ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Журналістика. ЗМІ. Радіо. Преса. Телебачення → \" Журнал \"\"Дукля\"\" (Словаччина, 9953–254 рр.): організаційний, проблемно-тематичний та жанровий аспекти авто\"

Методологічні засади роботи ґрунтуються на принципах історизму, наукової об\'єктивності та достовірності. Для огляду преси української національної меншини Словаччини використано загальнонаукові методи – структурно-системний, порівняльно-аналітичний; при дослідженні журналу \"Дукля\" – хронологічний, порівняльно-історичний, конкретно-типологічний та суто філологічні – бібліографічно-описовий, біографічний, проблемно-тематичний, жанрово-стилістичний методи.

Наукова новизна дисертації полягає в тому, що у ній вперше зроблено спробу докладного аналізу журналу \"Дукля\" як синтезуючого й визначального фактора у національно-культурному житті словацьких українців, зокрема висвітлено особливості видання (концепція, структура, зміст), простежено еволюцію редакційної політики часопису, окреслено внесок окремих постатей в історію його розвитку.

Малодослідженість об\'єкта аналізу зумовила вибірковість аспектів діяльності журналу. Основні положення і висновки дисертації базуються насамперед на уважному вивченні літературних матеріалів п\'ятдесятирічного функціонування часопису. Спрямованість і зміст видання визначили головне завдання роботи – подати історико-літературну та літературознавчу панораму друкованого органу. У праці простежено ідейно-тематичну й жанрово-стильову типологію художніх та літературно-критичних творів, опублікованих у \"Дуклі\", з\'ясовано вплив журналу на розвиток української журналістики та літератури Словаччини, визначено його роль у культурному житті національної меншини.

Практичне значення роботи: матеріали дослідження можуть використовуватися у процесі викладання курсів історії української журналістики, теорії літератури, історії української літератури, літературної критики, а також спецкурсів і спецсемінарів, зокрема \"Українська преса за межами України\"; при підготовці систематичних покажчиків змісту періодичних видань та при упорядкуванні бібліографії української літературної преси; при створенні підручників, методичних посібників для студентів-журналістів.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації оприлюднені на щорічних звітних наукових конференціях професорсько-викладацького складу Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка за 2004–2007 рр., на науковій сесії Тернопільського міського осередку Наукового товариства імені Т.Г. Шевченка (Тернопіль, березень 2006 р.), на всеукраїнських та міжнародних науково-практичних конференціях і семінарах: \"Терміносистема слов\'янського літературознавства\" (Тернопіль, 30 вересня–1 жовтня 2005 р.), \"Українська періодика: історія і сучасність\" (Львів, 28–29 жовтня 2005 р.), \"Актуальні проблеми журналістикознавства\" (Одеса, 13–14 жовтня 2005 р.), \"Національна періодика початку XX століття: розвиток і реалізація української ідеї державотворення\", (Київ, 8–9 грудня 2006 р.), \"Харків і Харківський університет у розвитку української журналістики\" (Харків, 19–20 грудня 2006 р.).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 7 статей у фахових наукових виданнях.

Структура й обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків (2) і списку використаних джерел (289 позицій). Основний зміст викладений на 171 сторінці, загальний обсяг дисертації 244 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету й основні завдання роботи, визначено об\'єкт, предмет, джерельну базу та хронологічні межі дослідження, названо методи вивчення теми, аргументовано наукову новизну і практичну цінність роботи, інформовано про апробацію дослідження.

У першому розділі – \"Часопис \"Дукля\" в контексті журналістики словацьких українців другої половини ХХ століття\" – окреслено джерельну базу з досліджуваної проблеми, простежено історію становлення й розвитку української журналістики Словаччини, з\'ясовано організаційний аспект і програмні засади журналу \"Дукля\", виокремлено періоди його існування, проаналізовано внесок провідних творців видання у його позиціонування.

У підрозділі 1.1. \"Історіографія та джерела дослідження\" наголошено, що тема дисертації знаходиться на межі журналістикознавства, історії, культурології, науки про літературу, тому теоретико-методологічну базу роботи формують джерела різних напрямків.

Першу групу джерел становить комплект журналу \"Дукля\" (Пряшів, 1953–2004), що знаходиться у Львівській науковій бібліотеці імені В. Стефаника НАН України, Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського (м. Київ), у фондах науково-культурного товариства \"Бойківщина\" (м. Дрогобич).

Достовірним джерелом для дослідження послужила література з історії України та Словаччини, з питань міжнародних зв\'язків: праці Ю. Бачі, О. Богіва, М. Вегеша, В. Задорожного, І. Ваната, Н. Коровіциної, В. Литвина, І. Миговича, М. Мушинки, М. Нагорняка, І. Панькевича, Я. Пилинського, Ю. Рилача, П. Стерчо, В. Трембіцького та ін. Відомості про літературний сегмент міжкультурної комунікації є у роботах Г. Вервеса, М. Гайдая, П. Гонтара, В. Павелка, Ф. Погребенника, В. Шевчука, у збірнику \"Украинско-чехословацкие интернациональные связи\" (1989) та ін. Українську школу репрезентують праці Р. Гром\'яка, Є. Кирилюка, В. Микитася, О. Мишанича, О. М. Мольнар-Мундяк, В. Моторного, Ф. Погребенника.

Словацька наукова україністика представлена роботами Ф. Тіхого. В. Бобека, Р. Бртаня, М. Мольнара, Л. Баботи, Ф. Ковача, М. Романа, авторів збірника \"З історії чехословацько-українських зв\'язків\" (1959).

Третя група джерел – праці з історії української журналістики в Україні та за її межами: бібліографічні покажчики М. Мартинюка, Ф. Погребенника, Ю. Тернопільського, І. Бойка, О. Фединського, А. Юричка; праці науковців радянського періоду О. Дея, В. Дмитрука, П. Федченка; напрацювання початку 90-х років XX століття В. Владимирова, С. Горевалова, В. Гутковського, І. Крупського, А. Животка, І. Михайлина, П. Федоришина, розвідки молодих пресознавців А. Кобинець, Р. Радчик та ін. Особливе значення для вивчення теми мають праці О. Бартко, М. Гдакович, І. Капраль, Н. Лощинської, С. Семенко, В. Хропка, у яких розкрито особливості функціонування літературної преси.

Безпосереднім джерелом для дисертації були дослідження української преси в інших країнах, зокрема розвідки М. Боровика, О. Гриценка, О. Денеки, І. Крупського, Й. Лося, Ю. Покальчука, М. Присяжного, О. Савченко, Н. Сидоренко, І. Срібняк, М. Тимошика, О. Цап, І. Чорнописького, вибрані публікації з наукового збірника \"Українська преса за межами України\" (1996 р.) та матеріалів Всеукраїнської науково-теоретичної конференції \"Українська періодика: історія і сучасність\" (2002, 2003 рр.). Інформацію про українські видання Чехо-Словаччини знаходимо у роботах В. Габора та І. Добоша, О. Пономаріва, П. Проніна, О. Рудловчак, М. Штеця, М. Фоллріхової.