ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Журналістика. ЗМІ. Радіо. Преса. Телебачення → \" Творча діяльність та взаємини Уласа Самчука у період Другої світової війни на матеріалах газети \"\"Волинь\"\"\"

БАКАЛАВРСЬКА РОБОТА

З ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВА

Творча діяльність та взаємини Уласа Самчука у період Другої світової війни на матеріалах газети \"Волинь\"

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ПОЛІТИКА І ПЕРІОДИКА В ПЕРІОД ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

1.1. Суспільно-політичні погляди Уласа Самчука

1.2. Легітимність української періодики 1941-1944 років

РОЗДІЛ 2. УЛАС САМЧУК І ГАЗЕТА \"ВОЛИНЬ\" (1941-1944роки)

2.1. Часопис \"Волинь\"

2.2. Тематика передовиць Уласа Самчука

РОЗДІЛ 3. ТВОРЧІ ВЗАЄМИНИ УЛАСА САМЧУКА

3.1. Подорожево-репортерська публіцистика

3.2. Газета \"Волинь\" і Т. Осьмачка, О. Теліга, О. Ольжич

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Актуальність дослідження. Процес національного відродження, що посилився в Україні на поч. 90-х років XX століття, закономірно викликав потребу відновлення цілісної та об\'єктивної картини нашого письменства. Відтак у посттоталітарних умовах з\'явилася можливість внести суттєві корективи у вивчення літературного процесу, що пов\'язано з уведенням у широкий науковий обіг творчого доробку тих митців, на чиї імена довгий час було накладено табу. Одним із таких письменників є Улас Самчук — обдарований прозаїк, публіцист, чия творчість припала на складний період у вітчизняній історії та у розвитку української літератури.

Актуальність дослідження зумовлена, по-перше, потребою комплексного і науково-об\'єктивного вивчення публіцистичної спадщини У.Самчука творчість якого за умов тоталітарного режиму була вилучена з досліджень літературного процесу; по-друге, браком ґрунтовних системних досліджень жанрово-стильових особливостей передовиць письменника; по-третє, суперечністю ряду положень самчукознавства, різнорідністю трактувань і дискусійністю окремих висновків, передовсім, пов\'язаних з питаннями політичних переконань митця, що вимагає подальшого всебічного аналізу.

Мета роботи – проаналізувати творчу діяльність та взаємини Уласа Самчука у період Другої світової війни на матеріалах часопису \"Волинь\".

Досягнення поставленої мети передбачає розв\'язання таких завдань:

- проаналізувати суспільно-політичні погляди У.Самчука;

- дослідити легітимність української періодики (1941-1944років);

- охарактеризувати газету \"Волинь\";

- з\'ясувати тематику передовиць Уласа Самчука;

- простежити творчі взаємини У.Самчука(1941-1943)

Об\'єктом дослідження є газета \"Волинь\".

Предметом дослідження є творча діяльність та взаємини У.Самчука у період Другої світової війни на матеріалах газети \"Волинь\".

Методи дослідження. Метод аналітичної і синтетичної критики джерел та наукової літератури. Застосовувався також хронологічний та порівняльно-історичний методи аналізу подій та процесів, пов\'язаних із формуванням та еволюцією суспільно-політичних поглядів У.Самчука, вплив його громадсько-політичної діяльності на розвиток української національної свідомості. Здійснювалось їх поєднання з біографічним методом дослідження.

Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що результати дослідження можуть бути використані у лекційних курсах із історії української літератури XX століття, при проведенні семінарських і практичних занять, спецкурсів і спецсемінарів \"Українська література письменників-емігрантів\", при написанні курсових і дипломних робіт студентами-філологами.

РОЗДІЛ 1

ПОЛІТИКА І ПЕРІОДИКА В ПЕРІОД ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

1.1. Суспільно-політичні погляди Уласа Самчука

Укладення пакту Молотова-Ріббентропа, двох тоталітарних режимів, нацистського і сталінського, початок Другої світової війни хронологічно співпали з кризою та розколом в ОУН. Між членами Проводу українських націоналістів (ПУН) (А. Мельник, М. Капустянський, Р. Сушко, Я. Барановський, О. Сеник-Грибівський, М. Сціборський та ін.) і молодими діячами, що прибули з України чи перебували там (С. Бандера, Я. Стецько, Р. Шухевич, Ю. Тимчій-Лопатинський, С. Ленкавський та ін.) виявились розходження щодо обраної організацією тактичної і стратегічної лінії. С.Бандера та його прихильники поставили перед ПУН вимогу звільнити політику ОУН від орієнтації на одну зовнішню силу (зокрема, на Німеччину, хоча можливість майбутньої співпраці з нею не відкидалась зовсім), встановити контакти із західними державами, віддати перевагу боротьбі власне в Україні шляхом загальної революційної акції, незалежно від міжнародної обстановки чи втрат, змінити деяких членів Проводу українських націоналістів(ПУН), що втратили в їх очах довіру. А.Мельник та інші члени ПУНу схилялись до більш поміркованої позиції.

10 лютого 1940 року було сформовано революційний провід ОУН, керівництво яким довірено С. Бандері. З того дня існували дві різні українські націоналістичні організації: ОУН (цю назву затримали прихильники А. Мельника) та ОУН(сд) (самостійників-державників, так назвали свою організацію сторонники С. Бандери). В історіографії, однак, прижилися умовні назви ОУН(м) та ОУН(б) [21,с.3]. Ці організації мали однакову мету — Українська самостійна соборна держава, але в площині практичної діяльності найчастіше протистояли одна одній.

\"...Ми йшли від поразки до поразки, — писав згодом про згадані події Улас Самчук. — \"Пацифікація\" у Польщі, ліквідація України Хвильового, розгром за Карпатами, нарешті, \"простягнута рука старшого брата\" і \"возз\'єднання\". Удар за ударом! Виховані на ударах, ми були на них загартовані... Це було в програмі наших операцій, ми їх чекали. Але ось несподівано, на початку сорокових років, ще один удар: сливе за одну ніч не стало нашої ОУН, а на її місці постали \"мельниківці-бандерівці\"... Всі мої товариші швидко \"визначалися\" і \"вибирали фронти\". Для мене це невиразна дилема. Дякуючи Ольжичеві, більшість нашої молоді залишається на старих позиціях, тобто при мельниківцях. Повний скепсису, протесту, невдоволення, я вибрав таки Ольжича. Не з переконання, що ці ліпші, а з нехоті до подібних бунтів засадничого. На мою думку, це брак політичного принципу\" [17,с.50]. Таким чином, Улас Самчук, внаслідок як політичних переконань, так і особистих симпатій, залишився в колі діячів культурної реформи ПУНу.

Серед її завдань у цей час значилось щотижневе обслуговування матеріалами таких видань як \"Українське слово\" (Париж), \"Наш клич\" (Буенос-Айрес), \"Новий шлях\" (Вінніпег), \"Хлібороб\" (Бразилія), \"Націоналіст\" (США), дослідження політичного і культурного життя в УРСР та періодичні огляди з цього питання [43,с.31-32].

Перший друкований публіцистичний виступ Уласа Самчука, спрямований проти комуністично-радянської системи, \"Увага-гачок!\" з\'явився майже одночасно в \"Українському слові\" [74,с.56] та \"Пробоєм\" [74,с.66]. Приводом до публікації стала зміна вищого партійно-державного керівництва УРСР (усунуті С. Косіор, П. Постишев, М. Хатаєвич, М. Попов, натомість прийшли М.Хрущов, М. Бурмистенко, Д. Коротченко, Л. Корнієць та ін.) [43,с.131], що львівське \"Діло\" оцінило як рішення змінити попередній курс і \"не гнобити все націоналістичне українське в Україні\". Улас Самчук зауважив на це, що \"наївність великої частини українства безмежна. Ніякі роки, ніякі Крушельницькі, ніякі Соловки не в стані спалити цієї найтривкішої риси простодушної хохлацької душі\". Далі він наголосив на головній, на його думку, причині чистки партійно-державних кадрів в УРСР: \"Вони стались..., коли над світом, а особливо над СРСР, нависла хмара війни. Вони стались майже в дванадцятій годині, коли треба щось робити: ліквідувати українство по царському способу, чи обдурити його по способу ленінському\". \"Все, що робиться тепер, було колись, - продовжує Улас Самчук. - Українець, що цього не розуміє, не думає, або не має чим думати. Ми ж переконані, що Москва вибрала для \"своєї зміни\" надто пізній час. Не всі з нас звоушуються тепер \"мовою\", чи закінченням прізвища. Тут діє вже покоління, що виразно бачить і знає мету, бо Україна для них не мовою і не словами писана\" [1,с.7].