ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Журналістика. ЗМІ. Радіо. Преса. Телебачення → Проблеми вивчення історії української журналістики

Другий проект входження української літератури у західнослов\'янський світ належав діячеві народовського руху Антонові Кобилянському, який видав полемічну відповідь Богданові Дідицькому, як редакторові газети \"Слово\", написану українською мовою, але чесько-латинським правописом. Це - відоме \"Слово на слово до редактора \"Слова\" (1861). Франко писав, що це була оригінальна спроба протистояння проти урядових спроб ополячення галицького народу. Більшість галицьких учених і літераторів засуджувала подібні експерименти, що робилися під гаслом європеїзму. Свого часу Я.Головацький так потрактував цю справу: \"Коли б галичани у 30-х роках прийняли були польське \"абецадло\", - пропала би руська індивідуальна народність, пропав би руський дух\" (5; 36).

Інша, більш зручна форма європеїзму України - видання з інформаційною метою іншомовних українських газет і журналів у західних державах. На цю тему є ряд наукових статей. Найважливіші факти такі: Р. Сембратович видавав німецькою мовою \"Ruthenische Revue\" (1903); В. Кушнір - \"Ukrainische Rundschаu\" (\"Український міжнародний вісник\"), В. Дорошенко, М. Возняк та ін. - орган СВУ \"Ukrainische Nachrichten\" (\"Українські вісті\") (1914). Ще була низка інших видань, наприклад, Д. Донцова (німецькою мовою \"Кореспонденція народів Росії\", 1916).

Ще одна ефективна форма пропаганди українського слова в Європі - переклади українських художніх творів та публіцистики на європейські мови. Про переклади Шевченка і Марка Вовчка німецькою мовою, які зробив К. Климкович, Франко писав: це \"змагання бути посередниками між російською Україною і Західною Європою\" (10; 318).

Випробуваною формою проповіді українських ідей була в українській пресі полеміка з зарубіжною пресою, зокрема виступи Костомарова в \"Основі\" - його відповіді польській газеті \"Czas\" (\"Час\"), французькому журналові \"Revue Contemporaine\", полеміка Антоновича з польським журналом \"Biblioteka Warszawska\" (\"Бібліотека Варшавська\"), Г. Будеволі з польською газетою \"Dziennik literacki\" (\"Літературна газета\").

Зручною для української пропаганди і налагодження зв\'язків із зарубіжним світом є форма особистої участі українських журналістів у виданні чи редагуванні зарубіжної преси. З історії відомий цілий ряд імен українських редакторів польських газет. Наприклад, М. Гарасевич був редактором першої щоденної газети у Львові \"Dziennik patryotycznych politukw we Lwowie\" (\"Щоденна газета політиків-патріотів у Львові\") (1794-1798); відомі і такі імена галицьких редакторів і співробітників польської преси, як Микола Михалевич (редактор \"Gazety Lwowskej\"), Онишкевич, Марцінковський, Іван Захаріясевич, Лев Корецький, Платон Костецький та ін. Нарешті, яскравою сторінкою зв\'язків з іншомовною пресою була десятирічна праця І.Франка в польській газеті \"Kurier Lwowski\" (1887-1897), цілий том його автоперекладів з польської і німецької \"Die Zeit\" - \"В наймах у сусідів\" (1914).

Це тільки деякі факти, що можуть підказати якісь зручні і можливі форми спілкування та співпраці українських журналістів, літераторів, учених із західним світом. Історичний досвід повчальний. Треба тільки уміло його використати.

Огляд проблематики досліджень історії української журналістики дає можливість простежити за етапами зародження, формування і розвитку журналістикознавства в Україні, виявити стан досліджень загалом, наукову актуальність обговорюваних питань, а водночас і \"вузькі місця\", нерозв\'язані теми, проблеми та накреслити програму досліджень на майбутнє. У цьому й полягає актуальність поставленої теми. А головне - залучення до розробки провідних проблем української журналістики молодої зміни науковців, які себе уже заявили цікавими публікаціями у \"Збірнику праць науково-дослідного центру періодики\".

Література

1. Бочковський О.І., Сірополко С. Українська журналістика на тлі доби: (історія, демократичний досвід, нові завдання). - Мюнхен, 1993.

2. Брик І. Початки української преси в Галичині і Львівська Ставропігія // Збірник Львівської Ставропігії: Минуле і сучасне: Студії, замітки, матеріяли. - Т.1 /За ред. д-ра К.Студинського. - Львів, 1921. - Т. 1.

3. Возняк М. З-зарання української преси в Галичині // Зап. НТШ. - 1912. - Вип. V.

4. Нечиталюк М. \"Білі плями\" у вивченні історії дожовтневої публіцистики (деякі питання методології і критики наукових джеред) // Українська журналістика і національне відродження: Зб.наукових праць. - К.: НМК ВО, 1992. - С.33-38; Його ж. Методологічні проблеми історико-журналістських досліджень // Українська періодика: історія і сучасність: Тези доп. і повід. - Львів, 1993.

5. Див.: Зап. НТШ. - 1903. - Т.51.

6. Животко А. Історія української преси: навч.посібник для студентів факультету журналістики вищих закладів освіти. - К.: Наук.-видав.центр \"Наша культура і наука\", 1999.

7. Ігнатієнко В. Українська преса (1816-1923): Історико-бібліографічний етюд. Держвидав України, 1926.

8. Кревецький І. Початки преси на Україні: 1776-1850. - Львів, 1927.

9. Нечиталюк М. Про методику вивчення та принципи видання пресових текстів: (деякі питання текстології) // Українська періодика і сучасність: Доп. та повід. Третьої Всеукр. наук.-теорет. конф. - Львів, 1995. - С.18-27.

10. Франко І. Нарис історії українсько-руської літератури до 1890 р. // Зібр. тв.: У 50 т. - Т.41.

11. Маковей О. Три галицькі граматики //Зап. НТШ. - 1903. - Т.51.

12. Шашкевич Маркіян. Азбука і Абецадло. Передрук з унікального оригіналу з 1836 р. - Вінніпег (Канада), 1969.

13. Щурат В. Початки української публіцистики (В соті роковини \"Українського Вісника) // Діло. - 1916. - 28 лют.

14. Здоровега В. О партийности, денежных мешках, меценатстве, или что мешает свободе слова в Украине // Зеркало недели. - 1999. - 13-19 февр.