ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Библиография → Курсова робота


Воістину, третій період у розвитку бібліографії був її золотим століттям. На жаль, ми дотепер недостатньо використовуємо його новації. А тим часом ідеї А.М. Ловягина й Н.А. Рубакина одержали свій подальший розвиток у роботах М.Н. Куфаева, але і його творча спадщина належною мірою не вивчене й не використовується.

Пережитий нами сучасний, четвертий по рахунку, період у розвитку бібліографії бере свій початок приблизно в 60-е роки, коли почалася чергова науково-технічна революція, пов\'язана із впровадженням нової інформаційної технології (комп\'ютеризації), і бурхливо формувалися такі нові наукові напрямки, як кібернетика, теорія інформації, інформатика, семіотика й т.д. Більш глибоко були обґрунтовані й нові наукові принципи, наприклад, діяльності й системності. Саме відповідно до принципу діяльності по-новому стали трактувати типову структуру й людської діяльності взагалі, і книжкової справи (інформаційної діяльності) зокрема, де бібліографія, як ми вже відзначали, соотносима з такого невід\'ємного складового будь-якого виду суспільної діяльності, як керування, точніше - інформаційне керування.

Саме на сучасному етапі й тільки в нашій країні було уведено нове поняття для позначення науки про бібліографію - \"бібліографознавство\". Уперше воно було запропоновано в 1948 р. И.Г.Марковым, що, щоправда, розумів бібліографію й науку про неї зайво вузько й прагматично: \"Бібліографія - це покажчики й довідники, які мають своїм об\'єктом книги, а бібліографічна наука - це теорія створення, оформлення й використання бібліографічних покажчиків\". Нове позначення бібліографічної науки ввійшло у ДЕРЖСТАНДАРТ 16448-70 \"Бібліографія. Терміни й визначення\", також впроваджений вперше у світовій практиці. Потім термін \"бібліографознавство\" був повторений у новій редакції зазначеного нормативного документа - ДЕРЖСТАНДАРТ 7.0-77. Але, на жаль, нова назва бібліографічної науки була відсутня в новій редакції - ДЕРЖСТАНДАРТ 7.0-84. Зате, як ми знаємо, вийшов перший вузівський підручник під такою назвою: \"Бібліографознавство. Загальний курс\".

Можливі нові дискусії й підходи. Важливо підкреслити, що додання бібліографії управлінської функції у якості специфічної для її суспільної ролі в інформаційній діяльності проглядається як визначальна тенденція протягом всієї її історії у нашій країні (В.Г. Анастасевич, М.Л. Михайлов, А.Н. Соловйов). Але чомусь цьому дотепер надається мало значення, це просто не враховують у пропонованих зараз концептуальних побудовах бібліографії й науки про неї. Але іншої альтернативи немає. Більше того, саме функція інформаційного керування відрізняє як минулу, так і сучасну практику бібліографії. Наприклад, завдання \"керівництва читанням\" написані на прапорі одного з функціональних напрямків бібліографії - рекомендаційної. Бібліографічна підсистема з визначальною функцією керування характерна, як я вже відзначала, для апарата традиційної книги, більше того, стає специфічною частиною сучасних автоматизованих інформаційних систем (АИС) – різного типу ИПС, БД, БЗ, ЭС, ИИ й т.п.

Таким чином, на основі констатації особливостей виникнення й розвитку бібліографії й бібліографознавства можна вважати, що визначальною сутністю цієї специфічної галузі інформаційної діяльності є інформаційне керування.

2. Бібліотекознавство у системі суміжних наук

Бібліотекознавство, галузь науки, що вивчає мети, принципи, зміст, систему й форми суспільного користування книгами. Основні розділи бібліотекознавства.: загальне бібліотекознавство., яке розглядає проблеми організації суспільного користування книгами (місце й роль бібліотеки у суспільстві; основи організації бібліотечної справи, принципи побудови мережі бібліотек та їхню типізацію й т.д.); бібліотечні фонди (питання комплектування, організації й зберігання фондів бібліотек, бібліотечні каталоги (опис та класифікація творів печатки й методика складання каталогів, робота із читачами (система обслуговування читачів у бібліотеці, форми й методи роботи з ними, керівництво їхнім читанням, виховання культури читання, прищеплювання навичок самоосвітнього читання, вивчення інтересів та запитів читачів); організація роботи бібліотеки (організація й нормування бібліотечної праці, облік і планування діяльності бібліотеки, будівництво й устаткування бібліотечних будинків, механізація й автоматизація бібліотечних процесів і ін.); історія бібліотечної справи, яка вивчає зміст, форми, методи й організацію суспільного користування книгами в умовах різних суспільно-економічних формацій.

Методологічні основи й проблематика бібліотекознавства визначаються на кожному історичному етапі соціально-економічними умовами й ідеологією, яка панує при даному суспільному ладі. В основі соціалістичного бібліотекознавства лежить марксистсько-ленінське вчення про об\'єктивні закономірності розвитку суспільства, теорія В. И. Леніна про культурну революцію й комуністичне виховання. Цим визначилося формування соціалістичного бібліотекознавства як галузі науки, основним завданням якої є дослідження закономірностей розвитку бібліотечного процесу як соціального явища й аналіз на цій основі національних особливостей бібліотечної справи в окремих країнах.

Теоретичні положення соціалістичного бібліотекознавства розроблені радянськими науковцями у результаті узагальнення досвіду культурного будівництва, у тому числі бібліотечної справи, накопиченого в СРСР. Соціалістичне бібліотекознавство розкриває суспільну роль і характерні риси бібліотеки соціалістичного типу; принципи й засоби підпорядкування бібліотечної роботи політичним, господарським та культурним завданням країни; організаційні форми, шляхи диференціації й методи обслуговування народу книгою з метою залучення основної маси населення до систематичного читання й користування бібліотеками. На сучасному етапі розвитку в центрі уваги соціалістичного бібліотекознавства перебувають питання природи, сутності, змісту й соціальних умов формування інтересів читачів; місця й ролі бібліотеки в системі наукової й технічної інформації; науково-теоретичних основ єдиної системи бібліотечного обслуговування й ряд ін. Питання бібліотечної техніки вивчаються у зв\'язку із цілями, завданнями й змістом бібліотечної роботи. У своїй науково-дослідній і практичній роботі библиотекознавці використовують математичні, статистичні, соціологічні й інші методи. Особливо важливі для бібліотечної справи наукові висновки про значення інформації в сучасному суспільстві. Перспективні також деякі методи й технічні засоби інформації.