ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Журналістика. ЗМІ. Радіо. Преса. Телебачення → Аналітика на сторінках газети

Таким чином аналітика у деяких випадках є невід\'ємною частиною журналістських творів. Аналітична журналістика пропонує аудиторії розгляд подій, пропущених через відношення до них журналіста. Вона може впливати на суспільну думку. Ядро АНАЛІТИКИ становить аргументація, система доказів, спрямованих на підтвердження певної крапки зору. Аналіз припускає наявність власної крапки зору на предмет дослідження, заснованого на вивченні всіх можливих обставин події.

Аргументація в публіцистиці вимагає логіки фактів. Але ще й внутрішньої логіки – зв\'язку між ними й логіки побудови всього добутку: послідовного розвитку сюжету, переходів між його частинами, контрапункту й підсумку.

У цілому, сучасна аналітична журналістика стає ареною думок, сприяє розвитку демократичних форм спілкування, допомагаючи становленню цивільної самосвідомості людей.

1.2 Принципи створення аналітичних жанрів та роль журналіста

Аналітичні жанри відрізняються глибоким, детальним проробленням причинно-наслідкових зв\'язків, оцінних відносин предмета, ґрунтовністю аргументацій і т.д. Предметною підставою таких жанрів виступають соціальні ситуації, проблеми, конфлікти. У сферу дослідження дійсності залучені методи узагальнення, аналізу, синтезу. Основна вимога до аналітичних жанрів – виваженність фактів, доказовість і чітка авторська позиція [7.130]

Складність структурної організації аналітичних жанрів полягає в тому, що журналіст має справу, як правило, з великою групою фактів, які вже у початковій стадії їхньої обробки вимагають ретельного відбору, систематизації, угруповання та класифікації на різних підставах, знаходження причинно-наслідкових зв\'язків між ними і т.д. Саме на цьому етапі творчого процесу вирішуються основні питання, пов\'язані з єдиною організацією фактів у структурну тканину добутку. Цілісність може бути досягнута при наявності певної концепції, ідеї або думки. Журналістові необхідно насамперед виявити найбільш істотні факти для аналізу, визначити вузлові моменти основної проблеми і виявити метод пред\'явлення фактологічних даних. Після цього стає можливим визначення доцільних пропорцій між різними частинами тексту.

Важливо не просто пред\'явити читачеві факти, а проілюструвати їх у контексті тієї проблеми, що журналіст намагається розглянути. Тому при структурній організації статті головна роль приділяється наступним моментам:

  • висуванню основної тези для доказу;

  • побудові системи аргументації, що розкриває суть висунутої тези;

  • висновкам із системи доказу [3.302]

Дослідник А.Тертичний [5] до аналітичних жанрів відносить:

  • аналітичний звіт;

  • аналітична кореспонденція;

  • аналітичне інтерв\'ю;

  • аналітичне опитування;

  • бесіда;

  • коментар;

  • лист;

  • соціологічне резюме;

  • анкета;

  • моніторинг;

  • рейтинг;

  • стовпчик.

\"Однією з найбільших примітних рис засобів масової інформації традиційної є націленість їх не стільки на повідомлення новин, скільки на аналіз, дослідження, тлумачення подій, процесів, ситуацій, що відбуваються. У силу цього засоби масової інформації виробили досить ефективну систему аналітичних жанрів. Система ця не є чимось раз і назавжди даним – вона постійно розвивається, адаптуючись до тих завдань, які встають перед аналітичною журналістикою. Особливо помітні зміни відбулися в ній в останні роки: деякі відомі жанри \"модифікувалися\", а крім того, з\'явилися нові стійкі типи аналітичних публікацій\", - зазначає вчений А.Тертичний [5].

Літературний критик, публіцист В.Здоровега [1], до аналітичних жанрів журналістики відносить:

  • коментар;

  • кореспонденцію;

  • статтю;

  • огляд;

  • рецензію.

Також він зазначає: \"Навіть дуже стислий розгляд жанрової модифікації журналістської аналітики засвідчує великі можливості урізноманітнення змісту і форми спілкування журналіста з аудиторією. Величезний досвід масової інформації переконливо доводить, що вирішальним у творчому процесі є об\'єктивність, глибина думки, однак немаловажне значення у сфері масового публічного спілкування має різноманітність і адекватність форм вислову, їхня досконалість\".

Такі вчені як С. Гуревич [6], С. Корконосенко [14], В. Аграновський [9], С. Михайлин [11], солідарні з думкою Здоровеги, щодо аналітичних жанрів.

Найважливішим виразним засобом, яким користуються журналісти, що звертаються до цих жанрів, є поняття осмислення фактів, що лежать в основі виникнення певної ситуації пов\'язаною з нею проблемою.

Таким чином журналіст при створенні аналітичної інформації повинен не тільки проінформувати читача про подію, а і проаналізувати її виникнення і проблему, з\'ясувати, що треба зробити для того, щоб ця проблема більше не відбувалась, або навпаки. Читач повинен повністю зрозуміти суть події і не тільки її загальні риси, а внутрішню проблему події.

1.3 Особливості подання аналітичних жанрів

Ціль аналітичних жанрів – не тільки повідомити читача, про факт, зацікавити його подією, яка відбулася, але й розкрити \"корінь\", показати крім явища і його сутність.

Елементарним, найлаконічнішим аналітичним жанром, прийнято вважати коментар. Коментар найближчий до подієвої інформації. Він супроводжує новини й часто подається з ним в одній зв\'язці. Коментарі в газетах теж супроводжуються з новинами. Дехто схильний відносити коментар до інформаційного крила журналістики. Коментар не просто розширює повідомлення, а все-таки тлумачить подію.

У коментарі журналіст може органічно вводити думки компетентних людей. Нерідко журналіст просить прокоментувати подію чи явище фахівців, політиків, учених. Коментар, звичайно, невеликий по обсягу, діловитий по стилю [1.195].

Кореспонденція – жанр, предметом якого виступає окремо взяте соціально значиме явище, виклад якого дається журналістам деталізовано. Журналіст не обов\'язково повинен бути безпосереднім свідком того, що відбулося, він може відтворювати картину по розповідях очевидців або документам.

Дослідник А.Тертичний [5.76] виділяє дві групи кореспонденції – інформаційні й аналітичні. Однак навіть в інформаційній допускають присутність \"елементів оцінки, приписання, прогнозу\" , тобто операцій, властивій аналітиці.

Таким чином, на наш погляд, коректніше відносити кореспонденцію до аналітичних жанрів. В якості жанрообразуючих назвемо наступні:

\" – окрема ситуація в її проблемному цілому як предмет дослідження;

  • виявлення закономірностей розвитку поточної дійсності на основі аналізу конкретної ситуації;

  • факт як основа тексту, як привід для його інтерпретації;

  • з\'єднання особисто спостережуваних журналістом фактів із фактами \"вторинного\" використання;

  • авторське міркування, що випливає з узагальнення описуваних фактів;

  • явно або неявно демонструюча ланцюжок: теза – аргументація – демонстрація – висновок\"[14].