ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Журналістика. ЗМІ. Радіо. Преса. Телебачення → \" Часопис \"\"ПІК\"\" як приклад українського \"\"Часопису новин\"\"\"

Німеччина. Серед німецьких \"часописів новин\" цікавою для аспекту, що розглядається нами,є характеристика одного з видань, що з`явилися в 90-ті роки – інформаційного загальнополітичного тижневика \"Фокус\"(1993). Бурхливий успіх цього журналу, що належить концерну Губерта Бурди, спростував розхожу думку початку 90-х років, про те, що серед часописів мають шанс вижити лише новинки суто спеціалізованого профілю.За даними 1995р. тираж \"Фокуса\" становив понад 680тис. примірників.

Успіх \"Фокуса\" пояснюється, зокрема тим, що він пішов по шляху створення по можливості коротких текстів і прагнення максимума простоти і визначеності висловлювання, що не завжди було властиво таким його конкурентам, як \"Шпігель\",а в чомусь і \"Штерн\", - і все це в щотижневому, а не щоденному використанні. Як бачимо, видавці \"Фокуса\" всього лише повернулися до класичної формули \"часопису новин\" – стислості, аналогічності газеті, але на якісно новому рівні.[18]

Як бачимо, новаторський характер оновлених формул багатьох інформаційних тижневиків, що користуються попитом у читача, в порівнянні з традиційною формулою \"часопису новин\" виявляється перед усім в двох важливих галузях:

  • у відповідності редакційних підходів і образотворчих прийомів в макетуванні і оформленні основним вимогам,що пред`являються до інформації на даному етапі існування видання;

  • у максимальній відповідності читацьким очікуванням і інтересам, у інтерактивному характері взаємодії з аудиторією на всіх етапах життя видання.

Виходячи з результатів дослідження, викладених у цьому розділі, можна стверджувати, що тип \"часопису новин\" у світовій журналістиці сформувався ще в перші десятиріччя минулого століття і, незважаючи на деякі трансформації, зумовлені певними соціально-економічними умовами, дотепер займає цілком стабільну нішу на світовому ринку друкованої продукції.

Розділ 2. ПІК

Всеукраїнський тижневик \"ПІК\"(\"Політика і культура\"), засновником та видавцем якого є ТОВ \"ПІК\", належить до наймолодшої генерації інформаційних часописів України й з моменту винекнення проекту планувався як \"часопис новин\". Він певною мірою втілив досвід російських тижневиків, насамперед \"Итогов\", дещо в його структурі успадковане від зарубіжних аналогів, але багато в чому відрізняється унікальністю й неповторністю свого обличчя.

Часопис виходить з 17 березня 1999 року, що дозволяє розглянути не лише етапи становлення видання, але й його трансформацію протягом трьох років існування. Напрямок розвитку формули часопису вимальовується особливо наявно при зіставленні сьогоднішнього часопису з його першим номером, тож розпочнемо аналіз тижневика з огляду саме цього номера.

Перший номер часопису починається програмними листами керівника проекту Зиновія Кулика та головного редактора Олександра Кривенка до читачів, у яких зроблена спроба висвітити концептуальні підвалини видання. Зокрема Зиновій Кулик у своєму звертанні зазначив: \"Чи можна при критичному аналізі сучасного стану нашого суспільства обійтися без зубоскальства та націоналоьного приниження? -Хотілось би...

Чи можливе публіцистичне осмислення реформ і державотворчих процесів на основі авторської співпраці журналістів, істориків, економістів, юристів, але без моралізаторства і претензій на абсолютну істину? – Маю надію...

Чи можна досягти гіпотетичних контурів майбутнього, не зламавши стійких деградуючих тенденцій сьогодення? Чи має перспективу українське в Україні ?- Вірю сам і сподіваюся на ваше розуміння і підтримку\".

До нього приєднався й Олександр Кривенко: \"Нарешті зрозуміли - це не та країна, якої ми хотіли. Час йде, а віз стоїть. Залишається хіба втікати, бо завтра буде війна, - як каже земляк Скрябін. Цей журнал і є втеча. Тільки не од, а до: назустріч хвилі. А би пройти крізь неї, поки не накрила з головою. По той бік – тихі води, ясні зорі. А журнал – човен, яким туди маємо доплисти.

Політика і культура - два відра на одному коромислі проблем. Що несемо – те й питимем. Хочеться джерельної, з вершини. У піку тим, хто поїть каламуттю.

Зусиллями спраглих постає цей журнал. У ПІКу, на межі епох, зустрічаємось з Вами. Приєднуйтесь! \"

Вже з першого номера \"ПІК\" зарекомендував себе як якісно – масове видання, що чітко відбивається у його формулі й змістові.

На обкладинці першого номера розміщена фотографія у сіро-синьоватому кольорі на тлі якої ліворуч розміщені назви чотирьох найактуальніших статей, набрані червоним кольором. Назви статті яку ілюструє фотографія обкладинки, набрана великими білими літерами знизу обкладинки. Біля назв вказані сторінки. У верхній частині обкладинки ліворуч розміщені логотип і назва часопису: білі літери ПІК на червоному тлі, під ними на чорному меншими білими літерами – Політика і культура.

Друга й третя сторінки обкладинки зайняті рекламою. На четвертій сторінці обкладинки - фотографії під гаслом \"Усе в ПІКу. Білих плям стає менше\". У першому номері фотографія займає третину обкладинки. У подальшому ( ще в трьох номерах 1999 й 2000 року)розміри фотографії поступово збільшуються до всієї площини обкладинки. У наступних номерах вона використовується як складова частина реклами журналу під гаслом \"Білих плям стало менше\" та \"Запрошуємо до співпраці\".

З першого номера прийнято розподіл матеріалу за трьома блоками: \"Час ПІК\" (політичні події в Україні та за її межами), \"ПІКова тема\" (соціальне життя, соціальні події в Україні та інших країнах), \"Стиль ПІК\" (культура, спорт, мистецтво), матеріали яких займають приблизно однаковий обсяг тижневика. У 2002 році добавляються блок \"Гроші ПІК\"(економіка, гроші, енергетика), \"Абзац ПІК\"( культи, нагороди, різне) .

У першому номері, перший матеріал кожного з трьох блоків анонсується на сторінці змісту, яка структурно поділена на три частини: у верхній частині сторінки на червоному тлі розміщено у три колонки назви блоків та анонси трьох матеріалів номера, які складаються з маленької фотографії (або малюнка) до відповідної статті й підзаголовка, розміщеного справа від фотографії. Над фотографіями вказані сторінки. У назвах блоків головне слово подається великими білими літерами, залежне – вдвічі меншими чорними. Цей елемент обкладинки виконує ще й функцію розподілу змісту на три основні блоки: матеріал, який анонсовано, розпочинає відповідний блок.

Середню найбільшу частину сторінки займає перелік назв матеріалів, до яких наводяться хедлайни, тобто застосовується традиційна для часописів новин подвійна репрезентація матеріалу. Після підзаголовка надається ім`я та прізвище автора. Перелік матеріалів подано у три колонки, кожна з них супроводжується кольоровою фотографією до одного з матеріалів.