ReferatFolder.Org.Ua — Папка українських рефератів!


Загрузка...

Головна Міжнародні відносини. Міжнародна економіка. ЗЕД → Міжнародний кримінальний суд: структура та компетенція

ДИПЛОМНА робота

на тему:

Міжнародний кримінальний суд: структура та компетенція

Київ – 2010

ЗМІСТ

ВСТУП............................................................................................3

РОЗДІЛ 1

ІСТОРИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ СТВОРЕННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ПОСТІЙНО ДІЮЧОЇ ІНСТИТУЦІЇ У СФЕРІ МІЖНАРОДНОГО КРИМІНАЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА.....................................................7

1.1. Зародження ідеї та перші спроби створення постійно діючої інституції у сфері міжнародної кримінальної юстиції..................................................7

1.2. Створення військових трибуналів adhoc як основний етап становлення міжнародної кримінальної юстиції........................................................13

РОЗДІЛ 2

СТРУКТУРА ТА КОМПЕТЕНЦІЯ МІЖНАРОДНОГО КРИМІНАЛЬНОГО СУДУ, ПОРЯДОК ПРИЙНЯТТЯ ТА ВИКОНАННЯ ЙОГО РІШЕНЬ............31

2.1. Структура Міжнародного кримінального суду....................................31

2.2. Компетенція Міжнародного кримінального суду.................................39

2.3. Порядок прийняття та виконання рішень Міжнародним кримінальним судом.............................................................................................50

РОЗДІЛ 3

СПІВРОБІТНИЦТВО ДЕРЖАВ ТА МІЖНАРОДНОГО КРИМІНАЛЬНОГО СУДУ............................................................................................63

3.1. Міжнародний кримінальний суд та держави-учасниці Римського статуту.63

3.2. Міжнародний кримінальний суд та США..........................................73

3.3. Міжнародний кримінальний суд та Україна.......................................77

ВИСНОВКИ....................................................................................84

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.................................................87

ДОДАТОК 1

ВСТУП

Актуальність теми. Важливим засобом забезпечення стабільності міжнародно-правових відносин є формування у системі міжнародного права інституту міжнародної кримінальної юстиції. Її поява зумовлена передусім необхідністю утворення дієвого механізму захисту міжнародного правопорядку, що все частіше потерпає в результаті міжнародних конфліктів, які неминуче призводять до порушення основних міжнародно-правових принципів та ведуть до скоєння міжнародних злочинів, загострення проблеми міжнародного тероризму, а також потреби встановити чіткі межі міжнародної кримінальної відповідальності держав та індивідів.

Зміни, що відбуваються останнім часом у сфері міжнародного правопорядку об\'єктивно потребують адекватної реакції міжнародного права для запобігання порушень невід\'ємних прав людини та нації, швидкої і постійної реакції на скоєння міжнародних злочинів.

Попри всі наміри міжнародного співтовариства запобігти збройним конфліктам, масовим порушенням невід\'ємних прав людини та нації, значного поширення набуло вчинення міжнародних злочинів, які лише у XX столітті спричинили мільйони невинних смертей та призвели до винищення цілих народів та націй. Тому однією з найактуальніших проблем міжнародно-правових відносин сучасності є проблема ефективного реагування та запобігання найбільш жорстоким злочинам глобальних масштабів.

Усі ці та інші проблеми, пов\'язані із захистом міжнародного гуманітарного права, зумовили необхідність утворення Міжнародного кримінального суду, який повинен стати інструментом міжнародної кримінальної юстиції. Його завдання і функції визначені Римським статутом 1998 року. Цей документ передбачає процедуру притягнення до відповідальності осіб, що скоїли міжнародні злочини, містить перелік таких злочинів, визначає підстави міжнародної кримінальної відповідальності та принципи співробітництва держав у міжнародному кримінальному судочинстві.

Починаючи з 40-х років 20 ст. вченими-юристами у вітчизняній та зарубіжній літературі досить активно дискутувались декілька концепцій міжнародного кримінального права. Вітчизняна доктрина й дотепер негативно ставиться до ідеї існування міжнародного кримінального права як однієї з галузей міжнародного публічного права. Однак існування такої галузі міжнародного публічного права відображає об\'єктивний процес інтернаціоналізації кримінального права. По суті, в Україні відсутні наукові роботи, присвячені комплексному дослідженню питань співробітництва держав у сфері протидії злочинності та власне процедурі співробітництва у сфері кримінального судочинства. Це стає надзвичайно актуальним у зв\'язку з початком функціонування Міжнародного кримінального суду як першого постійно діючого міжнародного судового органу у цій сфері. Постає питання не лише про матеріальну частину кримінального права, але й про порядок реалізації цієї галузі права – міжнародного кримінального процесуального права [3, с.47].

На сьогодні питанням міжнародного кримінального права займаються такі видатні вчені (серед яких є й автори проекту Римського договору МКС) – М. Шеріф Бассіоні, А. Ціммерман, О. Тріфтерер, В. Шабас, Ф. Кірш та інші. Серед вітчизняних юристів-міжнародників, які у свій час досліджували це питання, були Г.І. Тункін, А.Н. Трайнін, Н.Н. Полянський, В. Грабар, М.Ю. Рагінський, С.Я. Розенбліт, В. Пелла, В.А.Василенко, І.І. Лукашук, Е.А. Пушкін, А.В. Наумов.

Актуальність дипломної роботи зумовлена ще й тим, що такі проблеми, як: відповідальність індивідів за скоєні міжнародні злочини; при розслідуванні мінародних злочинів невизнання Судом імунітетів посадових осіб держави, що скоїли такі злочини; відмінність понять \"екстрадиція\" та \"передача\" злочинців та інші — не були предметом дискусій на достатньо високому рівні в Україні. Саме тому, на мою думку, Конституційний Суд України не був спроможним об\'єктивно розтлумачити положення Римського договору і винести \"справедливий\" висновок щодо відповідності цього документу Конституції України.

Всі ці обставини зумовлюють актуальність проблеми існування міжнародної кримінальної відповідальності та Міжнародного кримінального суду і вимагають впровадження результатів конференції держав-учасниць Римського договору 1998 року у практику міжнародного права.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є всебічний, комплексний правовий аналіз Статуту МКС 1998 року як основного джерела, що визначає підстави і види міжнародної кримінальної відповідальності за міжнародні злочини, а також стадії і процедуру міжнародного кримінального судочинства.

Задачі дослідження зумовлені поставленою метою і полягають у тому, щоб:

  • визначити об\'єктивні передумови створення Міжнародного кримінального суду, попередником якого були міжнародні трибунали та показати переваги МКС як постійно діючого органу;

  • з\'ясувати юридичну природу міжнародної кримінальної відповідальності, її підставу та сутність;

  • встановити взаємозв\'язок структурних органів МКС між собою, визначивши їхню компетенцію;

  • охарактеризувати види міжнародних злочинів, що підпадають під юрисдикцію МКС;

  • проаналізувати стадії та процедуру здійснення міжнародного кримінального судочинства за Статутом МКС; а також

  • з\'ясувати об\'єктивні та суб\'єктивні чинники, які зумовлюють ратифікацію Римського договору 1998 року нашою державою.