ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Журналістика. ЗМІ. Радіо. Преса. Телебачення → \" Перша друкована газета Росії - \"\"Ведомости\"\"\"

В XI столітті китайці удосконалили свій винахід. Ієрогліфи почали виготовляти з глини, кожен окремо. Тепер знаки можна було розставляти в потрібній послідовності і друкувати скільки завгодно текстів.

Цей принцип було покладено в основу друкарської справи. Та минуло багато років, перш ніж було створено зручний друкарський верстат.

В різних містах Європи можна побачити пам\'ятники, споруджені першими книгодрукарям.

Голландці вшановують пам\'ять Лоренцо Костера, який у XV столітті надрукував з готових форм книгу ,,Дзеркало Людського порятунку\". Йому споруджено монумент у місті Гарлемі. Італійці вважають першим європейським книгодрукарем свого співвітчизника Памфілія Кастальді. Пам\'ятник Кастальді височить у маленькому італійському містечку Фельтрі. Виявлено друкарню й у французькому місті Авіньоні. Тут в середині XV століття спробували надрукувати книги й газети з залізних літер.

Проте, це були тільки спроби. Першу ж справжню друкарську машину створив німецький винахідник Йоганн Гутерберг.

Спочатку Гутенберг працював у Страсбурзі. Двері його майстерні завжди були зачинені. В загадковому напівмороці важко скрипіла, зітхала машина. Це був друкарський верстат. На ньому Гутенберг надрукував граматику латинської мови. Потім він переїхав до міста Майнц і там продовжив роботу.

Гутенберг вирішив надрукувати ,,Біблію\", величезну на ті часи книгу, два томи якої мали 1282 сторінки. Вдень і вночі працював винахідник, не думаючи про відпочинок, не шкодуючи сил. Він надрукував понад сто п\'ятдесят примірників ,,Біблії\". В першій половині XV століття ця цифра здавалася просто неймовірною.

Як же вдалося Гутенбергу зробити чудо – винайти книгодрукування, - яке Карл Маркс поставив поряд з великим відкриттями - компасом, порохом і автоматичним годинником?

Багато років віддав Гутенберг улюбленій справі. Але йому все одно не пощастило довести до кінця свої задуми. Та як могло бути інакше! Адже великому винахіднику ніхто не допомагав у важкій кропіткій роботі, ніхто не йняв віри у його відкриття. Життя Гутенберга минало в злиднях і поневіряннях.

Гутенберга весь час оточували підлі, заздрісні люди, які намагалися привласнити його працю. І це їм мало не вдалося. Лише випадково взнали нащадки ім\'я автора винаходу, розкрили правду про славетне відкриття. В цьому допоміг їм напис, зроблений 1505 року на одній із книг: ,,1450 року в Майнці винайдено талановитим Гутенбергом дивовижне друкарське мистецтво\".

В Росії перші книги й листівки видрукував у середині XVI століття Іван Федоров. Спочатку він відкрив друкарню в Москві. Але талановитому ,,друкареві книг, до того небачених\", недовго довелося жити в столиці. Вороги Федорова - церковники – звинуватили його єресі запропонували кинути друкарню та взятися за хліборобство.

,,Не випало мені, - писав Федоров у відповідь церковникам, - в оранні та сіянні життя своє коротати; адже замість рала в мене ремесло художнє, замість зерна житнього – духовні зерна належить мені по світу розсівати\".

Проте Іван Федоров змушений був залишити Москву й переїхати до Львова. Тут 25 лютого 1574 року він видав першу на Україні друковану книгу ,,Апостол\". Потім Федоров заснував друкарню у волинському місті Острозі. Біля неї згодом виросло ще кілька друкарень. З цього й почала розвиватися друкарська справа на Україні.

У Москві ж на місці першої друкарні Федорова виник ,,Печатный двор\", де друкували книги.

Швидко росли друкарні й по інших містах. А разом з ними створювались масові друковані газети, журнали.

Перша друкована газета в Росії ,,Відомості\"

У XVIII столітті Росія розпочала тяжку й виснажливу війну із Швецією. Тривала вона понад двадцять років. Щоб забезпечити своїй державі вихід до Балтійського моря, російські війська, очолювані Петром І, відвойовували у ворога землі, які спредвіку належали Росії.

1709 року шведський король Карл XII вирішив завдати росіянам удару в самісіньке серце й рушив на Москву. Війська Петра І зустріли ворога біля Полтави. Пам\'ятаєте, як розповідає про це О.С.Пушкін у поемі ,,Полтава\":

І грянув бій, Полтавський бій!

В огні, під градом розпашілим,

Жива стіна йде кроком смілим,

Над збитим строєм свіжий стрій

штики змикає. Ніби туча,

Кіннота вимчалась летюча

І, повна шалу, згаряча

Січе, рубає з-за плеча.

Падуть на мертвих мертві люди,

Чавунні ядра звідусюди

Скакають, нібито живі,

Здіймають пил, шиплять в крові.

(Переклад з російської А.Малишка та М.Рильського)

О.С.Пушкін подав хвилюючу картину великої битви. А звідки поет черпав відомості для свого твору? Звичайно, з офіційних документів, спогадів сучасників, а також, слід гадати, і з матеріалів газети ,,Відомості\".

,,Ведомости\" - перша російська друкована газета. Створена вона 1702 року. Багато матеріалів для неї редагував сам Петро І. Він же написав для газети кореспонденцію про історичну перемогу російських військ над шведами.

В Росії ,,Ведомости\"- родоначальниця періодичної преси. В указі про друкування газети, в традиції свого часу, вона іменувалася докладно і патетично: ,,Відомості про військові та інші справи, гідні знання і пам\'яті...\"

Як свідок подій, Петро І дав діловий, точний опис ,,дуже превеликої і нескінченної вікторії\". Петро І вказував, що перемогу було завойовано завдяки надзвичайній хоробрості російських солдатів, які полонили шведських фельдмаршалів і генералів, ,,кілька тисяч офіцерів і рядових...\", а ,,за рештою розбитих противників\" організували погоню.

Петро І любив і цінував ,,Ведомости\". В газеті він убачав могутній засіб, за допомогою можна впливати на читачів. В Указі про випуск газети було сказано: ,,Куранты\", по-нашому ,,Ведомости\", на Печатнім дворі друкувати ті друковані ,,Ведомости\"... продавати в світ по належній ціні\".

Ціна й справді була ,,належною\" – від двох до восьми грошів (мідна монета) за номер. Це було дуже дорого на ті часи, тому газета виявилась малодоступною для багатьох читачів. І все ж таки вона відіграла велику роль у громадському житті.

Невеличкі аркуші, менші за сторінки, містили багато цікавих і важливих повідомлень: про військові баталії, виливання гармат, виготовлення пороху, розвиток наук, новини з сусідніх держав...Петро І доводив, що через газету потрібно вселяти в читачів упевненість у зростанні могутності Росії, в її перемозі над ворогами.

,,Ведомости\" друкувалися спочатку в Москві, а потім у Петербурзі. Газета мала від двох до дванадцяти сторінок, окремі номери її виходили тиражем до чотирьох тисяч примірників. Редакції на той час не було, а випускав газету ентузіаст нової справи Борис Волков. Згодом на допомогу йому дали ще одного працівника – Якова Синявіна.

Безпосередньо участь у випуску ,,Ведомостей\" брав Петро І. Він сам переглядав голландські газети й відбирав матеріали, які варто було перекладати на російську мову. Він же визначив, про які події в своїй країні потрібно розповісти читачам.

Борис Волков піклувався про те, щоб у газету надходили свіжі новини. Часто газета страждала через неоперативність друкарні, і тоді Волков писав гнівні листи. Запізнілі газети, вказував він, ,,не сприймуть за новини, а за який – набудь меморій для істориків\".

З випуском газети ,,Ведомости\" в Росії починається епоха друкованих газет.

Використана література

  1. ,,Твій друг – газета\", м. Київ, 1961 р. А.К.Рябокляч, Л.Г.Дахненко, М.І.Марущинець, А.Т.Вишняк, Р.М.Зарембовська, В.Л.Ніколенко 6-25 ст.

  2. ,,Універсальна енциклопедія\", м. Київ, 2003 р. О.Коваль, М.Попович, І.Дзюба.

  3. ,,Основи журналістики\", І.Л. Михайлин