ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Журналістика. ЗМІ. Радіо. Преса. Телебачення → Висвітлення морально-етичної проблематики на шпальтах преси Православної церки Волині (9867-256рр.) авто

До початку 1990-х років вивчення української преси було фрагментарним, необ\'єктивним, часто тенденційним. В умовах незалежної Української держави розпочався новий етап у дослідженні періодичних видань, про що свідчать ґрунтовні праці українських журналістикознавців, провідних науковців. Так, різні аспекти функціонування сучасної періодики стають предметом наукового вивчення А. Бойко, М. Василенка, О. Гояна, В. Здоровеги, Н. Зелінської, В. Іванова, В. Демченка, В. Качкана, О. Коновця, І. Крупського, В. Лизанчука, О. Мелещенка, І. Михайлина, А. Москаленка, О. Мукомели, Б. Потятиника, Г. Почепцова, В. Різуна, М. Романюка, Н. Сидоренко, Ю. Фінклера, Б. Чернякова, А. Чічановського, В. Шевченко, В. Шкляра, Ю. Ярмиша та ін.

Морально-етична проблематика релігійної періодики є соціально актуальною. Соціальна складова українського журналістикознавства викладена в дослідженнях О. Кузнецової, Т. Приступенко, М. Тимошика та ін. Питання масової комунікації з\'ясовано вченими О. Зернецькою, А. Соколовим.

Чимало праць українських пресознавців присвячено бібліографічним пошукам в межах певного регіону (І. Бєлінська, М. Васильчук, В. Ґабор, М. Галушко, В. Глаголюк, М. Гладкович, В. Гутковський, М. Комариця, І. Крупський, М. Романюк, Н. Сидоренко, Л. Сніцарчук, О. Олексин та ін.). Варто наголосити на великому значенні бібліографування української преси, оскільки його завдання – створення повного репертуару українських друкованих видань. Ґрунтовні праці названих дослідників є вагомим внеском в історіографію української журналістики.

Сьогодні релігійна періодика як складова загальноукраїнської журналістики стала об\'єктом наукового розгляду чималої кількості вчених: С. Баршая, А. Бойко, М. Веркальця, О. Канчалаби, С. Костя, І. Крупського, І. Павлюка, І. Скленара, Т. Старченко, О. Школьної, А. Юраша та ін. Пресу Волині в різних аспектах аналізували такі дослідники, як В. Бортніков, А. Бортнікова, Г. Дем\'янчук, В. Кащенюк, М. Костриця, Ю. Лащук, М. Миць, О. Новосад, І. Павлюк, Н. Сидоренко. Названі вчені у своїх працях наголошують на важливості волинської періодики як джерела вивчення історії суспільно-політичного розвитку краю.

Аналіз наукової літератури з журналістикознавства дав змогу виявити основні напрямки вивчення регіональних мас-медіа, і зокрема релігійної преси окремих регіонів України. Як показало дослідження, українська церковна преса Волині кінця ХIХ – початку ХХI ст. не була об\'єктом спеціального наукового аналізу. Праці вчених стосувалися переважно загальноукраїнських ЗМІ, аналізувалися також різні аспекти функціонування регіональної періодики.

Другий підрозділ \"Характеристика джерел\" присвячено періодичним виданням, що виходили і виходять на Волині в досліджуваний період (1867–2006 рр.) під егідою Православної Церкви (22 часописи). У роботі запропоновано виокремлювати три періоди, які хронологічно охоплюють різні етапи історичного розвитку регіону: І. Від появи першого періодичного православного видання на Волині до 1917 р. (1867–1917 рр.) (у складі Російської імперії); ІІ. Період міжвоєння (1922–1939 рр.) (під владою Польщі); ІІІ. Період незалежності України (1991–2006 рр.). На основі дослідження джерельної бази укладено \"Бібліографічний покажчик преси Православної Церви Волині\".

Другий розділ \"Концептуальні засади преси Православної Церкви Волині 1867–1917 рр.\" присвячено практичному дослідженню функціонування волинських періодичних видань Православної Церкви у контексті динаміки розвитку морально-суспільної, церковно-богословської, церковно-історичної та краєзнавчої, морально-побутової, етичної, морально-філософської та літературно-мистецької проблематики.

У першому підрозділі \"Філософсько-етична проблематика на шпальтах волинських православних часописів\" досліджено висвітлення вказаної проблематики як складової частини морально-етичної концепції на шпальтах преси Православної Церкви Волині. Церковні публіцисти, звертаючись до цієї тематики, прищеплювали своїй пастві етичні норми, задекларовані православ\'ям, і загальнолюдські (названі аспекти тлумачилися із християнських позицій). Морально-філософська проблематика не представлена так повно і ґрунтовно на шпальтах преси Православної Церкви Волині 1867–1917 рр. як інші концептуальні аспекти. Це пояснюється орієнтацією церковних періодичних видань на спеціальну аудиторією – народні маси, яким складно було розібратися у філософських категоріях. Тому, переважно, філософські питання ставали предметом розгляду та обговорення в журналі для монахів \"Русский инок\" (аудиторія видання – освічене духовенство).

У другому підрозділі \"Суспільство та мораль у ЗМІ Православної Церкви Волині\" розглянуто ступінь висвітлення морально-суспільної проблематики на шпальтах аналізованих видань. Церковні публіцисти брали на себе місію вихователя пастви, її просвітителя, вчителя, порадника. Із позицій християнської етики аналізуються пріоритети українського соціуму: родина, діти, сім\'я, шлюб. Виявлено, що значна увага приділялась висвітленню актуальності жіночого питання, проблемі дотримання прав жінки. Активно обговорювалось церковними публіцистами важливе питання реформування освіти. Загалом висвітлення морально-суспільної проблематики (пріоритетної серед усього комплексу тем) в часописах Православної Церкви Волині реалізується в наступних аспектах: питання сімейно-шлюбних стосунків; ставлення до батьків; тема жінки; проблеми виховання, патріотизму; освіти; бідність, жебрацтво; вбивство, дітовбивство тощо.

У третьому підрозділі \"Церковно-історичні та мистецькі проблеми у контексті утвердження моралі\" з\'ясовано, що церковно-богословські питання виявились серед домінуючих тем, висвітлюваних церковними публіцистами на шпальтах часописів Православної Церкви Волині впродовж досліджуваного періоду (це, зокрема, тлумачення та популяризація концептів християнського віровчення, актуальне питання пастирства та становища духівника в суспільстві, пояснення сутності релігійних свят, обрядів і звичаїв, переповідання біблійних історій, інформація про життя, діяльність і служіння священиків, спогади та повчання святих отців Церкви, послання священнослужителів до пастви, вітання парафіян зі святом, релігійні з\'їзди, хресні ходи, паломництво, опис релігійних святинь тощо). Церковні публіцисти давали пастві дидактичні настанови, повчали, інформували про тогочасні події в духовному житті. Літературно-мистецька проблематика також трактувалась у контексті моралі (церковний спів, театр і кіно, мистецтво іконопису, література).

Православна преса Волині задовольняла інформаційні потреби населення краю, оскільки на її шпальтах містилася ґрунтовна краєзнавча інформація, концептуальні місцеві новини, висвітлювалися проблеми та події церковного життя та подавалися коментарі до них тощо. Висвітлюючи окреслену проблематику із морально-етичних позицій, редакції православних часописів переслідували пропагандистську мету – релігійне виховання народу, реалізація просвітницьких ідей, регулювання взаємовідносин у суспільстві.