ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Журналістика. ЗМІ. Радіо. Преса. Телебачення → Місце засобів масової інформації у сучасному суспільстві

На жаль, радіо й телебачення не дуже задовольняють аудиторію, тому що екологічних передач на радіо й телебаченні лишилося дуже мало. До типових помилок відносять стилістичні помилки, створення міфологічних уявлень у читачів і глядачів, нечітке володіння журналістами спеціальною термінологією. Сюди ж варто віднести недостатню інформованість журналістів, неточне використання ними цифр і спеціальної термінології. Не сприяє правильному сприйняттю тексту зайва емоційність авторів, що висвітлюють екологічні теми. Наприклад, до стилістичних недоліків ставляться вираження: \"погана екологія\", \"ми дихаємо всякою вихлопною гидотою\".

Треба відзначити, що завдяки зусиллям територіальних природоохоронних органів місцеві й регіональні ЗМІ в останнє десятиріччя приділяють увагу екологічній проблематиці. З\'явилися спеціальні екологічні видання, у ряді ЗМІ – екологічні сторінки або постійні рубрики. В обласних і районних газетах найчастіше публікуються статті, що зачіпають інтереси краю. Мова йде про забруднення води, повітря, ґрунту різними токсичними відходами, ведеться конкретна критика тих, хто винний у цьому.

Так, луганські телеканали досить часто порушують проблеми екологічної забрудненості шахтарського краю, телеканали ИРТА та ЛОТ у новинах перед початком і під час купального сезону попереджають своїх глядачів про небажане купання в річці Сіверський Донець.

Екологічні проблеми тепер хвилюють не тільки фахівців, вони все активніше втручаються в повсякденне життя людей. Тому розширюється тематика інформації в ЗМІ, відбувається пошук рішень екологічних проблем, хоча для цього потрібна взаємодія різних верств суспільства.

Для працівників засобів масової інформації досить важливий збір точної, достовірної й ефективної інформації.

Правдива й своєчасна інформація активізує й мобілізує силу й волю, спрямовує до пошуків вирішення проблеми, перетворює людину в морально відповідальну діяльну особистість.

Екологічні проблеми висвітлюються на сторінках центральних суспільно – політичних, історичних і літературно – художніх видань.

\"Зелена преса\" – це газети, журнали, бюлетені, дайджести й інші періодичні видання (як друковані, так і електронні), що спеціалізуються на висвітленні різних аспектів і проблем екології й охорони довкілля. Ціль їх – не тільки інформування про існуючі екологічні проблеми, але й сприяння підвищенню екологічної культури своєї аудиторії.

До \"зеленої преси\" належить \"Морской экологический журнал\" – на сторінках цього журналу публікуються оглядові й оригінальні статті, короткі повідомлення й замітки, що містять нові дані теоретичних і експериментальних досліджень в області морської екології, матеріали про закономірності розподілу тваринних, і рослинних організмів у Світовому океані, результати комплексного вивчення морських, і океанічних екосистем, роботи в області гідрології, гідрохімії Світового океану й ін. Публікуються також матеріали наукових дискусій, методичні розробки, інформації про конференції.

Журнал розрахований на екологів, океанологів, гідробіологів, радіобіологів, географів, науковців інших суміжних спеціальностей, а також аспірантів, студентів відповідного наукового й галузевого профілю.

Важлива особливість сучасного стану екологічних ЗМІ – це можливості знайомства з регіональними виданнями цієї спрямованості за допомогою Інтернету. У мережах Інтернету присутні як центральні, так і провінційні газети, журнали, агентства. Істотно, що саме регіональна преса лідирує у висвітленні екологічних проблем. Український Інтернет має свої власні довідкові та інформаційні сайти, що висвітлюють стан екології як в Україні так і у світі: shlapak.org.ua – такий собі \"зелений веб\", що містить блоги про охорону довкілля, зміну суспільної свідомості, екологічну політику (закони, які ухвалює ВРУ щодо поліпшення стану довкілля), зміну клімату, корисні поради про зменшення впливу на довкілля, екологічні поради та послуги, а також про відомих людей в сфері охорони природи та інтерв\'ю з ними. Також цей сайт містить відомості про роботу еколога та пропонує вакансії. Так, у статті \"Генетично модифіковані організми\" повідомляється, що Кабінет Міністрів увів обов\'язкове маркування продуктів із наявністю генетично модифікованих організмів з 1 липня 2009 року, розповідається що таке ГМО й т.п.

Спостерігається розвиток екологічних сайтів – український Суспільний екологічний Internet Проект EcoLifeце перша спроба створення на Україні відкритого екологічного web сайту, що, допоможе встановленню контактів між людьми, зацікавленими в рішенні проблем охорони навколишнього середовища. Сайт підтримується викладачами й аспірантами кафедри природоохоронної діяльності Донецького національного технічного університету.

Багато електронних видань користуються добре налагодженим зворотним зв\'язком – після викладу матеріалу задається питання: \"А що ви думаєте стосовно цього?\". З\'явилася можливість інтерактивної взаємодії між коммунікатором і адресатом. Це електронна пошта, інтерактивні прес-конференції й багато чого іншого.

Виходячи з вищевикладеного, можна зазначити, що Інтернет є одним із найефективніших методів пропаганди захисту довкілля й засобу поширення інформації, адже екологічна проблема – це проблема всього світу.

Таким чином, ми бачимо, що тема здоров\'я в ЗМІ висвітлюється. Але достатньо? Проаналізувавши українське телебачення, радіо й друковані ЗМІ, ми дійшли висновку, що телебачення й радіо приділяють не зовсім достатньо увагу цій тематиці. Людям потрібно більше інформації, причому бажано, щоб вона виходила з вуст фахівців. І адже це не так складно – запрошувати лікарів різних профілів, щоб вони розповідали про конкретні хвороби й методи їхньої профілактики.

Якщо говорити про друковані ЗМІ, то тут пильну увага варто приділяти до наукової обґрунтованості матеріалів, тому що часто можна знайти статті \"скачані\" з Інтернету й написані невідомо ким.

Працівники друкованих видань повинні розуміти, що люди довіряють письмовому слову й тому беруть на віру всі поради, присвячені їхньому здоров\'ю й дотримуються їх. Головним принципом журналіста, що пише матеріал про здоров\'я, повинен стати \"Не нашкодь\".

Засоби масової інформації прагнуть представляти інформацію про здоров\'я в оптимістичному ключі з добрими побажаннями не хворіти. А коли вже це трапиться, то не втрачати надії, боротися. Тим більше, читач завжди впевнений, що б з ним не трапилося, газета йому допоможе.

3.2 Соціальне життя

Соціальна тема є однією з найактуальніших, яка є найближчою українському суспільству. ЗМІ, повідомляючи про певні соціальні події, допомагають нашому суспільству зрозуміти соціальні процеси. Часто, коли влада відмовляє народу в певних соціальних питаннях, він звертається до працівників ЗМІ, таким чином, намагаючись вирішити проблеми, привернути увагу, залучити до дій. ЗМІ в цьому плані виконує роль \"допоміжної палички\", яка привертає до себе увагу значних мас населення.