ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Журналістика. ЗМІ. Радіо. Преса. Телебачення → Свобода слова, преси, журналістської діяльності в Білорусі

Тривалий час в історії зберігалася негативна оцінка \"Нашої Ніви\" і лише в останні роки склались сприятливі умови для об*єктивної оцінки місця і ролі цієї газети. В радянські часи \"Нашу ніву\" називали \"контрреволюційним, ліберально-буржуазним і націоналістичним\" виданням, після закріплення такого визначення на спеціальному засіданні Товариства істориків-марксистів 1931 року. Білоруську газету звинуватили в тому, що вона стала на заваді буржуазно-демократичної революції.

Видання доволі помірковано критикувало царизм, визначалося неоднозначністю позицій. Вимушене була пристосовуватись до обставин, оминати гострі кути, використовувати обережні вислови.

Хоча сьогодні \"Наша ніва\" реабілітована, відбувся перехід з одної крайності в іншу – від несприйняття газети за її ніби-то реакційний і націоналістичний зміст, - до ідеалізації, перебільшення її значення після 1991 року, коли раптом змінилися цінності. Майже ніде не можна знайти повних, систематизованих відомостей про те, як же ця газета була організована, чи легко їй давалось дістатись до читача, найчастіше селянина, які перешкоди і труднощі змушена була подолати редакція.

На яку аудиторію орієнтована газета – в самій редакції не могли визначитись. Так, у номері від 10 листопада 1906 року повідомляється, що газета слугуватиме \"всьому білоруському покривдженому народу\" незалежно від класової належності. А вже через два тижні редакція називала своєю аудиторією \"не поміщиків і фабрикантів, а працюючий народ\".

Газета \"Наша ніва\" була фактичним органом політичної партії Білоруська Соціалістична Гомада(БСГ)створеної 1902 року в білоруському осередку студентів у Петербургу. Найсуттєвіша відмінність БСГ від усіх інших партій, що функціонували в Білорусі - національно-визвольний характер діяльності. Громада діяла нелегально і їй було необхідно легалізуватися. Вирішено було відкрити легальну білоруську газету. 1 вересня 1906 року народилася перша(офіційна) білоруська газета \"Наша доля\". Доречі раніше цього не могло статись тому, що до 1905 року видання преси і літератури білоруською мовою було заборонено. З п*яти виданих номерів \"Нашої долі\" - чотири було конфісковано. За \"заклик до збройного повстання для зміни державного ладу\" суд постановив \"видання газети \"Наша доля\" заборонити назавжди\", а редактора газети ув*язнити на один рік. Але вже через кілька місяців вдалося налагодити випуск іншої білоруської газети.

\"Наша ніва\" почала виходити 10 листопада 1906 року. Оскільки видання здійснювалось керівниками БСГ, то всі програми, мета партії віддзеркалювались на сторінках газети. Але у виданні не було дотримано єдиного напряму редакційної політики – виражений погляд залежав від думки автора. Перший склад редакції (діяв до 1910 р.) розпадався на дві групи – такі собі \"верхню\" і \"нижню\" палати. В колі \"верхньої\" палати провадились високі політичні матерії, відголоски яких доходили до \"нижньої\" через п*яті-десяті руки. При такому поділі ці дві групи думали по різному, жили різними ідеалами, носили в собі зародки різних напрямків національної думки. Всі ці напрями \"національної думки\" і траплялися на сторінках \"Нашої ніви\", що давало можливість вченим згодом давати найрізноманітніші оцінки. Так, наприклад, одне з стратегічних питань – селянське – на сторінках газети вирішувалось непослідовно, виказувались максимально суперечливі думки.

Це стародавня руська традиція – контролювати пресу, забороняти друкування незручних статей, закривати газети.З самого початку існування \"Нашої ніви\" царська влада пильно стежила за її наповненням. В 1907 році на сторінках газети з*явилися матеріали, на які одразу звернула увагу цензура і назвала їх небезпечними для існуючого державного ладу. 14 березня 1907 року інспектор зі справ друку повідомляв: \"В №№8 і 9 газети \"Наша ніва\" я вбачаю порушення законів про друк. Стаття, підписана \"Марцін\", під назвою \"Дума і народ\" і кінець статті під назвою \"Земельня справа у Новій Зеландії\", а також передова стаття в №9, під назвою \"Робота думи\" нагадують підпільні прокламації, як на підбір, здатні схвилювати простого, малоінтелігентного читача білоруської газети і навіяти йому неповагу до суду, поліції, земської управи, поміщика, до війська і законів держави. Згідно ст. ІХ розд. VII постанови від 24 листопада 1905 р. мною було арештовано №№ 8 і 9 газети. Конфісковано №8 – 668 екземплярів, а №9 – 5, також поштою затримано №9 – 965 екземплярів, при тому що кожен номер названої газети друкується кількістю 1500 примірників\". \"Нашу ніву\" визнавали головним рупором ідеї національного відродження білорусів, а основна провина газети була в тому, що під її впливом \" почався помітний поворот у поглядах працівників освіти на введення \"простої\" пови в школу\".

Окрім цензури і поліції, які стежили за \"Нашою нівою\" відповідно до службових обов*язків, за нею стежили ще й церковники – доноси процвітали.

Віце-директор Департаменту духовних справ звертається з листом до керівника Головного управління у справах друку:

\"У Вільно з 1906 року видається газета під назвою \"Наша ніва\". Основне завдання, яке ставить газета зводиться частково до створення білоруського сепаратизму, частково до злиття білорусів з поляками задля віддалення від Росії. Для здійснення ж цих політико-націоналістичних прагнень вирішено дати білоруському населенню національну літературу, але з заміною руського шрифту латинським. Беручи до уваги шкідливу направленість названої гаети, звертаюся до Вас з проханням зміцнити нагляд над всіма виданнями \"Нашої ніви\". 4 січня 1912 р.\"

Активну ворожу кампанію проти білоруського руху і газети вели офіційні видання \"Віленський вісник\", \"Мінське слово\", \"Селянин\", \"Окраїни Росії\", \"Росія\" і \"Новий час\". Вони вели не просто дискусію на своїх сторінках, а відверту війну проти \"Нашої ніви\". Працівник \"Нашої ніви\" Максім Богдановіч описав цю ситуацію так: \"Російська преса, яка отримує державну допомогу, травить нашу газету стверджуючи, що вона видається на польські гроші для послаблення в краї великоруських позицій\".

Серед фінансових документів, які велися в редакції, особливо цікавими є два рахунки, які демонструють витрати і прибутки газети за 1911 рік. З витратного рахунку виходить, що набір і друк газети коштували 2500 руб. (50 номерів по 50 руб.), папір 600 руб., пересилка поштою 2461 (2461 адресат, по 2 копійки 50 номерів). Далі йдуть витрати на утримання редакції і контори: квартира 550 руб., світло – 72 руб., опалення – 27 руб., канцелярські витрати – близько 1200 руб., заробітна плата – 1010 руб. Річні витрати, таким чином, складали 7340 руб.1911 року \"Наша ніва\" друкувалася тиражем 300 екземплярів. А авторський колектив налічував 427 чоловік. При цьому прибуток за рік складав лише 3052 руб. Тобто понад 4000 руб. Треба було докласти, щоб звести кінці з кінцями. Проте матеріальне становище покращувалось з кожним роком.

Нові випробування пов*язані з початком першої світової війни. В умовах воєнного стану і жорсткої цензури \"Наша ніва\" хоч і зайняла стосовно війни ворожу позицію, але вимушена була відмовитись від пропаганди ідеї білоруської державності. За публікацію антиурядових матеріалів деякі номери газети вилучалися. На неї заборонили підписуватися вчителям і учням Віленських вишів, поштовим, військовим і іншим чинам. Багато білорусів було мобілізовано до армії, серед них і працівники \"Нашої ніви\". Головного редактора газети, А. Уласава, також забрали до війська, тому він передав свої обов*язки Янку Купалу(16 травня 1914). Але більшість підписчиків виявились відрізані фронтом і видання газети в таких умовах стало неможливим. 7 серпня 1915 року вийшов останній номер тижневика за підписом Янки Купала, якому погрожувало покарання.