ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Журналістика. ЗМІ. Радіо. Преса. Телебачення → \" Культурна тематика на шпальтах газети \"\"Міг\"\"\"

Запорізький національний університет

Міністерства освіти і науки України

Факультет журналістики

Курсова робота

Культурна тематика на шпальтах газети „МІГ\"

Виконала:

Студентка відділення

Факультету журналістики

групи

Науковий керівник:

Запоріжжя

2009

ЗМІСТ

ВСТУП

Розділ 1. КУЛЬТУРА Й ЖУРНАЛІСТИКА: ВЗАЄМОДІЯ Й ВЗАЄМОПРОНИКНЕННЯ

1.1 Історичне формування терміна \"культура\"

1.2 Загальні принципи діяльності ЗМІ в сфері культури

Розділ 2. ЗМІСТ І СТРУКТУРА КУЛЬТУРОФОРМУЮЧИХ ФУНКЦІЙ ЖУРНАЛІСТИКИ

2.1 Основні функції культури як критерії змісту культуроформуючих функцій журналістики

2.2 Концепції функцій журналістики

2.3 Зміст і структура культуроформуючих функцій журналістики

Розділ 3. ПРАКТИЧНА РЕАЛІЗАЦІЯ КУЛЬТУРОФОРМУЮЧИХ ФУНКЦІЙ ЖУРНАЛІСТИКИ В ГАЗЕТІ \"МІГ\"

3.1 Жанрова розмаїтість журналістських текстів на теми культури в газеті \"МІГ\"

3.2 Діяльність журналіста в просторі культури. Етапи пошуку інформації на теми культури в загальнодоступних і закритих джерелах

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Журналісти повинні постійно вчиться професійній роботі у вкрай тонкому й складному середовищі — сфері культури. При зовнішній схожості діяльності журналіста в цій галузі з діловою або політичною журналістикою (використовуються ті ж професійні прийоми, створюються тексти в тих жанрах), діяльність у сфері художньої культури має принципово відмінні характеристики.

У цій галузі надзвичайно великий суб\'єктивний фактор, розмиті границі між геніальністю й бездарністю, у більшості випадків відсутні більш-менш чітко визначені критерії оцінки того або іншого культурного твору, культурної події або культурного заходу й т.д. У цій сфері взаємини людей найчастіше можуть бути охарактеризовані як \"тераріум однодумців\". Тобто робота журналістів ускладнюється тим, що коментарі діячів культури із приводу \"чужих\" творів найчастіше невірні й навіть несправедливі.

Крім того, саме поняття \"культура\" найчастіше визначається по-різному самими дослідниками цього соціального феномена.

Особливу складність вносить сучасна ситуація - все більш стрімке входження України в постіндустріальну інформаційну цивілізацію. У нової цивілізації є величезні переваги перед всіма іншими раніше існуючими соціально-історичними формаціями: це й можливість вибудовування діалогу між різними соціумами; і зрослі можливості спілкування між людьми, що мешкають у різних частинах планети. Для дуже багатьох проблем і конфліктів, що серйозно ускладнювали життя людства протягом століть, з\'явилася можливість швидкого й взаємоприйнятого рішення. Але разом з тим існують проблеми, до вирішення яких за всіх часів їх відносилися надзвичайно обережно, а вирішували повільно, протягом багатьох поколінь. Це проблеми, що виникають у зв\'язку із взаємопроникненням різних культур. На жаль, у наш час все частіше виникають ситуації, коли більш що динамічно розвивається суспільство нав\'язує всім іншим соціумам свій стиль життя, свої методи вирішення проблем, у тому числі й міжкультурних, що найчастіше приводить до виникнення міжкультурних й, як наслідок, міжнаціональних, протиріч і конфліктів.

Об\'єктом нашої роботи є газета „МІГ\" за період 2006-2008 рр.

Предметом дослідження в роботі є культурна тематика періодичного видання „МІГ\".

Виходячи з наукової та практичної значущості даної тими, ставимо за мету розглянути культурну тематику на шпальтах газети.

Досягнення мети вимагає рішення наступних завдань:

  • Розкрити історичне формування терміна \"культура\";

  • Проаналізувати загальні принципи діяльності засобів масової інформації в сфері культури;

  • Показати зміст і структуру культуроформуючих функцій журналістики;

  • Проаналізувати жанрову розмаїтість журналістських текстів на теми культури в газеті \"Мить\".

Методи дослідження: аналітичний, методичний, логічний, контент-аналіз, порівняльний, описовий.

У нових цивілізаційних умовах назріла необхідність освоєння журналістами методів і навичок професійної роботи в сфері культури для того, щоб ступінь їхнього впливу на поточну ситуацію в країні й у соціумі не приводила (через незнання або через непорозуміння) до виникнення конфліктних або навіть соціально-руйнівних ситуацій. Все це визначає актуальність обраної теми роботи.

Розділ 1. КУЛЬТУРА Й ЖУРНАЛІСТИКА: ВЗАЄМОДІЯ Й ВЗАЄМОПРОНИКНЕННЯ

1.1 Історичне формування терміна \"культура\"

На перший погляд публікувати різні повідомлення на теми художньої культури надзвичайно просто: береться якесь \"культурний захід\", описується, хто співав, хто танцював, хто розповідав, можна ще повідомити, як приймали глядачі артистів, — і готовий матеріал. Можна ще \"показати ерудицію\" — наприклад, указати повністю ім\'я того або іншого композитора, або розкрити псевдонім популярного ді-джея.

Такі матеріали складно буде назвати формуючу культуру людини. Тому перейдемо до питання що собою становить культура.

Звичайно, відповідаючи на це питання, згадують різні визначення й дефініції культури. Згадують, що буває культура політична, економічна, художня й т.д. Але як представляється, перш ніж давати визначення поняттю \"культура\", особливо в його історичному розвитку, треба усвідомити найбільш важливе в цьому понятті.

Культура — це соціальний феномен, атрибут людської діяльності, у якому найбільше яскраво й чітко проявляється сама суть людської природи, а саме:

— уміння усвідомлено створювати й застосовувати на благо всього соціуму якісь принципово нові предмети, соціальні механізми, які сприяють формуванню тих або інших матеріальних і духовних цінностей;

— уміння відкладати на згадку ці предмети й механізми з метою збагачення своєї свідомості й досягнення якихось нових, незвіданих висот у розвитку [16, с. 73].

Сучасне розуміння терміна \"культура\" склалося не відразу. Поняття \"культура\" надзвичайно древнє. Відомо, що у всіх випадках раннього вживання слово culture означало процес культивування, вирощування чого-небудь, звичайно тварин і рослин. Подальша еволюція пов\'язана, як видно, з перенесенням уявлень про культивування, оброблення із природних процесів створення продуктів життєдіяльності на людський розвиток [16, с. 84].

Поступово метафора ставала все більш звичною, поки терміни типу \"культура розуму\" не почали сприйматися прямо й безпосередньо, а не в переносному значенні. Крім того, слово \"культура\" все частіше стало використовуватися для характеристики процесу розвитку й удосконалювання в цілому.

Сучасна наукова література характеризується стрімким зростанням числа визначень культури. Підраховано, що майже за 50 років (з 1871 по 1919 рр.) дано всього сім визначень поняття \"культура\". А за наступні 30 років (1920 — 1950 рр.) — було введене в науковий обіг ще 137. До початку 1970-х років існувало 250 визначень, а до теперішнього часу їхнє число перевищило 500. У цей час існують принципово різні, можна навіть сказати — діаметрально протилежні — точки зору по даному питанню, що ускладнює побудову вивіреної системи культуроформуючих функцій журналістики [16, с. 85].