ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Журналістика. ЗМІ. Радіо. Преса. Телебачення → Доцільність використання діалектної лексики в публіцистичному тексті (на матеріалі закарпатської районної преси)

1. Назви, пов\'язані з вівчарством та процесом виготовлення овечого сиру (бринзи):

БАТАЛIВ: \"...З допомогою баталіва визначив надій\" (ЗР. — 17 лип. — С. 3). Див. баталiв (баталeв) \"частина маснички у вигляді дрючка з діркованим кружком; дерев\'яна посудина для збивання масла; прилад для биття конопель\" [ГГ, 22].

БЕРФEЛ: \"...На берфелі висів, паруючи, казан...\" (ЗР. — 17 лип. — С. 3). Див. берфeла (берфeл, берфeло) \"дерев\'яний пристрій, на якому вішають котел над вогнищем на полонині\" [ГГ, 23-24].

БОТEЙ: \"...І двоє вівчарів погнали ботей на пашу\" (ЗР. — 17 лип. — С. 3). Див. ботeй (бутeй) \"отара овець\" [ГГ, 29], ботeй (діал.) [СУМ, І, 223].

БУДЗ: \"Свіжі будзи сиру висіли на чопах...\" (ЗР. — 28 сер. — С. 8). Див. будз (бундз) \"овечий сир зі свіжого молока у формі кулі; великий шматок (сиру)\" [ГГ, 30].

ВУРДА: \"В добрих умовах готують сир і вурду\" (ЗР. — 3 лип. — С. 5). Див. вyрда (зах.) \"варений невитриманий сир\" [НТСУМ, 1, 552]; вyрда (yрда) \"сир гіршої якості з вторинної переробки молока; страва з макухи і води\" [ГГ, 42].

ЗАСТАЙКИ: \"...А в застайках довкола кошари вже палахкотіли ватри\" (ЗР. — 28 сер. — С. 8). Див. застайка \"прибудова до стаї, де сплять вівчарі\" [ГГ, с.79].

КЛЯҐ: \"...Додав у виварку визначену порцію клягу\" (ЗР. — 17 лип. — С. 3). Див. ґлєґ (клєґ) \"вміст шлунка маленького теляти, яким підквашують молоко\"; пор. рум. cheag [ГГ, 53].

ПУТЕРА: \"Останнє відро обіднього надою В. В. Пукман старанно проціджував у путеру\" (ЗР. — 17 лип., — С. 3). Див. пyтера, \"дерев\'яний посуд (об\'ємом 10-15 літрів) для переробки молочних продуктів\" [ГГ, 159; СУМ, УІІІ, 403; НТСУМ, 3, 855].

СТAЯ: \"До стаї на Пелиці добралися, коли вівці сховалися далеко за пагорб...\" (ЗР — 17 лип. — С. 3). Див. стaя \"постійне або тимчасове житло на полонині, де живуть пастухи влітку і переробляють молочні продукти\" [ГГ, 177; СУМ, ІХ, 673; НТСУМ, 4, 382].

СТРУНГА: \"Спочатку випасав ягнят, потім заганяв овець у струнгу...\" (ЗР. — 3 лип. — С. 5). Див. стрyнка (стрyнґа) \"вузький прохід у кошарі, через який пропускають (по одній) вівці для доїння\" [ГГ, 178; СУМ, ІХ, 793].

СУХУР: \"...А на сухурі висіли, стікаючи, щойно виготовлені грудки сиру\" (ЗР. — 17 лип. — С. 3). Див. сухaр // сухарuця // сушuця (шушuця) \"сухостій; всохле на корені дерево; всохла гілка\" [ГГ, 180].

2. Назви, пов\'язані зі специфікою гірської місцевості:

ҐРУНЬ, ҐРУНІ: \"Зайнялась барвистим вогнем осінь, золотим пензлем розфарбувала груні, ліс, сади\" (ЗР. — 6 лист. — С. 4), \"Хоч-не-хоч, а довелося відроджувати народні традиції — вертати на круті груні коня\" (В. — 15 лип. — С. 2). Див. ґрунь (гуц.) \"хребет, верх гори\" [НТСУМ, 1, 701]; ґрунь (грунь) \"т. с.\" [ГГ, 55; СУМ, ІІ, 182].

КИЧЕРА: \"Петро, який вважав себе за верховинського моцака, подався додому навпростець через кичеру\" (В. — 1 січ. — С. 5). Див. кuчера (кєчера) \"1. Гора; стрімка гора, поросла лісом (крім вершини); 2. Власна назва (гори, царинки)\" [ГГ, 94]; кuчера \"гора, вкрита лісом, крім вершини\" [НТСУМ, 2, 247].

ПЛАЙ: \"Йде отара плаєм\" (заголовок) (ЗР. — 17 лип. — С. 3). Див. плай \"гірська стежка; дорога в горах\" [ГГ, 150; СУМ, УІ, 558; НТСУМ, 3, 418].

ПОДИНА: \"Свою хату, що стоїть крайня на подині в мальовничому урочищі Цовт, Іван Дуб\'юк теж сам зводив...\" (ЗР. — 11 груд. — С. 5). Див. подuна (діал.) \"рівне місце в горах\" [НТСУМ, 3, 495]; подuна [ГГ, 152].

3. Назви житлових і господарських приміщень та їх частин, предметів побуту, робочих процесів:

ДЖEРГА: \"Каміл Земан напівлежав на вовняній джерзі й дивився у долину, в якій розкинувся Голятин\" (В. — 1 січ. — С. 3). Див. джeрга \"1. Грубе домоткане рядно, ковдра з вовни, ткана в кольорову смужку, якими застеляють ліжко; 2. Грубе домоткане рядно з конопель або вовни, яким застеляють ліжко або вкривають коня; 3. Старий ліжник\" [ГГ, 58].

МAЄРКА: \"Біля вогнища застали маєрку Олену Манівчук\" (ЗР. — 24 лип. — С. 6). Див. мaєрка (мaйорка) \"жінка або дівчина, яка йде увечері на полонину доїти корів, а вранці повертається\" [ГГ, 118].

ШOПА: \"Вода забрала шопу з будівельними матеріалами для нового будинку\" (ЗР. — 17 лип. — С. 3). Див. шoпа (діал.) \"покрівля, накриття на опорах для захисту чого-небудь від сонця, дощу і т.ін; оборіг, шіпка, шіпчина\" [НТСУМ, 4, 891; СУМ, ХІ, 509] тощо.

ЦАПІНА: \"В радості й горі ростив дітей, знав тільки сокиру й цапіну, образно кажучи\" (В. — 1 січ. — С. 3). Див. цапiна (сапiна, цапuна) \"важіль, держак з загнутим металевим кінцем для пересування або підтягування колод\" [ГГ, 205]; цапuна \"тичка із залізним гаком; багор\" (діал.)[СУМ, ХІ, 180].

4. Назви, пов\'язані з місцевою народною демонологією:

БОСОРКУН: \"Все тут чисте, першозданне: люди і гори, річка і кам\'яні скелі, добрі боги пралісів і навіть... босоркуни\" (В. — 1 січ. — С. 3). Див. босоркyн \"відьмак, чаклун\" [ГГ, 28].

ВЛАСНЕ ЛЕКСИЧНІ ДІАЛЕКТИЗМИ

Особливо помітне використання діалектної лексики для відтворення місцевого колориту зображуваних подій.

БЛAГО (у значенні присудкового слова): \"Благо, є на кого покластися...\" (ЗР. — 13 лют. — С. 4). Див. у цьому ж значенні блaго (заст.) [НТСУМ, 1, 154].

БОРКУТ: \"...Настане негативний вплив на свердловину, з котрої надходить боркут...\" (В. — 2 лют. — С. 3). Боркут \"мінеральна вода, що витікає прямо з надр землі\".

ВAТРА: \"... біля ватри порався старий Поп\" (ЗР. — 17 лип. — С. 3). Див. вaтра (діал.) \"вогнище, багаття, вогонь\" [НТСУМ, 1, 228; ГГ, 34; СУМ, І, 297].