ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Журналістика. ЗМІ. Радіо. Преса. Телебачення → Чорнобильська катастрофа: особливости висвітлення в друкованих ЗМІ

Радіаційна безпека – стан радіаційно-ядерних об\'єктів і навколишнього середовища, який забезпечує не перебільшення меж доз, виключення будь-якого необґрунтованого опромінення і зменшення доз опромінення персоналу і населення нижче встановлених меж доз настільки, наскільки це можна досягнути і наскільки це економічно обґрунтовано [3].

Радіоактивні відходи (РАО) – об\'єкти і субстанції активність яких перевищує встановлені міністерством охорони здоров\'я України норми [3].

Зона відчуження – це територія, з якої проведено евакуацію населення в 1986 році.

Зона безумовного (обов\'язкового) відселення – це територія, що зазнала інтенсивного забруднення довгоживучими радіонуклідами, з щільністю забруднення ґрунту понад доаварійний рівень [6].

Ядерный реактор – пристрій, в якому відбувається контролюємо цепна ядерна реакція, що супроводжується виділенням енергії [7, с. 143].

1.2 Аспекти висвітлення причин аварії

Безумовно, не можна визначити одну причину, через яку сталася катастрофа. Головним тут стало поєднання багатьох факторів. Але при вивченні питання зазвичай науковці виділяють кілька основних.

Отож головними причинами катастрофи було:

  1. Проведення недостатньо повно та правильно підготовленого електричного експерименту.

  2. Низький рівень культури операторів, керівництва як станцій, так і міністерства електрифікації в цілому в галузі ядерної безпеки.

  3. Недостатній рівень безпеки графіт-уранового реактора РБМК-1000.

  4. Помилки персоналу.

Нагадаємо, що відразу після чорнобильської аварії утворили першу офіційну державну комісію з розслідування її причин. Вивчивши надані матеріали, у серпні 1986 р. вона доповіла у Відні на засіданні МАГАТЕ, що першопричиною аварії явилися, по суті, непрофесійні дії персоналу. У доповіді також вказувалося на \"недбалість в управлінні реакторною установкою\", недостатнє розуміння \"персоналом особливостей протікання технологічних процесів у ядерному реакторі\" і втрату персоналом \"відчуття небезпеки\". Крім цього, були вказані і деякі \"недоліки\" у конструкції реактора 4-го блока, що \"допомогли\" персоналу довести крупну аварію до розмірів катастрофи. Зокрема, розробники реакторної установки не передбачили створення захисних систем безпеки, здатних запобігти аварії при наборі навмисних відключень технічних засобів захисту і порушень регламенту експлуатації, оскільки вважали таке сполучення подій неможливим [8].

Отож головні причини, як вважають експерти: по-перше, непрофесійні дії персоналу; по-друге, недоліки конструкції реактора.

Але серед основних, як вважають дослідники, можна виділити і інше.

Наприклад не виключаємо і можливість диверсії, про яку журналісти неохоче зазвичай говорять. Інші ж тримаються тільки цієї версії і критично сприймають спроби завершити дискусію з цього приводу:

\"\"Оперативними співробітниками держбезпеки за участю спеціалістів були проаналізовані отримані матеріали, на підставі яких ними було побудовано імовірну модель вибуху, у результаті чого було відхилено впроваджувану наполегливо низкою високих посадових осіб і наукових авторитетів версію про можливу диверсію на ЧАЕС\".

Це цитата з доповіді генерала Ю.Петрова на спільній нараді працівників спецслужб із країн СНД, що відбулася у Києві 1996 р. у зв\'язку з 10-річчям чорнобильської аварії. І це не єдина офіційно зареєстрована спроба \"сім\'ї\" ввести в оману вчених, а через них і громадськість\" [8].

1.3 Аспекти висвітлення наслідків Чорнобильської катастрофи

Серед наслідків Чорнобильської катастрофи виділяють такі:

  1. Безпосередні наслідки;

Безпосередньо під час вибуху на четвертому енергоблоці загинула одна людина. Ще одна померла від опіків того ж дня в лікарні. У 134 співробітників ЧАЕС та членів рятувальних команд, що знаходились на станції під час вибуху, розвинулась променева хвороба, 28 з них померли.

Деякі дії персоналу, такі як гасіння локальних джерел пожеж у приміщенні станції (міри, направлені на попередження можливого вибуху водню) були в момент після вибуху необхідними. Можливо, вони попередили ще більш серйозні наслідки. Але при виконанні цих робіт велика кількість співробітників отримала завелику дозу радіації, в деяких випадках смертельну. В їх числі опинились начальник зміни блока А. Акімов та оператор Л. Топтунов, що керували реактором під час аварії.

За узагальненими даними Наукового центру радіаційної медицини (НЦРМ) МОЗ України, із числа постраждалих, які перебували під медичним наглядом у лікувально-профілактичних закладах системи МОЗ України, у 1987-2004 рр. померло 504117 осіб, із них 497348 дорослих та підлітків (у т. ч. 34499 ліквідаторів аварії) і 6769 дітей [9].

Окрім людських жертв відомо про так званий Червоний ліс – близько 10 км дерев, що прилягають до Чорнобильської АЕС, і які взяли на себе найбільшу частину викидів радіоактивного пилу під час вибуху у 1986 році. Велика кількість поглинутої радіації призвела до загибелі дерев (переважно сосен) та зміни кольору їх на червоно-бурий. До того ж вночі спостерігалося світіння мертвих дерев, викликане радіоактивним розпадом.

  1. Еколого-біологічні наслідки;

Екологічні наслідки Чорнобильської катастрофи визначаються двома головними факторами – опроміненням природних об\'єктів та їх радіоактивним забрудненням. Слід виділити два головних джерела опромінення: зовнішнє та внутрішнє.

Під час аварії зовнішнє опромінення сягало біологічно небезпечних рівнів практично тільки в межах 30-км зони, де спостерігався складний спектр біологічних ефектів різного рівня. Значна частина радіоактивного викиду із зруйнованого 4-го блоку осіла в ближній зоні. Сьогодні вона умовно визначена на місцевості межами зони відчуження (радіус 10 та 30-км). В гострий період аварії рівні опромінення в зоні відчуження досягали сотень рентгенів за годину тільки по гамма випромінюванню. Потужність дози бета випромінювання була в 10-100 разів більша, що призвело до прояву гострих ефектів, аж до загибелі, у деяких найбільш чутливих до радіації рослин та організмів[9].

  1. Економічні наслідки;

Світовій атомній енергетиці в результаті Чорнобильської аварії було завдано серйозних збитків. Після 1986 до 2002 року в країнах Північної Америки та Західної Європи не було збудовано жодної нової АЕС, що пов\'язано із тиском суспільної думки а також із тим, що зросли страхові внески та зменшилась рентабельність ядерної енергетики.