ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Журналістика. ЗМІ. Радіо. Преса. Телебачення → \" Часопис \"\"ПІК\"\" як приклад українського \"\"Часопису новин\"\"\"

На сьогодні тижневик має дев`ять відділень в США та 15 бюро за кордоном. Крім нью-йоркського видання, \"Тайм\" друкується англійською мовою у Великобританії, Нідерландах, Сінгапурі, Австралії, Південній Америці і Канаді. Після злиття в 1989 році з комунікаційною корпорацією \"Уорнер бразерс\" \"Тайм\" перетворився в найбільшу в світі інформаційно-видавничу корпорацію, до якої належать також музичні, кіно- і телекомпанії.

Причину таких вражаючих успіхів потрібно, мабуть, шукати в історії \"Тайму\", у тій філософії, що становила засади його діяльності і зробила журнал не тільки самим відомим, але й найбільш впливовим в США та за кордоном.. За оцінками дослідників, у 70-і роки в світі друкувалося принаймні п`ятдесят часописів, які зобов`язані своєю появою ідеям, що зародилися в \"Таймі\".Тому, визначаючи характерні особливості, що становлять типологічний каркас \"часопису новин\", ми будемо у першу чергу спиратися на дослідження часопису \"Тайм\".

1.2Конценція і структура часопису \"Тайм\"

Первинна концепція журналу виглядала таким чином: головним, за задумом Льюса і Хеддена, є не обсяг журналу, а те, який відсоток опублікованої інформації дійде до свідомості читача і буде йому корисний. Вирішено було зробити з усіх доступних джерел щонайбільше фактичного матеріалу про події, які виявляють зацікавленість суспільства, і з цієї величезної інформаційної маси робити сотні невеликих статей, жодна з яких не повинна перевищувати 400 слів. Стислість стала ключовим словом в концепції часопису. Інший фундаментальний елемент полягав в тому, що тижневик на відміну від інших видань буде надавати факти, а не коментарі. Потрібно відразу зазначити, що ця теза майже з самого початку стала найвразливішим місцем в концепції \"Тайму\", і це неодноразово відзначалося як самими творцями журналу, так і його дослідниками.[13,5]

Основні конкуренти \"Тайму\" вибирали теми своїх матеріалів довільно, розробляли їх багатослівно, із залученням численних цитат з газет та інших джерел. Льюс і Хедден також збиралися цитувати виразників протилежних точок зору, але освітлювати новини тижня стисло, намагаючись не приймати чиюсь сторону і в той же час даючи зрозуміти читачеві, який погляд ближче до істини. Обидва творці журналу були прихильниками республіканської партії, мали чіткі консервативні погляди і збиралися доводити їх до свідомості читачів не визнаючи відкрито своєї позиції.

Знайомство з \"Проспектом\" \"Тайму\" ясно свідчить, що часопис з самого початку був задуманий як своєрідний \"дайджест\" відповідним чином систематизованих і препарованих новин за тиждень. На думку О.Н.Бурмістенка, інформаційні тижневики грають роль загальнонаціональних щотижневих газет, але при цьому вони мають багато переваг перед щоденною газетою. Газета, як правило, має два джерела інформації: повідомлення кореспондента або інформаційного агенства – і публікує її звичайно на наступний день найчастіше у вигляді \"прямого репортажу\". Для \"часописів новин\", навпаки, факт сам по собі – не є кінцевим результатом журналістської роботи,а є лише початком. Редакція кожного відділу інформаційного тижневика має перед собою сотні газетних повідомлень і десятки матеріалів агенств на одну і ту ж тему; у неї 5-7 днів для того, щоб осмислити факт, побачити подію в розвитку, поставити її в зв`язок з іншими подіями, підготувати супутні і додаткові матеріали – так званий \"фон\" новин. Таким чином, зі слів американського професора Едвіна Емері, з моменту появи \"часописів новин\" питання \"чому?\" в журналістиці стає набагато важливішим, ніж питання \"хто це зробив?\".[13]

Вже з першого випуску \"Тайму\" подача новин в ньому здійснювалася за \"новим принципом\" – \"принципом повної організації новин\". На практиці це означало розподіл всієї маси інформації про навколишній світ на постійні розділи і рубрики, які повинні були орієнтувати як читачів, так і видавців у величезному колі тем і проблем минулого тижня.

За більш ніж 70 років свого існування \"Тайм\" дуже змінився, перетворившись з бляклого \"листка\" в яскраво-глянсове видання, але сама структура журналу виявилася дуже стійкою й живучою. У сучасному \"Таймі\" нараховується більше ніж 20 постійних розділів, більшість з яких існує з самого першого номера: \"Нація\", \"За кордоном\", \"Економіка\",\"Бізнес\" та інші. Деякі другорядні розділи з`являються не кожний тиждень.

Природно, що більш ніж сімдесятирічний період існування журналу рубрикація матеріалів зазнавала певних структурних змін, зумовлених потребами часу і читацької аудиторії. Ці зміни торкнулися як загальних розділів так і підрозділів всередині них.

З самого початку в \"Таймі\" була прийнята своєрідна \"багатоступінчата\" рубрикація змісту кожного номеру. За першим загальним заголовком, що орієнтує читача, всередині кожного розділу надається другий заголовок, який виділяє матеріали за певною категорією. Так, наприклад, в жовтневому номері \"Тайму\" за 1996 р . в розділі \"Нація\" подаються такі \"видові\" заголовки: \"Етика\", \"Громадський погляд\", \"Політика\" та інші. За такою більш конкретною рубрикою йде вже третій заголовок, безпосередньо пов`язаний з матеріалом і його інтерпритацією.

Іноді після назви публікації в змісті дається ще підзаголовок, що додатково акцентує основну думку або ідею матеріалу. Такий спосіб рубрикацій матеріалу має, з одного боку, активізувати зацікавленість читача, а з іншого – підготувати його до певного сприйняття.

Крім оригінальної системи рубрикації новин, сучасний \"Тайм\" має ще три фірмові особливості, до яких належать організація дослідження громадської думки, залучення експертів з окремих питань і щорічне призначення \"Людини року\". О.Н. Бурмістенко, характеризуючи \"Тайм\" в 70-і роки, зазначає, що за деякими виключеннями список \"людей року\" досить добре ілюструє політичну спрямованість і прихильність жірналу.[13]

1.3Принципи обробки і подачі інформаційних матеріалів

Велика ефективність і високий читацький інтерес до матеріалів \"часопису новин\" визначається, крім форми видання , і цілим рядом журналістських прийомів, серед яких дослідники виділяють три основних: метод \"коментованого репортажу\", \"груповий журналізм\" і своєрідний яскравий стиль подачі матеріалів . Розкриємо сутність кожного з них більш детально.

Групова журналістика. Читач сучасного \"Тайму\" не може не звернути уваги на величезний перелік редакційних співробітників і кореспондентів журналу, що публікується в кожному номері поруч з \"Листом видавця\".У цьому списку вражає не тільки кількість прізвищ (понад 300), але й незвично велика кількість посад і груп, на які поділяються співробітники \"Тайму\". Публікація цього списку є передусім зримим підтвердженням існуючої в редакції системи \"групової журналістики\"-своєрідного методу підготовки і обробки новин, винайденого його фундаторами. У американській літературі для означення цього методу вживається декілька термінів:\"group journalism\"- групова журналістика, \"collective journalism\" – колективна журналістика, \"brigade method\" – бригадний метод, \"conveyer system\"-поточна система і деякі інші.