ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Журналістика. ЗМІ. Радіо. Преса. Телебачення → \" Заголовковий комплекс на сторінках газети \"\"Запорізька Правда\"\"\"

Заголовковий простір може бути суцільним і дробовим. Суцільний утворюється тоді, коли всі елементи подаються єдиним блоком. Дробовий — коли використовується внутрішні підзаголовки тексту, а також вставки, які поміщаються у середині тексту.

Суцільний заголовковий простір може мати прямокутну й східчасту конфігурацію. Стосовно тексту заголовок розміщується симетрично по центральній осі матеріалу й асиметрично – зі зміщенням вправо або вліво [19, c. 56].

У одноколонних текстах заголовок розміщується зверху. У багатоколонних текстах, заголовний комплекс може стояти як над всіма колонками, так і над деякими з них.

Усередині тексту заголовки розміщують, щоб уникнути злиття із сусіднім або щоб розділити занадто великий текстовий блок. При використанні цього прийому треба, щоб заголовок розміщався в оптичному центрі матеріалу — приблизно на третину висоти стовпчика, відносно верху стовпця.

Розверстка поруч із текстом — типово журнальний прийом. Також у журналах часто дроблять заголовок, розташовуючи його частинами по всьому тексту. Ці прийоми цілком доречні в публікаціях, які займають цілу сторінку або розворот.

Внутрішня композиція заголовкового комплексу залежить насамперед від структури заголовка. В однорядкового заголовка всього три варіанти розміщення: прямо у центрі заголовкового простору, праворуч і ліворуч. Дворядковий має вже 9 варіантів, а трьорядковий - 65 [8, с. 107].

2.4 Шрифтове оформлення

Принципи подоби й контрасту при шрифтовому оформленні заголовкових комплексів тісно взаємозалежні. Редакція підбирає такі шрифти, які поєднують всі заголовкові засоби видання, але й дає досить простору для протиставлення між елементами.

Контраст між заголовковою частиною й текстом особливо виражений у газетах, тому що в більшості з них переважають середні й великі матеріали аналітичних жанрів. Для залучення уваги до них вони й супроводжуються помітними заголовками.

Стильова єдність із найбільшим успіхом досягається там, де редакція систематизувала своє шрифтове господарство, тобто розробило шрифтовий розклад.

Часто за певними тематичними блоками закріплюються \"свої\" шрифти. Якщо той або інший спосіб застосовується постійно, він стає для читача додатковим розпізнавальним знаком, орієнтиром, що полегшує знайомство з номером. Композиційно заголовки є опорними центрами сторінок, посилення або ослаблення яких означають протилежні дії за управління увагою читача [11, c. 303].

Існує ряд устояних прийомів в оформленні заголовків. Введення випереджає текст і тому набирається текстовим видільним шрифтом того ж кегля або на один-два щаблів більше. Тематичні рубрики набираються тим самим шрифтом. Внутрішні підзаголовки, як і заголовки заміток у добірці, у повній відповідності із заголовком, тобто шрифтом тих же якостей, тільки кеглем поменше.

Крім типографських шрифтів для оформлення заголовного комплексу використаються й клишировані елементи. Клишировані елементи - сильний засіб виділення заголовного комплексу й посилення графіки смуги в цілому. Вони сприймаються на рівні ілюстрацій, тому їхнє число повинне бути строго обмеженим.

При оформленні заголовного комплексу часто використаються лінійки й поліграфічні прикраси. Вони покликані підсилити або відокремити окремі елементи або комплекси в цілому. Можливі різні способи застосування лінійки: підкреслення, підкреслювання по вертикалі, обрамлення, висновок у напіврамку, \"куточок\" і т.д. В анонсах, добірках коротких повідомлень використовуються прикраси у вигляді геометричних фігур — крапок, ромбиків, трикутників тощо.

Кольори також може застосовуватися в заголовковому комплексі. Додатковими кольорами в газеті іноді виділяють найважливішу \"шапку\", рубрику. У журналах застосовуються кольорові клішировані елементи. Кольорами можна не тільки виділяти значеннєві елементи, але й створювати для них тло.

Газетний номер складається з безлічі щодо самостійних публікацій, дуже різних по призначенню, обсягу, тематиці, жанрам, авторству й іншим інформаційним характеристикам. Не підкреслити їхньої своєрідності не можна, а виходить, і не можна обійтися тільки заголовками й підзаголовками, тобто назвами матеріалів й їхніх частин. Потрібна й значеннєва й графічна диференціація заголовних засобів у рамках смуги, номера.

За допомогою заголовних засобів загострюється увага читача на матеріалі. Сам характер змісту й форми газети спричиняється неоднорідну, багатоелементну структуру її заголовної частини. Заголовок і підзаголовок доповнюються іншими елементами: рубрикою, горілкою, вставкою й т.д.. Значною мірою варіації створюються й за рахунок зорових компонентів - графічних засобів, і прийомів: розмаїтості шрифтового набору, активного використання всіляких образотворчих елементів, лінійок, прикрас, різних композиційних і колірних рішень. Але заголовна частина в періодиці служить не тільки цілям поділу, диференціації матеріалів, але й цілям їхнього об\'єднання.

Виростаючи з конкретного змісту конкретного видання, заголовний комплекс несе в собі й головні типологічні характеристики цього видання. Типологічні особливості стають вихідними при визначенні конкретної моделі заголовного комплексу даного видання: вибору найбільш прийнятних заголовних елементів, прийомів їх літературного й графічного оформлення.

Розділ 3. ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНИЙ СКЛАД ЗАГОЛОВКОВОГО КОМПЛЕКСУ ГАЗЕТИ „ЗАПОРІЗЬКА ПРАВДА\"

Свою історію видання відраховує з 1917-го року — тоді вона називалася \"Александровська думка\" і публікувала новини повіту й губернії. Сьогодні \"Запорізьку правду\" читають у всій області й підписують цілими родинами, а всі її номери — починаючи з післявоєнних років — зберігаються в обласному державному архіві й бібліотеці ім. М. Горького.

У кабінеті головного редактора \"Запорізької правди\" — робоча оперативка. Продумують концепцію святкового номера, що вийде в цю суботу, обмінюються ідеями.

З погляду вживання найбільшу групу в заголовках становлять загальновживані, тобто стилістично нейтральні слова. Наприклад: \"Ми готові допомагати тим, хто готовий допомогти собі сам\" (\"Запорізька Правда\". № 18, 2006 р.), \"Продуктовий ринок поповнить нова торгівельна марка\" (\"Запорізька Правда\". № 20, 2004 р.), \"Сергій Данченко у спогадах колег\" (\"Запорізька Правда\". № 46, 2002 р.), \"Україна – держава, в якій легко жити?\" (\"Запорізька Правда\". № 46, 2002 р.).

Досить часто в заголовках вживається також науково-термінологічна та професійно-виробнича лексика. Наприклад: \"Етнонаціональний вимір євроінтеграції\" (\"Запорізька Правда\". № 147, 2006 р.), \"Соціальний капітал із українським акцентом\" (\"Запорізька Правда\". № 137, 2006 р.), \"Євро пропозиція: економічне сусідство без перспективи членства\" (\"Запорізька Правда\". № 113, 2006 р.), \"Єдиний вихід – компроміс\" (\"Запорізька Правда\". № 47, 2007 р.), \"Геополітична конфігурація Казахстану – онтологія стійкості\" (\"Запорізька Правда\". № 47, 2007 р.), \"Паливо з рапсу (альтернативна енергетика)\" (\"Запорізька Правда\". № 44, 2006 р.), \"Оголошено війну трамадолу\" (\"Запорізька Правда\". № 47, 2007 р.), \"ВВП і бюджет мають різну природу\" (\"Запорізька Правда\". № 47, 2008 р.), \"Євро – ПРО – позиція\" (\"Запорізька Правда\". № 47, 2007 р.), \"Патологія правового нігілізму\" (№ 41, 2008р.), \"Русофоби проти українофонів\" (\"Запорізька Правда\". № 42, 2006 р.).