ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Журналістика. ЗМІ. Радіо. Преса. Телебачення → \" Творча діяльність та взаємини Уласа Самчука у період Другої світової війни на матеріалах газети \"\"Волинь\"\"\"

2.2. Тематика передовиць Уласа Самчука

Всі передовиці Уласа Самчука умовно можна розділити на 3 групи:

1. загальнополітичні, серед яких, у свою чергу, виділимо:

а) внутрішньо-українську проблематику (\"За мужню дійсність\"[41], \"Європа й ми\"[39], \"Більше ініціативи\"[36], \"Рівновага\"[49], \"Свідомо жити\"[50], \"Героїзм наших днів\"[12], \"Настрої і завдання\"[31], \"Європа\"[38], \"Епоха і люди\"[62], \"Видержати\"[37]);

б) \"українське питання\" і зовнішньополітичні чинники (\"Адольф Гітлер\"[35], \"Перед найбільшим вирішенням\"[66], \"Вимоги твердого часу\"[5], \"Війна\"[60], \"Піднятий меч\"[48], \"Ніпон\"[47], \"З Новим роком!\"[40] , \"Від Ісландії до Гаїті\"[6], \"Слово і чин\"[51], \"Надії Черчіля\"[65], \"Сталінові \"Pro memoria\"[52], \"Країна Сходячого Сонця\"[29]);

2. практично-вжиткові, серед них :

а) пов\'язані з господарством (\"Господарство і праця\"[61], \"Наше село[46], \"Завойовуймо міста\"[63]);

б) культурно-освітні (\"Наша школа\"[32], \"Молодь\"[26]);

3. яскраво-національні (\"Київ\"[24], \"Київ - серце України\"[23], \"Нарід чи чернь?\"[45], \"Ясно і виразно\"[57], \"22 січня\"[34], \"Крути\"[42], \"Шевченко\"[56], \"Так було - так буде\"[53], \"Слово письменника\"[59]).

Перші дві групи публікацій хронологічно припадають, в основному, на осінь-зиму 1941 року, тобто на період певних ілюзій з боку ОУН(м) щодо можливості розбудови українських інституцій під німецькою окупацією. Найперше, виділимо дві статті, присвячені А. Гітлерові, які стали головним аргументом для численних звинувачень Уласа Самчука в колабораціонізмі. У першій з них, \"Адольф Гітлер\", досить кваліфіковано зобразивши біографію фюрера на тлі тогочасної німецької історії, редактор \"Волині\" пойменував його \"мужем надзвичайного мірила і надзвичайної духовної сили\". Щодо \"Майн кампф\", то їй давалось така оцінка: \"В цій книзі дуже яскраво й дуже глибоко укладаються головні тези націонал-соціалістичного руху й пізніше вона стає настільною книгою кожного німця. Зі сторінок її б\'є фантастична віра і любов до всього, що німецьке, до німецького народу, до німецької батьківщини\" [1;с.4]. Інша стаття, \"Слово і чин\", була опублікована на початку лютого 1942 року. За формою \"Слово і чин\" - відгук на промову А. Гітлера 30 січня 1942 року. Відмітивши, що \"вождь Німецького Народу Адольф Гітлер завжди був майстром слова\", Улас Самчук далі наголосив скоріш бажане, ніж дійсне: \"Гітлер ніколи не вживає слова для слова. Його слово це одночасно чин... Це два основні складники його великого діла\" [1;с.5]. Враховуючи крах німецької воєнної компанії 1941 року - \"бліцкригу\", ця фраза прочитувалась надто двозначно. В цілому ж, думається, у названих статтях Уласові Самчукові вдалося уникнути ототожнення українського націоналістичного руху з теорією і практикою німецького націонал-соціалізму, виразно підкресливши осібність першого.

Попри те, орієнтація на Німеччину розглядалась Уласом Самчуком як головна і безальтернативна на той час зовнішньополітична константа для України, оскільки, як він писав у передовиці \"З Новим Роком!\", \"Європа, яку був створив Версаль дуже виразно поставила нас поза дужки сильних мира того\" [43;с.202]. \"Ми, зрештою, заангажовані політично, - констатував Улас Самчук в іншій передовиці - \"Війна\", - бо ми включені у політичну систему, яку створив німецький народ і тому нам нема повороту\" [43;с.189]. Разом з тим, приклад німецького народу, без всяких ілюзій наголошував Улас Самчук у статті \"Перед найбільшим вирішенням\", - \"разючий\" і \"вартий наслідування\", \"бо шлях, яким йшла і зараз йде Німеччина це якраз шлях всіх тих народів, яким нічого не давалось даром, які мусіли за кожний шматок свого права зводити неймовірні змагання... В змаганню, у творчості, у єдності виростає сила і міць народу. Ніхто, ніде і ніколи не дарує комусь свободи, добробуту і незалежності. Ніхто, ніде і ніколи не дістав ще щось дійсно цінне даром... І ми не є тут ніяким виїмком. Навпаки. Ми якраз є той конкретний об\'єкт, який проситься на порядок дня історичного розвитку будучої нової Європи\" [43;с.190].

Як приклад для наслідування у боротьбі за \"свободу, добробут, незалежність\" Улас Самчук виставляє також союзника Німеччини у Другій світовій війні - Японію, про яку досить прихильно йдеться у передовицях \"Ніпон\" [47] та \"Країна Сходячого Сонця\" [29].

Навпаки, позицію і роль у війні Англії він трактує негативно, назвавши її виступ 3 вересня 1939 року проти Німеччини \"глупою витратою енергії\", оскільки \"головною причиною, головною ідеєю й головною тезою цієї війни була й є англійська розперезаність, англійська погорда рештою світу й англійське бажання бути на планеті без конкурентів\" (\"Піднятий меч\") [48]. Така оцінка у контексті подій Другої світової війни не видається коректною, однак у контексті політичної за ангажованості автора є самозрозумілою.

Головним ворогом українського народу Улас Самчук вважав \"московсько-жидівський большевизм\", тобто Радянський Союз, який мався на увазі під цим тодішнім пропагандистським кліше. У статті \"Сталінові \"Pro memoria\"[52] письменник викрив експансіоністську, загарбницьку політику СРСР в 1939-1940 роках щодо Фінляндії, Прибалтики, Західної України, показав на фактичному матеріалі наслідки голодоморів 1921-1923 років та 1932-1933 років в Україні, організатором і винуватцем котрих був комуністичний режим [14;с.67].

У першому числі газети Самчуком висувалось основне гасло внутріполітичного, внутрішньо-громадського життя в краї: \"Розбудова України і організація українського народу\" (передовиця \"За мужню дійсність\") [41]. У послідуючих статтях він розгорнув громадсько-політичну програму реалізації поставленого масштабного завдання. Насамперед, на думку Уласа Самчука, кожен повинен був визначитись: для чого він живе і що означає \"жити для Батьківщини\". \"Жити для Батьківщини це значить перемагати всі труднощі, які б вони не були, - це з передовиці \"Свідомо жити\". Творити вищі, кращі, організовані форми життя\" [44;с.55].

Що означав заклик \"творити вищі форми життя\" у розумінні Уласа Самчука, він виразно пояснив у статтях з назвою-рефреном \"Європа й ми\"[39] та \"Європа\"[38]: \"...дійсно легітимацією на право життя буде не сама наша жовто-блакитна стрічка, не шапка-мазепинка і не істеричний, розперезаний гін життя, а тісне в\'язання себе з Європою\", \"Бути європейцем це значить бути і українцем\". Думається, ці погляди були зумовлені власним розумінням проблеми новим міжвоєнним поколінням українських політиків, національні амбіції яких живило європейське підґрунтя і ясне розуміння геополітичних перспектив України.

Головними умовами, а одночасно і першочерговими кроками розбудови української справи, на яких наголошували передовиці \"Волині\", були щоденна продуктивна праця, національна злагода, політична рівновага і стабільність, опора на власні сили. \"Героїзм наших днів, - писав Улас Самчук у статті з однойменною назвою, досить прозаїчний: \"... чинно й активно включитися в життя. Той герой, хто не лише візьме у руки рушницю, щоб десь героїчно загинути, але й вмітиме ту рушницю викувати... Героїзм нашої доби - це праця. Чорна й біла. Мозку й рук... Інакше... завжди будемо непідготовлені, завжди будемо на академіях оплакувати нещасних хлопців - героїв, що без зброї з піснями йшли проти в десятеро сильнішого й до зубів озброєного ворога... Тому й героїзм Кругів не є героїзмом наших днів. Це є для нас лише символ\" [39].