ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...


4. Виразною ознакою ідіостилю сучасного газетного видання є розмовна та просторічна лексика. Функція цих лексичних шарів – скоротити дистанцію між автором (редакцією) і читачем, говорячи з реципієнтами „їх мовою\", забезпечити лаконізм вислову, надати йому експресії. Проведене дослідження засвідчує високу частотність вживання розмовної та просторічної лексики в художньо-публіцистичних та аналітичних жанрових групах, зокрема в нарисах, фейлетонах, есе, кореспонденціях, листах, статтях. У інформаційних жанрах розмовна лексика вживається нечасто. В основному вона представлена в жанрі інтерв\'ю, причому в репліках журналістів використовується рідше.

Загальна характеристика ідіостилю шести видань демонструє послідовність використання розмовної лексики та просторіччя, які, при тому, можуть виконувати різні функції в газетному творі, а отже – виявляти більш чи менш складні моделі змістово-смислового оперування фактичним матеріалом.

5. У дослідженні доведено, що сленг є активним засобом формування ідіостилю газетного видання. З\'ясовано, що в сучасній системі журналістики спостерігається динаміка сленгових одиниць у межах груп загального та спеціального сленгу. Крім того, ці одиниці використовуються для надання експресивного відтінку окремим фактам дійсності, що знаходять відображення в журналістських матеріалах (позначення відтінків іронії, фамільярності, жартівливості тощо). У дисертації встановлено, що ідіостилі окремих видань різняться експресивними функціями, які виконують сленгізми, причинами, що зумовлюють їх використання, а також політикою редакції щодо вживання цих лексичних одиниць.

6. Важливим результатом дослідження є висновок про те, що дискурсивна природа текстів ЗМІ, з погляду ідіостилю газетного видання, може бути проаналізована з урахуванням когнітивних та прагматичних аспектів функціонування цих текстів. У дисертації доведено, що найбільш відкриті когнітивні процеси, реалізовані через ідіостиль газети, – це інформативний потенціал мовлення, формування певного базису інформаційної моделі світу в читача. Виявлення ролі ідіостилю газети в когнітивних процесах мовлення можливе у двох напрямках: через з\'ясування когнітивних функцій окремих складових ідіостилю та через узагальнення вищої форми пізнання – мислення (ситуацій смислового, оцінного та експресивного пізнання).

У праці з\'ясовано, що для когнітивних процесів, реалізованих в ідіостилі газети, окрім розмовної просторічної та сленгової лексики, важливими є також терміни, оказіоналізми, історизми. Це вказує на пряму залежність використання названих лексичних груп та когнітивного потенціалу газетного твору.

7. У дослідженні встановлено, що забезпечення прагматичних функцій видання елементами ідіостилю реалізується через врахування соціально-психологічних параметрів аудиторії, спрямованих на вплив. Доведено, що лексико-семантичні групи, які виступають складниками ідіостилю газети, визначають характер такого впливу, слугують засобами інформаційного комфорту для певної читацької аудиторії. Мовні особливості видання, лексичні компоненти його ідіостилю є найбільш виразними й найлегше ідентифікуються читачами, тому увага до їх ролі в загальному процесі формування змістів і смислів газетних творів досить висока. Домінування окремих лексичних елементів у виданні зумовлено його жанрово-тематичними особливостями, тенденціями мовної моди, уявленням про інформаційні потреби аудиторії тощо. Так, видання, де переважають інформаційні жанри, мають менш виразний стиль, порівняно з тими, де домінують аналітичні та художньо-публіцистичні жанрові групи. Важливим результатом дослідження є факт зміни прагматичного потенціалу лексичних одиниць, який залежить від контексту, мовного оточення, ситуації спілкування та загального домінування окремих тем у інформаційному просторі.

Перспективними напрямками дослідження ідіостилю газетного видання можуть стати: співвідношення інтегрувальних чинників як виразних особливостей ідіостилю газети, рівень і спосіб вияву складників ідіостилю видання, механізми формування ідіостилю газети в роботі редакційного колективу тощо. Всі ці напрямки досліджень тільки позначені у пропонованій дисертаційній роботі, оскільки основним завданням стало вивчення сутнісних характеристик явища, екстраполяція підходів суміжних з журналістикою дисциплін на процес формування своєрідності газети, термінологічне визначення ідіостилю газетного видання, побудова його теоретичної моделі та виявлення лексичних засобів формування своєрідності преси.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Глушкова Т.В. До проблеми вивчення ідіостилю газетного видання / Т.В. Глушкова // Наукові записки Інституту журналістики. Ї 2005. Ї Т. 19. Ї С. 78Ї80.

2. Глушкова Т. Мовні та екстралінгвальні чинники творення ідіостилю газети / Тетяна Глушкова // Вісник КНУ ім. Тараса Шевченка. Сер.: Журналістика. Ї 2006. Ї Вип. 14. Ї С. 13Ї15.

3. Глушкова Т.В. Загальний сленг у сучасному газетно-публіцистичному дискурсі / Т.В. Глушкова // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Сер: Филология. Ї 2006. ЇТ. 19 (58), № 5. Ї С. 120Ї125.

4. Глушкова Т.В. Сленгова лексика як засіб віддзеркалення ідіостилю газети / Т.В. Глушкова // Стиль і текст. Ї 2006. Ї Вип. 7. Ї С. 82Ї89.

5. Глушкова Т.В. Сленгова лексика у формуванні ідіостилю газети: соціолінгвістичний аспект / Глушкова Т.В. // Мова і культура. Ї 2007. Ї Т. VІІ (95). Ї Вип. 9. Ї С. 191Ї195.

6. Глушкова Т.В. Інтегруючі чинники формування ідіостилю газети / Т.В. Глушкова // Культура народов Причерноморья. Ї 2007. Ї № 101. Ї С. 227Ї230.