемою українського народу, окрім цього є теми присвячені екології та культурі міста.